Соціальна статистика

Мета вивчення дисципліни: формування комплексу знань з базових понять та теоретичного підґрунтя соціальної статистики, основ аналізу цифрової інформації щодо соціальних явищ та процесів в сучасному суспільстві. В ході вивчення дисципліни здобувач повинен оволодіти сучасними методами збору, обробки й аналізу статистичної інформації, прийнятими у вітчизняній і міжнародній практиці обліку й статистики.
Практичне значення та використання отриманих знань: отримані знання сприятимуть формуванню у здобувачів здатності аналізувати соціальні процеси за допомогою статистичних методів, оцінювати кількісні та якісні показники для прийняття рішень у сфері соціальної роботи, а також встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між соціальними явищами.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Предмет, завдання та організація соціальної статистики».
Лекція 2. «Загальні питання статистичного аналізу в практиці соціальної роботи».
Лекція 3. «Табулювання статистичних показників».
Лекція 4. «Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків та динаміки суспільних явищ».
Лекція 5. «Статистика населення. Структура сімей і домогосподарств».
Лекція 6. «Статистика зайнятості та безробіття».
Лекція 7. «Рівень життя як об’єкт статистичного спостереження».
Лекція 8. «Статистика соціального захисту населення».
Лекція 9. «Статистика охорони здоров'я».
Лекція 10. «Статистика освіти, закладів культури і мистецтва».
Лекція 11. «Правова статистика».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Предмет, завдання та організація соціальної статистики».
Мета заняття: навчитися аналізувати інформацію щодо соціальної статистики як галузі статистичної науки та її джерел інформації; за допомогою синтезу інформації встановлювати зв’язки між соціальною статистикою та іншими науками; за допомогою статистичних даних встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між соціальними подіями та явищами.
Практичне заняття №2. «Загальні питання статистичного аналізу в практиці соціальної роботи».
Мета заняття: навчитися на практиці використовувати статистичні дані, ідентифікувати, формулювати й розв’язувати завдання у сфері соціальної роботи, інтегрувати теоретичні знання та практичний досвід.
Практичне заняття №3. «Табулювання статистичних показників.».
Мета заняття: навчитися обробки соціально-статистичної інформації шляхом табулювання показників, а також навчитися інтерпретувати отримані результати для аналізу соціальних явищ і процесів.
Практичне заняття №4. «Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків та динаміки суспільних явищ».
Мета заняття: навчитися ідентифікувати, формулювати аналізувати інтенсивність процесу розвитку, динаміки та структурних зрушень й розв’язувати завдання у соціальній сфері, інтегрувати теоретичні знання та практичний досвід та графічно подавати статистичний матеріал.
Практичне заняття №5. «Статистика населення. Структура сімей і домогосподарств».
Мета заняття: навчитися аналізувати інформацію щодо складу (структури) та руху населення; критично аналізувати й оцінювати чинну соціальну політику країни, соціально-політичні процеси на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях, стосовно складу та руху населення; навчитись здійснювати пошук, аналіз і синтез інформації з статистичних джерел стосовно сімей та домогосподарств як елементів структури населення, застосовувати для розв’язування професійних завдань системи показників, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та прогнозувати структури домогосподарств..
Практичне заняття №6. «Статистика зайнятості та безробіття».
Мета заняття: навчитись здійснювати пошук, аналіз і синтез інформації з статистичних джерел стосовно зайнятості та безробіття населення; самостійно визначати ті обставини, у з’ясуванні яких потрібна соціальна допомога.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття

Лекція 1. «Статистичний метод дослідження соціальних процесів».
Лекція 2. «Основи статистичного аналізу сфери людської діяльності та соціальної сфери».

Практичні заняття

Практичне заняття №1. «Статистичний аналіз соціальних процесів: методи та застосування у дослідженні людської діяльності».
Мета заняття: сформувати здатність використовувати статистичний метод для аналізу соціальних процесів, здійснювати пошук, синтез і критичну оцінку даних з різних джерел, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між соціальними подіями та явищами; забезпечити уміння формулювати й розв’язувати професійні завдання у сфері соціальної роботи, інтегруючи теоретичні знання та практичний досвід, а також критично аналізувати соціально-політичні процеси на різних рівнях для оцінки їх впливу на соціальну політику. Навчити здобувачів самостійно визначати обставини, що потребують соціальної допомоги, та конструювати процеси соціальної роботи з використанням кількісних і якісних показників, коригуючи плани відповідно до отриманих результатів.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми передбачена:

Реферативна робота

Мета реферативної роботи – формування вмінь застосовувати набуті знання з соціальної статистики у практичних ситуаціях для аналізу соціальних процесів та явищ, інтерпретації кількісних і якісних показників, а також встановлення між ними причинно-наслідкових зв’язків (ЗК4). Реферат має сприяти глибшому розумінню принципів функціонування системи соціального захисту та діяльності соціальних служб на основі статистичних даних (СК6), а також розвитку здатності використовувати статистичні методи під час підготовки, впровадження та коригування соціальних програм і проєктів (СК13). Важливим елементом роботи є критичне опрацювання наукових і довідкових джерел, узагальнення отриманої інформації, виокремлення ключових понять і конструювання обґрунтованих висновків.
Здобувач отримує завдання першому в семестрі практичному занятті.
Пояснювальна записка містить 20-25 сторінок Кількість розділів – 2-3.
Змістовна послідовність виконання роботи.
1. огляд теоретичних положень та ставлення фахівців до обраної проблеми;
2. ознайомлення з існуючими методиками вирішення наявних проблем у контексті теми, розробка індикаторів визначення статистичних процесів;
3. вивчення та аналіз знайдених статистичних даних
4. представлення статистичних даних з опорою на розроблені індикатори;
5. аналіз результатів дослідження;
6. представлення кореляційних зав’язків між різними індикаторами, пошук взаємозв’язків;
7. логічний виклад узагальненого власного бачення вивченого матеріалу та аргументація своєї точки зору;
8. пропозиції щодо поліпшення методик, способів вивчення процесів чи діяльності, висвітленої у рефераті
9. оформлення розрахунково-графічної роботи відповідно до вимог ДСТУ.
Захист реферативної роботи – протягом останнього навчального тижня семестру.

Контрольна робота для здобувачів заочної форми

Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 3 теоретичних питань та 5 практичних завдань.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту.
Робота повинна бути оформлена у відповідності з вимогами наукового стилю та структури: титульний аркуш, зміст та списком використаних джерел (мають бути використані актуальні та авторитетні джерела, такі як наукові статті, монографії, законодавчі акти тощо; слід дотримуватися належного цитування та вказати всі використані джерела у списку літератури). Вона повинна містити чіткі та обґрунтовані висновки, що відображають розуміння здобувачем матеріалу та його здатність застосовувати знання в соціальній сфері.
Обов’язковим є дотримання академічної доброчесності здобувачем.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:
1. індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються письмово і полягають в розв’язуванні типових завдань відповідно до мети та завдань лекційних й практичних занять. В межах практичного заняття №1,2,3,4 завдання оцінюється у 7 балів, в межах практичних занять 5,6 завдання оцінюються по 6 балів. Бездоганне виконання індивідуальних поточних завдань оцінюється у 40 балів.
2. реферативної роботи. Бездоганне виконання роботи оцінюється у 10 балів. При її захисті студент може отримати до 10 балів;
3. однієї модульної контрольної роботи. Модульна контрольна робота складається з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп’ютерного тестування. Бездоганне виконання модульної контрольної роботи становить 40 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік має накопичувальний характер. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.

Для заочної форми здобуття освіти
Виконання та захист практичних завдань оцінюється у 10 балів.
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 60 балів. При її захисті студент може отримати до 10 балів.
Захист реферативної роботи. Бездоганне виконання роботи оцінюється у 10 балів. При її захисті студент може отримати до 10 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік має накопичувальний характер. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.