Ядерна медицина
Мета вивчення дисципліни:
Метою вивчення дисципліни «Ядерна медицина» є формування у здобувачів вищої освіти системного розуміння ядерної медицини як галузі прикладної ядерної фізики, що базується на використанні іонізуючого випромінювання, ядерних перетворень та методів детектування для отримання медичної інформації і терапевтичного впливу, а також оволодіння фізичними принципами генерації, взаємодії та реєстрації випромінювання, основами роботи ядерно-фізичних приладів і установок (рентгенівських систем, гамма-камер, ПЕТ- та МР-сканерів) та розуміння дозиметричних, радіаційно-біологічних і безпекових аспектів їх практичного застосування у сучасній медицині.
Практичне значення та використання отриманих знань:
Отримані в межах дисципліни знання мають прикладний характер і можуть бути використані у професійній діяльності фізиків, пов’язаній з експлуатацією та розробкою ядерно-фізичного обладнання для медицини. Розуміння принципів генерації, детектування та обробки іонізуючого випромінювання є основою для роботи у сфері медичної фізики, дозиметричного контролю, радіаційної безпеки та контролю якості медичної апаратури. Набуті компетентності можуть застосовуватися у науково-дослідній діяльності, зокрема при моделюванні процесів взаємодії випромінювання з речовиною, оптимізації параметрів детекторів, реконструкції зображень у ПЕТ та ОФЕКТ, а також у міждисциплінарних проєктах на стику ядерної фізики, інженерії та медицини.
Курс «Ядерна медицина» має прикладну ядерно-фізичну спрямованість і орієнтований на вивчення фізичних принципів використання іонізуючого випромінювання, ядерних перетворень та методів детектування у сучасних медичних технологіях. Курс спрямований на підготовку до подальшої професійної та науково-дослідної діяльності в галузі прикладної ядерної фізики.
Тематика та види навчальних занять
Для очної (денної), заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція № 1. «Вступ до ядерної медицини».
Лекція № 2. «Фізичні основи променевої діагностики».
Лекція № 3. «Класична рентгенодіагностика».
Лекція № 4. «Комп’ютерна томографія».
Лекція № 5. «Спеціалізовані рентгенівські методи».
Лекція № 6. «Магнітно-резонансна томографія».
Лекція № 7. «Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія».
Лекція № 8. «Позитрон-емісійна томографія».
Лекція № 9. «Порівняльний аналіз методів діагностики».
Лекція № 10. «Загальні принципи променевої терапії».
Лекція № 11. «Гамма‑терапія».
Лекція № 12. «Протонна та іонна терапія».
Лекція № 13. «Радіонуклідна терапія».
Лекція № 14. «Комбіновані методи лікування».
Лекція № 15. «Перспективні та експериментальні технології».
Практичні заняття
Практичне заняття № 1. «Радіаційні величини, одиниці та дозиметричні характеристики випромінювання».
Мета заняття: формування умінь оперувати основними радіаційними величинами та одиницями, виконувати базові дозиметричні розрахунки та оцінювати дозові навантаження з позицій прикладної ядерної фізики.
Практичне заняття № 2. «Взаємодія іонізуючого випромінювання з речовиною».
Мета заняття: поглиблення розуміння фізичних механізмів взаємодії фотонного та корпускулярного випромінювання з речовиною та навички аналізу енергетичних залежностей процесів поглинання і розсіяння.
Практичне заняття № 3. «Детектори іонізуючого випромінювання в ядерній медицині».
Мета заняття: набути знання про принципи роботи основних типів детекторів іонізуючого випромінювання та формування навичок оцінки їх ключових фізичних характеристик для прикладних задач.
Практичне заняття № 4. «Отримання та фізичні основи радіофармпрепаратів».
Мета заняття: формування уявлень про фізичні принципи отримання радіонуклідів і радіофармпрепаратів, роль ядерних реакцій і прискорювачів заряджених частинок, а також вимоги до радіонуклідної та радіохімічної якості.
Практичне заняття № 5. «Джерела рентгенівського та γ-випромінювання в ядерній медицині».
Мета заняття: засвоєння фізичних принципів генерації рентгенівського та γ-випромінювання, зокрема в рентгенівських трубках і лінійних прискорювачах електронів, та зрозуміти механізми формування пучків випромінювання для прикладних застосувань.
Практичне заняття № 6. «Дозиметрія та радіаційна безпека в ядерній медицині».
Мета заняття: формування практичних навичок оцінки радіаційної небезпеки, розрахунку захисних екранів і застосування принципів радіаційного захисту персоналу та населення.
Практичне заняття № 7. «Сучасні та перспективні напрями прикладної ядерної фізики в медицині».
Мета заняття: розвинення здатності аналізувати сучасні й перспективні напрями використання ядерної фізики в медицині, критично оцінювати нові технології та їх фізичні обмеження.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно з встановленим розкладом.
Індивідуальна робота
Не передбачена.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для очної (денної) форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у контрольних опитуваннях на практичних заняттях (оцінюється максимум у 35 балів, тобто по 5 балів за кожне практичне завдання), виконанні індивідуального завдання у формі реферативного дослідження (оцінюється в 15 балів). Також поточний контроль полягає у виконанні двох модульних контрольних робіт (кожна оцінюється в 25 балів). Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі та складається з 2 частин:
1) відповіді на питання, що охоплює одну з тем лекційного курсу (15 балів);
2) розв’язку задачі з курсу практичних занять (10 балів).
Підсумковим контролем з дисципліни є залік, оцінка за який виставляється за підсумком модульних контрольних робіт та виконання практичних завдань. Таким чином, максимальна оцінка за залік складає 100 балів. Максимальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» 60 балів.
К1. Здатність виконувати теоретичні та експериментальні дослідження автономно та у складі наукової групи.
К2. Здатність використовувати на практиці базові знання в галузі радіаційної безпеки і дозиметрії іонізуючих випромінювань на окремих атомних об'єктах та ядерно-технічних установках.
ПР13. Розуміти зв’язок фізики та/або астрономії з іншими природничими та інженерними науками, бути обізнаним з окремими (відповідно до спеціалізації) основними поняттями прикладної фізики, матеріалознавства, інженерії, хімії, біології тощо, а також з окремими об’єктами (технологічними процесами) та природними явищами, що є предметом дослідження інших наук і, водночас, можуть бути предметами фізичних або астрономічних досліджень.
ПР14. Знати і розуміти основні вимоги техніки безпеки при проведенні експериментальних досліджень, зокрема правила роботи з певними видами обладнання та речовинами, правила захисту персоналу від дії різноманітних чинників, небезпечних для здоров’я людини.
ПРН17. Знати і розуміти роль і місце фізики, астрономії та інших природничих наук у загальній системі знань про природу та суспільство, у розвитку техніки й технологій та у формуванні сучасного наукового світогляду.
ПРН28. Вміти використовувати на практиці теоретичні знання з радіаційної безпеки і дозиметрії з урахуванням сучасних досягнень у галузі прикладної ядерної фізики й радіобіології.