Введення у біомедичну інженерію

Мета вивчення дисципліни: ознайомлення студентів з програмою спеціальності «Біомедична інженерія», навчальними предметами бакалаврату (1-4 курси), компетентностями, якими мають набути студенти після закінчення четвертого курсу, та основними сучасними напрямками в біомедичній інженерії (БМІ).
Практичне значення та використання отриманих знань: - підвищена увага дослідників до проблеми адекватного сполучення біологічного об'єкта з технічними засобами, призначеними для знімання інформації і для адекватного впливу; - інтеграція різноманітних галузей науки, техніки і інформатики: біології, медицини, фізики, хімії, радіотехніки та мікроелектроніки, матеріалознавства, обчислювальної техніки та інших - з метою пізнання природи здоров'я і захворювань людини; - розуміння специфіки біологічних об’єктів та базових основ сучасних інформаційних, мікроелектронних і біологічних технологій. та пролонгованою дією.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Вступ до біомедичної інженерії. Біомеханичні характеристики тіла людини та її рухових дій».
Лекція 2. «Механічні властивості тіла людини. Біомеханічні аспекти швидкісних і силових якостей».
Лекція 3. «Електроніка і електронні прилади».
Лекція 4. «Інактивація і дезінфекція об’єктів біомедичної інженерії ультрафіолетовим випромінюванням під дією озону. Ультрафіолетові лампи і освітлювачі для застосувань в біомедичній інженерії».
Лекція 5. «Основи світлокультури рослин закритого ґрунту. Основи екології людини»
Лекція 6. «Основи вимірювання медико-біологічних характеристик і параметрів об’єктів БМІ».
Лекція 7. «Основи нанотехнологій. Нанотехнології і наномашини в БМІ. Хірургічна техніка; терапевтичне обладнання»
Лекція 8. «Інформаційні технології в БМІ. Перспективи розвитку біомедичної інженерії».

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1. «Місце роботи біомедичного інженера».
Мета заняття: розвиток уявлень про різноманітні галузі працевлаштування біомедичного інженера.
Лабораторне заняття № 2. «Оптичні методи».
Мета заняття: надати поняття про бактерицидні дії різних джерел випромінювання.
Лабораторне заняття № 3. «Штучне освітлення при вирощуванні сільськогосподарських рослин».
Мета заняття: набуття практичних навичок з використання фотонного опромінення різної довжини хвилі.
Лабораторне заняття № 4. «Основні типи активних середовищ лазерів».
Мета заняття: розвиток уявлень про застосування лазерних технологій в медицині та механізмів їх дії на біологічні об’єкти.
Лабораторне заняття № 5. «Основи екології людини».
Мета заняття: вивчення основних положень та понять соціальних і природних закономірностей взаємодії людини з навколишнім середовищем.
Лабораторне заняття № 6. «Біомедична аналітична техніка».
Мета заняття: формування уявлень про існуючу біомедичну техніку.
Лабораторне заняття № 7. «Перспективи розвитку професії біомедичного інженера».
Мета заняття: надати уяву про можливі розвитки галузі омедична інженерія в майбутньому.
Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Вступ до біомедичної інженерії. Основи вимірювання медико-біологічних характеристик і параметрів об’єктів БМІ».
Лекція 2. «Інформаційні технології в БМІ. Перспективи розвитку біомедичної інженерії».

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1. «Місце роботи біомедичного інженера. Біомедична аналітична техніка».
Мета заняття: розвиток уявлень про різноманітні галузі працевлаштування біомедичного інженера; формування уявлень про існуючу біомедичну техніку.
Лабораторне заняття № 2. «Перспективи розвитку професії біомедичного інженера».
Мета заняття: надати уяву про можливі розвитки галузі медична інженерія в майбутньому.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти

Непередбачено навчальним планом.

Для заочної форми здобуття освіти

Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 50 теоретичних питань у вигляді тесту, якій оцінюється максимально у 100 балів. Контрольна робота зарахована, якщо здобувач набрав не менше 60 балів.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7-мі лабораторних робіт. Бездоганне виконання лабораторної роботи № 1 та 2 оцінюється по 5 балів, лабораторні роботи № 3, №4, №5, №6 та №7 оцінюються кожна по 6 балів. Разом – 40 балів;
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичних питань та проводяться у письмовій формі. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів (в кожному завданні модульної контрольної роботи наведено максимальну кількість балів за виконання кожного завдання). Разом – 60 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний або тестовий на комп’ютері. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 60 балів. При її захисті студент може отримати до 40 балів. Разом – 100 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний або тестовий на комп’ютері. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.