Теорія систем та системний аналіз

Мета вивчення дисципліни: формування у здобувачів комплексу знань щодо побудови і аналізу моделей систем для ухвалення рішень в організаційному управлінні.
Практичне значення та використання отриманих знань: практичні навики застосування системного підходу, методів системного аналізу та моделювання в процесі дослідження та розв’язання інформаційних проблем складних об’єктів комп’ютеризації різного рівня агрегування.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Основнi поняття системного аналізу та систем.
Лекція 2. Декомпозиція систем.
Лекція 3. Моделювання в системному аналізі.
Лекція 4. Області використання системного аналізу.
Лекція 5. Статичні моделі систем.
Лекція 6. Динамічні моделі систем.
Лекція 7. Класифікація систем за типом змінних, за типом управління, за ступенем визначенності системи.
Лекція 8. Способи управління системою.
Лекція 9. Види систем.
Лекція 10. Класифікація систем за обсягом охоплення циклу управління та мірою автоматизації та інтелектуалізації системи.
Лекція 11. Характерні риси складних систем великого розміру.
Лекція 12. Методи системного аналізу.
Лекція 13. Вимірювання та експеримент. Шкали для вимірювання якісних даних.
Лекція 14. Шкали для вимірювання кількісних даних.
Лекція 15. Перевірка статистичних гіпотез.
Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1. Мережеве планування.
Мета заняття: Дослідження можливостей мережевого планування для управління системою.
Практичне заняття № 2. Метод головних компонент. Розкладання даних.
Мета заняття: Практичне освоєння розкладання даних за методом головних компонент для вирішення завдань зниження розмірності і візуалізації багатовимірних даних.
Лабораторне заняття № 3. Метод головних компонент. Відновлення даних.
Мета заняття: Практичне освоєння відновлення даних за методом головних компонент для вирішення завдань зниження розмірності і візуалізації багатовимірних даних.
Лабораторне заняття № 4. Поняття статистичної гіпотези.
Мета заняття: Побудова статистичної гіпотези, статистичного критерію перевірки статистичної гіпотези. Обчислення помилок 1-го і 2-го роду, спостережуваного значення критерію. Побудова критичної області, області прийняття гіпотези, визначення критичної точки.
Лабораторне заняття № 5. Порівняння 2-х дисперсій сукупностей, розподілених нормально.
Мета заняття: Практичне освоєння порівняння 2-х дисперсій сукупностей, розподілених нормально.
Лабораторне заняття № 6. Порівняння вибіркової середньої з гіпотетичною генеральною середньою. Перевірка гіпотези про значущість вибіркового коефіцієнта кореляції.
Мета заняття: Практичне освоєння порівняння 2-х середніх сукупностей з невідомими дисперсіями. Практичне освоєння перевірки гіпотези про значущість вибіркового коефіцієнта кореляції.
Лабораторне заняття № 7. Перевірка гіпотези про нормальний розподіл генеральної сукупності. Обчислення теоретичних частот нормального розподілу.
Мета заняття: Практичне освоєння перевірки гіпотези про нормальний розподіл генеральної сукупності. Практичне обчислення теоретичних частот нормального розподілу.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Відсутня за планом.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні
1) 7-ми індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються письмово і полягають в розв’язуванні типових задач відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання індивідуальних поточних завдань №1 – №6 оцінюється у 7 балів; №7 оцінюється у 8 балів.
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у письмовій формі та у формі опитування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 25 балів;
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен у письмовій формі. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.