Філософія науки і техніки

Мета вивчення дисципліни: В умовах формування нових наукових та соціокультурних парадигм набуває актуальності філософське осмислення цих процесів та тенденцій. До такого осмислення мають бути готовими і здатними представники всіх професій, що є акторами цих процесів. Це стосується й фахівців в галузі енерговиробництва, які опинилися в епіцентрі сучасного міждисциплінарного дискурсу з питань енергетичної та екологічної безпеки, інформаційних та цифрових технологій, питань етики, наукової відповідальності, тощо.
Тож мета вивчення дисципліни  оволодіння знаннями про технократичні, наукові та соціокультурні концепції, що формуються в рамках сучасного філософського дискурсу, для усвідомлення в ньому місця проблематики, пов’язаної із відновлювальними джерелами енергії та сучасними енергокомплексами.
Практичне значення та використання отриманих знань полягає у:
 формуванні знань про розвиток науки, техніки та технологій як складових культури;
 напрацюванні навичок аналізу наукових текстів, пов’язаних із проблематикою філософії науки і техніки;
 оволодінні знаннями про засади науково-дослідницької діяльності, наукового пізнання, технічної творчості для вирішення у практичній діяльності завдань енерговиробництва з усвідомленням персональної етичної та соціальної відповідальності;
 оволодінні навиками ведення професійної дискусії (у форматі колективних обговорень) щодо філософського осмислення соціокультурних функцій науки і техніки;
 здобутті практичного досвіду з філософських рефлексій та прогнозів щодо науково-технічного прогресу в умовах нової природно-штучної реальності.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. Об’єкти і предмети філософії науки і техніки.
Лекція 2. Техніка і технології як складові культури.
Лекція 3. Артефакт як феномен поєднання матеріального і нематеріального.
Лекція 4. Науково-технічні революції (НТР): соціокультурні аспекти.
Лекція 5. Знання як філософська категорія і культурно-інформаційний феномен.
Лекція 6. Методологія пізнання. Методи аналогії та абстракції в інженерії та філософії. Метод і методика.
Лекція 7. Науковий експеримент в дискурсі біоетики та соціальної філософії.
Лекція 8. Прогнози щодо науково-технічного розвитку людської цивілізації.

Практичні заняття
Практичне заняття № 1. Предметно-проблемне поле філософії науки і техніки.
Мета заняття  оволодіння методами інтертекстуального підходу для вивчення предметно-проблемних дискурсів різних наук, зокрема в галузі відновлювальних джерел енергії та енергокомплексів.
Практичне заняття № 2. Енерговиробничі технології на перехресті природи і культури.
Мета заняття - напрацювання навиків аналізу інформації з різних джерел відповідно до предметно-проблемного поля філософії науки і техніки для залучення до наукових досліджень у сфері енерговиробництва, сучасних енергокомплексів як складових культури.
Практичне заняття № 3. Поєднання матеріального та ідеального в артефактах.
Мета заняття - оволодіння науковими знаннями, необхідними для формування наукового світогляду, культурного кругозору, а також прояву креативності як складової винахідницької та інноваційної діяльності.
Практичне заняття № 4. Дискусії щодо робототехніки та штучного інтелекту: соціально-філософські аспекти.
Мета заняття – формування вміння аналізувати особливості, протиріччя та перспективи розвитку сучасної енергетичної сфери під впливом нових інженерних та цифрових технологій в аспекті соціальної та етичної відповідальності.
Практичне заняття № 5. Знання в інженерній діяльності.
Мета заняття  отримання навичок критичного мислення для філософського осмислення сутності інженерної діяльності в сфері енерговиробництва як наукової проблеми на межі галузей знань.
Практичне заняття № 6. Метафора як засіб філософського осмислення буття.
Мета заняття - оволодіння науковими знаннями, необхідними для формування наукового світогляду, культурного кругозору, здатності генерувати нові ідеї.
Практичне заняття № 7. Науково-технічне майбутнє України.
Мета заняття - набуття практичного досвіду з прогнозування наукового та технологічного розвитку культури та суспільства в контексті сучасних філософських візій та методів футурології для врахування їх при розробці та управлінні проєктами в сфері відновлювальних джерел енергії та енергокомплексів.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти

Реферативна робота

Мета реферативної роботи  закріплення, поглиблення й узагальнення знань здобувача вищої освіти з навчальної дисципліни та набуття практичного досвіду застосування цих знань при створенні власного тексту з дослідження конкретної проблематики, пов’язаної з філософським осмисленням функцій науки і техніки в культурі та суспільстві.
Перелік тем РР щороку змінюється, обговорюється на науково-методичному семінарі та затверджується на засідання кафедри.
Змістовна послідовність виконання роботи:
1 етап (2-3 тиждень)  вибір та затвердження теми, попередній огляд літературних, наукових та інших джерел, складання плану дослідження;
2 етап (4-7 тиждень)  визначення стратегії дослідження (підходи, методи), підготовка чернетки;
3 етап (8-12 тиждень)  отримання відгуку від наукового керівника, виправлення помилок, редагування тексту, перевірка на плагіат, підготовка до захисту;
4 етап (13-15 тиждень)  публічний захист: доповідь, відповіді на запитання, дискусія.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:
1) реферативної роботи, бездоганне виконання та успішний захист якої оцінюється у 20 балів;
2) завдань на практичних: у семестрі передбачено 7 практичних занять, за роботу на кожному занятті здобувач може отримати максимальну оцінку у 5 або 6 балів (разом  40 балів);
3) двох модульних контрольних робіт, які представляють собою тестові завдання, що складаються із теоретичної частини (6 запитань двох рівнів складності) та практичної частини, або сортувальну матрицю з теоретичним запитанням. Максимальна оцінка за виконання кожної модульної контрольної роботи – 20 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік накопичувальний. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» - 60 балів.