Медичні прилади, апарати, системи та комплекси

Мета викладання дисципліни: оволодіння студентами компетенціями, які відносяться до професійних і пов’язані з медичними електронними засобами та практичними аспектами їх побудови в сучасних умовах, сучасним розвитком медичних приладів, апаратів, систем та комплексів із застосуванням однокристальних мікроконтролерів різного типу.

Практичне значення та використання отриманих знань: підвищити загальноосвітній рівень студентів та їх практичну підготовку щодо побудови та експлуатації медичних приладів з урахуванням набутого досвіду їх експлуатації та особливостей їх експлуатації. Розглядаються засоби реєстрації медичних та біологічних даних із застосуванням різних режимів та алгоритмів. Подається елементна база, необхідна для реалізації конкретних пристроїв та засобів. Це дозволяє отримувати інформацію щодо стану пацієнта з можливістю її передавання з використанням телемедичних технолигій.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Вступ. Класифікація біомедичної апаратури».
Лекція 2. «Загальні вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик».
Лекція 3. «Основи побудови медичних приладів, апаратів, систем та комплексів».
Лекція 4. «Електронні медичні прилади».
Лекція 5. «Основні поняття про біомедичні електронні системи».
Лекція 6. «Аналізатори медичного призначення».
Лекція 7. «Монітори пацієнта».
Лекція 8. «Пульсоксиметри».
Лекція 9. «Вимірювачі артеріального тиску».
Лекція 10. «Медичні термометри».
Лекція 13. «Електрокардіографи».
Лекція 11. «Кардіодефібрилятори».
Лекція 12. «Енцефалографи».
Лекція 14. «Ультразвукові системи медичної візуалізації».
Лекція 15. «Дозатори медичні піпеткові та поршневі».

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття №1. «Вимірювання імпедансу тіла людини»
Мета заняття: дослідити електричний імпеданс різних тканин людини; будовою шкіри та її еквівалентною схемою; фізіологічними принципами вимірювання імпедансу; визначити імпеданс шкіри.
Лабораторне заняття №2. «Класифікація медичних аналізаторів для лабораторії».
Мета заняття: опрацювати різноманітні сучасні аналізатори і технічні засобами для проведення лабораторних досліджень.
Лабораторне заняття №3. «Дослідження конструкції ендоскопів».
Мета заняття: отримати теоретичні знання та практичні навички з використання ендоскопів.
Лабораторне заняття №4. «Вимірювання рівня сатурації кисню капілярної крові людини»
Мета заняття: отримати теоретичні знання та практичні навички з використання неінвазивного контрольно-діагностичний медичного приладу для вимірювання рівня сатурації (тобто насиченості) киснем капілярної крові людини.
Лабораторне заняття №5. «Електрокардіографічні сигнали та їх параметри. Механізм формування електрокардіографічних сигналів».
Мета заняття: дослідити реєстрацію та дослідження біопотенціалів, які виникають у серцевому м’язі під час серцевого циклу.
Лабораторне заняття №6. «Визначення сигналів дефібрилятора».
Мета заняття: дослідити конструкцію та роботу дефібриляторів та дефібриляторів моніторів.
Лабораторне заняття №7. «Прилад для випромінювання, реєстрації та обробки ультразвукових сигналів».
Мета заняття: ознайомитися з обладнанням для неінвазивної діагностики, яка проводиться при допомозі ультразвукових хвиль.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Основи побудови медичних приладів, апаратів, систем та комплексів».
Лекція 2. «Електронні медичні прилади».

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття №1. «Вимірювання імпедансу тіла людини»
Мета заняття: дослідити електричний імпеданс різних тканин людини; будовою шкіри та її еквівалентною схемою; фізіологічними принципами вимірювання імпедансу; визначити імпеданс шкіри.
Лабораторне заняття №2. «Класифікація медичних аналізаторів для лабораторії».
Мета заняття: опрацювати різноманітні сучасні аналізатори і технічні засобами для проведення лабораторних досліджень.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти

Курсова робота
Мета курсової роботи (КР): систематизувати та закріпити теоретичні знання щодо принципів дії медичної техніки. Набути практичних навичок проєктування: від розробки структурної схеми до вибору конкретних електронних компонентів.
Тематика КР періодично зазнає уточнення і коригування. На першому практичному занятті студент отримує індивідуальне завдання у викладача який проводить ці заняття.
На виконання КР передбачено 30 годин самостійної роботи студента. Пояснювальна записка містить 25-30 сторінок. Кількість розділів – 3. Графічна частина – два аркуша креслень формату А1.
Захист курсової роботи – протягом останнього навчального тижня семестру.

Для заочної форми здобуття освіти

Курсова робота
Мета курсової роботи (КР): систематизувати та закріпити теоретичні знання щодо принципів дії медичної техніки. Набути практичних навичок проєктування: від розробки структурної схеми до вибору конкретних електронних компонентів.
Тематика КР періодично зазнає уточнення і коригування. На першому практичному занятті студент отримує індивідуальне завдання у викладача який проводить ці заняття.
На виконання КР передбачено 30 годин самостійної роботи студента. Пояснювальна записка містить 25-30 сторінок. Кількість розділів – 3. Графічна частина – два аркуша креслень формату А1.
Захист курсової роботи – протягом останнього навчального тижня семестру.

Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 25 теоретичних питань у вигляді тесту, якій оцінюється максимально у 100 балів. Контрольна робота зарахована, якщо здобувач набрав не менше 60 балів.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7-мі лабораторних робіт. Бездоганне виконання лабораторної роботи №1 оцінюється у 4 бали, всі інші лабораторні роботи №2-№7 оцінюються кожна по 6 балів. Разом – 40 балів;
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів. Разом – 60 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

1) бездоганне виконання курсової роботи оцінюється у 100 балів, робота зарахована, якщо здобувач набрав не менше 60 балів;
2) бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 100 балів, робота зарахована, якщо здобувач набрав не менше 60 балів;
3) 2-х лабораторних робіт. Бездоганне виконання кожної лабораторної роботи №1-№2 оцінюється по 50 балів. Разом – 100 балів, Для допуску до екзамену треба отримати не менш них 60 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний або тестовий на комп’ютері. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.