Ризик-менеджмент

Мета вивчення дисципліни – надання здобувачу вищої освіти системних знань і прак-тичних навичок щодо ідентифікації, аналізу, оцінювання та управління ризиками у техніч-них та організаційних системах, формуючи здатність аналізувати ризики, обирати методи їх оцінки та приймати обґрунтовані управлінські рішення. У процесі вивчення дисципліни студенти набувають компетентностей у розробленні, впровадженні та експлуатації систем моніторингу ризиків, методів їх кількісного та якісного оцінювання, а також підходів до мі-німізації невизначеності у вимірювальних процесах та інженерних рішеннях.
Практичне значення та використання отриманих знань – дисципліна «Ризик-менеджмент» формує у здобувачів здатність ідентифікувати, оцінювати та мінімізувати ри-зики, що виникають у процесі планування, проєктування, експлуатації та управління техні-чними та організаційними системами. Отримані знання дозволяють: аналізувати технічні, організаційні та інформаційні ризики; запобігати відмовам, втратам або порушенню роботи технічних систем; приймати обґрунтовані управлінські рішення для забезпечення надійнос-ті, безпеки та ефективності функціонування технічними та організаційними системами.

Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Вступ до ризик-менеджменту. Сутність і класифікація ризиків» 
Лекція 2. «Класифікація ризиків у технічних і виробничих системах»
Лекція 3. «Методологія управління ризиками (ISO 31000, ISO 14971)»
Лекція 4. «Методи ідентифікації ризиків (Checklists, brainstorming, HAZOP, PHA)»
Лекція 5. «Методи якісної оцінки ризиків. Матриці ризику, методи ранжування »
Лекція 6. «Методи кількісної оцінки ризиків. Ймовірність, наслідки, очікувані втра-ти».
Лекція 7. «Метод FMEA у виробничих системах»
Лекція 8. «Логічні дерева для аналізу причин (FTA) і (ETA)»
Лекція 9. «Аналіз надійності технічних систем. Імовірнісні моделі, розподіли»
Лекція 10. «Ризики в метрологічному забезпеченні»
Лекція 11. «Статистичні методи оцінки ризику» 
Лекція 12. «Цифрові інструменти ризик-аналізу»
Лекція 13. «Моніторинг ризиків: інструменти, KPI, візуалізація»
Лекція 14. «Інтеграція ризик-менеджменту до систем якості». 
Лекція 15. «Кейс-аналіз: побудова карти ризиків підприємства».

Практичні заняття
Практичне заняття № 1 (ПР№1) «Ідентифікація ризиків та побудова карти ризиків підприємства».
Мета заняття: Отримати практичні навички ідентифікації ризиків виробничої систе-ми, визначення джерел ризику, їхніх причин та наслідків, а також побудови карти ризиків за категоріями (технічні, організаційні, фінансові, людські).
Практичне заняття № 2 (ПР№2) «Якісна оцінка ризику методом матриці «ймовір-ність – наслідок».
Мета заняття: Отримати практичні навички проведення якісного аналізу ризику за допомогою матричного підходу, визначення пріоритетності ризиків і їх ранжування для по-дальшої кількісної оцінки.
Практичне заняття № 3 (ПР№3) «Аналіз видів і наслідків відмов (FMEA)».
Мета заняття: Отримати практичні навички застосування методу FMEA для попере-джувального управління ризиками, розрахунку індексу пріоритету ризику (RPN) і визна-чення критичних елементів процесу або виробу.
Практичне заняття № 4 (ПР№4) «Аналіз причин і наслідків: Fault Tree Analysis (FTA)» 
Мета заняття: Отримати практичні навички побудови дерева відмов технічної систе-ми для виявлення логічних залежностей між базовими подіями, що призводять до відмови верхнього рівня.
Практичне заняття № 5 (ПР№5) «Кількісний аналіз ризику методом Монте-Карло»
Мета заняття: Отримати практичні навички застосування імовірнісного підходу до оцінювання ризиків, моделювання невизначеності параметрів і побудови розподілів резуль-татів методом Монте-Карло.
Практичне заняття № 6 (ПР№6) «Розробка плану управління ризиками в інженерно-му проєкті»
Мета заняття: Отримати практичні навички формування плану реагування на ризики, визначення заходів контролю, моніторингу та відповідальних осіб.
Практичне заняття № 7 (ПР№7) «Підсумкове кейс-дослідження: оцінка ризику виро-бничого процесу»
Мета заняття: Отримати практичні навички комплексного аналізу ризиків шляхом виконання узагальненого практичного завдання – оцінки та розробки рекомендацій для кон-кретного виробничого або вимірювального процесу.

Для заочної форми здобуття освіти
Семестр 2

Лекційні заняття
Лекція 1. «Класифікація ризиків у технічних і виробничих системах»
Лекція 2. «Методологія управління ризиками (ISO 31000, ISO 14971)»

Практичні заняття
Практичне заняття № 1 (ПР№1) «Ідентифікація ризиків та побудова карти ризиків підприємства».
Мета заняття: Отримати практичні навички ідентифікації ризиків виробничої систе-ми, визначення джерел ризику, їхніх причин та наслідків, а також побудови карти ризиків за категоріями (технічні, організаційні, фінансові, людські).
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

 Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти не передбачено
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
 
Мета контрольної роботи – практичне закріплення знань здобувачем вищої освіти з питань ідентифікації, оцінювання та управління ризиками в технічних та організаційних системах.
На першому занятті здобувач вищої освіти отримує індивідуальне завдання у викла-дача який проводить ці заняття.

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Контрольні заходи здійснюються у формі поточного та підсумкового контролю.

Для денної форми здобуття освіти
Семестр 2.
Підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться після завершення її ви-вчення з метою встановлення досягнення здобувачем вищої освіти заявлених результатів на-вчання і оцінювання рівня цих досягнень. Форма підсумкового контролю залік.
Формою проведення поточного контролю є дві модульні контрольні роботи за бездо-ганне виконання кожної з яких здобувач вищої освіти отримує 30 балів. МКР складається з 20 тестових теоретичних питань по 1 балу та 5 тестових практичних завдань по 2 бали. За бездоганне виконання 7 практичних робіт здобувач вищої освіти отримує 40 балів, по 5,7 бала за кожну з 7 робіт. Залік накопичувальний. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Семестр 5.
Підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться після завершення її ви-вчення з метою встановлення досягнення здобувачем вищої освіти заявлених результатів на-вчання і оцінювання рівня цих досягнень. Форма підсумкового контролю залік. 
Формою проведення поточного контролю  є виконання контрольної роботи за вико-нання якої здобувач вищої освіти отримує 30 балів, за виконання практичної роботи – 10 ба-лів. Залік накопичувальний. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.