Філософія

Мета вивчення дисципліни ознайомлення з філософсько-методологічними засадами розвитку наукового знання і фундаментальними методами та принципами організації наукової роботи, які відкривають дорогу до пошуків рішення різноманітних наукових задач, і дозволяють усвідомити місце конкретного наукового дослідження в системі наукового знання та його соціальне значення.
Практичне значення та використання отриманих знань – вміти використовувати комунікаційні технології для підтримування гармонійних ділових та особистісних контактів, як передумову ділового успіху.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Виникнення філософії, її функції і роль у сучасній духовній культурі.
Лекція 2. Основні філософські проблеми і способи їхнього вирішення в історії людської думки.
Лекція 3. Сучасні філософські онтології і типи світогляду.
Лекція 4. Філософське розуміння природи світу.
Лекція 5. Філософська категорія. Матерія.
Лекція 6. Діалектика та її принципи.
Лекція 7. Людська свідомість. Свідомість і мова.
Лекція 8 Основні риси людського пізнання. Проблема обґрунтування знання.
Лекція 9. Поняття істини. Істинність и розуміння.
Лекція 10. Форми розвитку знання.
Лекція 11. Соціальна філософія
Лекція 12. Поняття людського суспільства. Схеми соціально-історичного розвитку. Глобалізм і антиглобалізм.
Лекція 13. Форми культурної і соціальної діяльності. Суб’єкти соціально-історичної дії.
Лекція 14. Суспільна свідомість і співвідношення його елементів.
Лекція 15. Сутність і існування людини. Системи людських цінностей.
Практичні заняття
Практичне заняття 1. Предмет філософії.
Мета заняття: Ознайомити студентів із основними аспектами філософії як науки, розкрити її предмет, завдання, методи та значення у сучасному суспільстві. Сформувати розуміння філософії як основи світоглядної культури та критичного мислення.
Практичне заняття 2. Основні філософські проблеми.
Мета заняття: Визначити основні проблеми, які вивчає філософія (онтологічні, гносеологічні, аксіологічні, соціальні, антропологічні), та навчити студентів розрізняти їх. Сприяти усвідомленню важливості цих проблем у формуванні наукового та особистісного світогляду.
Практичне заняття 3. Філософська онтологія
Мета заняття: Дослідити основні онтологічні концепції філософії, зокрема питання буття, субстанції, реальності та небуття. Розвивати навички аналізу та порівняння онтологічних теорій.
Практичне заняття 4. Природа світу Структура світу та його динаміка.
Мета заняття: Вивчити основні погляди на природу світу, його структуру та динамічні процеси. Сформувати розуміння взаємозв’язків між елементами світу та принципів їх взаємодії.
Практичне заняття 5. Філософія як теорія пізнання Форми та методи розвитку знання.
Мета заняття: Ознайомити студентів із основними категоріями гносеології, формами та методами пізнання. Сприяти розвитку критичного мислення та навичок аналізу процесу отримання знань.
Практичне заняття 6. Соціальна філософія.
Мета заняття: Проаналізувати філософські підходи до розуміння суспільства, його структури, функцій та розвитку. Розвивати здатність до філософського осмислення соціальних процесів.
Практичне заняття 7. Філософія людини.
Мета заняття: Розглянути основні аспекти філософського осмислення природи людини, її сутності, свободи, моральності та сенсу життя. Сприяти формуванню цілісного розуміння людського буття.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Індивідуальні завдання з філософії виконується у формі реферативної роботи (РР) (доповіді, есе, аналітичний огляд, самостійні дослідження та ін.). Трудомісткість реферативної роботи (РР) оцінюється у 10 годин.
Метою підготовки реферату є розвиток у здобувачів самостійності мислення та практичних навиків послідовного та логічного викладу своєї думки, узагальнення, усвідомлення, обґрунтування засвоєних знань.
РР є своєрідним звітом здобувача за самостійну роботу. Написання та захист РР вимагає від здобувача вільного орієнтування в темі реферату, розуміння зв’язку змісту реферату з змістовим модулем, і розуміння місця вибраної теми у структурі курсу, отже розуміння зв’язку даної теми з іншими змістовими модулями дисципліни.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Поточний контроль полягає у виконанні
1) 7-й завдань на практичних заняттях. Завдання виконуються усно і полягають у відповідях на питання відповідно до мети та теми практичних занять. Оцінюється бездоганна відповідь на ПЗ: у першому модулю ПЗ1, ПЗ2, ПЗ3, ПЗ4 – по 5б максимально; у другому модулі ПЗ5, ПЗ6 – по 7б, ПЗ7 – 6б максимально;
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 25 бали.
3) індивідуальної роботи – максимальна оцінка 10б.
Підсумковий контроль має форму накопичувального заліку. Залік виставляється за результатами отриманих на ПЗ балів та результатів модульних контрольних робіт, визначених програмою навчальної дисципліни під час її засвоєння. Результати складання заліків оцінюються за двобальною національною шкалою («зараховано», «не зараховано»), мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зарах» – 60б, максимальна оцінка яку може отримати студент – 100б за шкалою університету та ЄКТС,