Консалтипнг та фактчекінг в інформаційній діяльності

Мета вивчення дисципліни:
надання комплексу теоретичних знань та необхідних вмінь з консалтингу та фактчекінгу в інформаційній діяльності, які можуть використовуватись у практиці управлінської, бібліотечної, архівної професіональної діяльності.

Практичне значення та використання отриманих знань:
Опанування дисципліни забезпечує формування системного уявлення про історію становлення та розвиток консалтингу як наукового напряму, його сутність, види, цілі, завдання та предметну галузь. Студенти отримують знання про процеси й процедури інформаційного консалтингу, принципи формування систем консультування та управління командою консультантів. У межах курсу вони навчаються здійснювати консультативні послуги, користуватися сучасними технологіями та методиками консалтингу, а також застосовувати цифрові інструменти, бази даних, вебсервіси й соціальні медіа для ефективної аналітичної та фактчекінгової діяльності. Оволодіння дисципліною сприяє розвитку критичного та креативного мислення, умінню оцінювати достовірність інформації, здійснювати її моніторинг і впроваджувати інноваційні підходи у професійну практику.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Історія становлення та розвитку консалтингу як наукового напрямку і формування фактчекінгу як складової аналітичної діяльності».
Лекція 2. «Види консалтингу та їх зв’язок із фактчекінговими практиками».
Лекція 3. «Цілі, завдання та предметна галузь консалтингу і фактчекінгу».
Лекція 4. «Процес та процедури інформаційного консалтингу і перевірки даних».
Лекція 5. «Консалтинг в адміністративно-управлінській сфері та фактчекінг управлінських комунікацій».
Лекція 6. «Консалтинг інформаційних потреб організації та системи фактчекінгу».
Лекція 7. «Соціальний консалтинг і роль фактчекінгу у сфері соціальної відповідальності».
Лекція 8. «Реінжиніринг як консалтингова технологія та інструмент фактчекінгу бізнес-процесів».
Лекція 9. «Організація консультативних послуг і впровадження фактчекінгових механізмів у практику консалтингу».
Лекція 10. «Управління командою консультантів і координація фактчекінгових процесів».
Лекція 11. «Поведінка консультанта в системі клієнта: комунікація на основі перевірених фактів».
Лекція 12. «Коучинг як форма консалтингу та засіб розвитку фактчекінгових навичок».
Лекція 13. «Методика проведення індивідуальних консультацій і перевірки достовірності інформації клієнта».
Лекція 14. «Публічні консультації як інструмент комунікації та фактчекінгу у суспільних процесах».
Лекція 15. «Методика організації та проведення майстер-класів і семінарів-тренінгів із консалтингу та фактчекінгу».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Еволюція консалтингу і фактчекінгу: історичні паралелі та сучасні виклики».
Мета заняття: сформувати системне уявлення про становлення консалтингу та фактчекінгу, розвинути навички критичного аналізу джерел і тенденцій.

Практичне заняття №2. «Типологія консалтингу і застосування фактчекінгових технологій у різних видах консалтингової діяльності».
Мета заняття: поглибити знання про типи консалтингу та навчитися обирати релевантні методи перевірки інформації.

Практичне заняття №3. «Проєктування процесу інформаційного консалтингу з елементами фактчекінгу».
Мета заняття: розробити алгоритм консалтингового проєкту з інтегрованою перевіркою фактів на всіх етапах.

Практичне заняття №4. «Соціальний консалтинг і перевірка достовірності соціально значущої інформації».
Мета заняття: сформувати навички критичного аналізу суспільних кейсів і вироблення рекомендацій на основі перевірених даних.

Практичне заняття №5. «Управління командою консультантів і впровадження системи фактчекінгу в колективній роботі».
Мета заняття: розвинути компетентності командної взаємодії, планування і контролю достовірності інформаційних результатів.

Практичне заняття №6. «Комунікації консультанта з клієнтом: довіра, етика і перевірка фактів».
Мета заняття: сформувати практичні вміння проводити ефективні консультації на основі перевірених даних і принципів інформаційної етики.

Практичне заняття №7. «Підготовка та проведення публічних консультацій, тренінгів і майстер-класів із фактчекінговим компонентом».
Мета заняття: розробити власну програму освітнього чи комунікаційного заходу, що поєднує консалтингові й фактчекінгові технології.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Історія становлення та розвитку консалтингу як наукового напрямку і формування фактчекінгу як складової аналітичної діяльності».
Лекція 2. «Поведінка консультанта в системі клієнта: комунікація на основі перевірених фактів».

Практичні заняття
Практичне заняття. «Комунікації консультанта з клієнтом: довіра, етика і перевірка фактів».
Мета заняття: сформувати практичні вміння проводити ефективні консультації на основі перевірених даних і принципів інформаційної етики.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Індивідуальна робота
Курсова робота.
Мета курсової роботи з дисципліни «Консалтинг та фактчекінг в інформаційній діяльності» полягає у створенні та розробленні комплексного консалтингового проєкту або дослідження з інтеграцією фактчекінгових механізмів, що дозволяє: розробити методику інформаційного консалтингу з урахуванням перевірки достовірності даних; створити модель управління командою консультантів із впровадженням системи контролю якості інформації; сформувати практичні рекомендації щодо використання цифрових технологій, баз даних і сучасних інструментів фактчекінгу для підвищення ефективності консалтингових рішень; поглибити навички аналізу, оцінки та перевірки інформації у конкретній сфері діяльності організації або громадської ініціативи.
Тему курсової роботи здобувачі обираюсь самостійно та узгоджують із викладачем.

Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 5 теоретичних питань та 2 практичних завдання.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді має бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або засобами Chat GPT.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за тиждень до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Поточний контроль полягає у виконанні
1) 7 індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються письмово і полягають в розв'язуванні типових задач відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання кожного індивідуального поточного завдання оцінюється у 4 бали;
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин. Бездоганне виконання модульної контрольної роботи № 1 становить 34 бала; модульної контрольної роботи № 2 – 38 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
Мінімальна оцінка за екзамен становить 60 балів, що відповідає рівню «задовільно» за національною шкалою оцінювання.
Курсова робота виконується у письмовій формі. Максимальна оцінка за бездоганне виконання становить 100 балів. Бали знімаються за порушення вимог: несвоєчасне подання (5 балів); невідповідне оформлення: обсяг тексту, шрифт, інтервали, нумерація сторінок, оформлення таблиць та ілюстрацій (5–10 балів); вступ, логічна послідовність, науковий стиль, орфографія, пунктуація (5–10 балів); недостатнє розкриття питань, відсутність самостійних підходів та аргументації (5–10 балів); відсутність посилань на джерела або фейкові джерела (5–10 балів); невідповідність структурних елементів, висновків та рекомендацій (5–10 балів); відмова від публічного захисту (10 балів); неправильне оформлення джерел або додатків (5 балів).
Попередня оцінка визначається науковим керівником, під час захисту вона може бути змінена залежно від якості захисту.
Мінімальна оцінка за курсову роботу становить 60 балів, що відповідає задовільному рівню виконання.

Для заочної форми здобуття освіти

Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 40 балів. Виконання завдань – 10 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
Мінімальна оцінка за екзамен становить 60 балів, що відповідає рівню «задовільно» за національною шкалою оцінювання.