Історія України та української культури

Мета вивчення дисципліни: виробити вміння аналізувати та узагальнювати історичний матеріал у певній системі, оцінювати найважливіші події та явища української історії та культури в контексті світової історії; порівнювати історичні події, орієнтуватися в науковій періодизації історії, формувати вміння знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію з минулої та сучасної історії та культури України; застосовувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів; формування і розвиток гуманістичного світогляду,  поваги до людини будь-якої національності, виховання національної самосвідомості і гідності, патріотизму.
Практичне значення та використання отриманих знань: сформувати розуміння, що минуле України має тисячолітню традицію і є історією одного з найбільших європейських народів; навчити аналізувати історичні джерела, розуміти історичні процеси, що відбувалися в Україні з найдавніших часів, показати розвиток державотворчої діяльності, суспільних та культурних процесів та формувати здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності суспільства, формувати зі здобувачів свідомих громадян України з почуттям відповідальності за історичну долю своєї держави.

Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. Вступ до курсу «Історія України та української культури». Первісне суспільство і перші державні утворення на території України
Лекція 2. Київська Русь: становлення та розквіт держави. 
Лекція 3. Роздроблення Русі. Галицько-Волинська держава
Лекція 4. Українські землі у складі Литви та Польщі  (ХІV-XVI ст.). Виникнення українського козацтва (ХІV – ст. ХVІІ ст
Лекція 5. Українська національна революція (1648-1676 рр.). Створення української козацької держави
Лекція 6. Українські землі під владою Російської імперії наприкінці XVII – XVIII ст. Ліквідація козацької державності 
Лекція 7. Правобережні та західноукраїнські землі в останній чверті ХVІІ – ХVІІІ ст. Заселення Південної України 
Лекція 8. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст
Лекція 9. Українські землі в другій половині ХІХ - початку ХХ ст. 
Лекція 10. Боротьба за відновлення державності України (1917 – 1921 рр.). 
Лекція 11. Міжвоєнний період в історії українського народу.
Лекція 12. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
Лекція 13. Розвиток УРСР у 1945-1985 рр. 
Лекція 14. Україна і процес перебудови в СРСР (квітень 1985– серпень 1991 рр.) 
Лекція 15. Розвиток незалежної України (від 1991 р. до сучасності).

Практичні заняття
Практичне заняття №1. Вступ до курсу. Перші кроки в науково-дослідницькій роботі.
Мета заняття: визначити ключові поняття дисципліни; розглянути сучасні напрямки історичних досліджень та особливості індивідуального науково-дослідного завдання.

Практичне заняття №2. Стародавня історія України. Київська Русь
Мета заняття: прослідкувати розвиток дослов’янського населення на території України, проаналізувати теорії етногенеза слов’ян, дослідити основні етапи розвитку Київської Русі від становлення до роздробленості; виділити характерні риси культури Русі.

Практичне заняття №3. Українські землі у часи польсько-литовського панування (XIV - перша половина XVII ст.). Українська національна революція 1648- 1676 рр.
Мета заняття: порівняти положення українських земель у складі ВКЛ та Польщі, охарактеризувати польсько-литовські унії; розглянути процес формування українського козацтва та заснування Запорозької Січі; визначити основні події національної революції 1648-1676 рр., проаналізувати етапи розвитку козацької держави.

Практичне заняття №4. Україна наприкінці XVII – XVIII ст.
Мета заняття: проаналізувати особливості положення українців у Лівобережній та Правобережній Україні, розглянути соціальні рухи, поділи Речі Посполитої; охарактеризувати процес приєднання південноукраїнських земель до Російської імперії; розкрити основні культурно-освітні процеси вивчаємого періоду. 

Практичне заняття №5. Україна у XIX ст. – на початку ХХ ст. Українська національна революція 1917-1921 рр.
Мета заняття: прослідкувати особливості соціально-економічного, політичного та націокультурного життя українців у складі Російської та Австрійської імперій; розглянути основні складові українського національного руху та причини поразки національно-державницьких сил в 1917-1921 рр.

Практичне заняття №6. Україна у 20 – 80-ті рр. ХХ ст.
Мета заняття: проаналізувати соціально-економічні та політичні перетворення цього періоду (коренізація, українізація, індустріалізація, колективізація, створення тоталітарного режиму, лібералізація, перебудова ) та їх вплив на український народ; дослідити основні події Другої світової війни на території України; розкрити рух шістдесятників та дисидентів. 

Практичне заняття №7. Українське державотворення в умовах незалежності
Мета заняття: проаналізувати процес творення української незалежної держави, її місце у світі; розкрити основні тенденції українського соціально-економічного, культурного та політичного розвитку; розглянути боротьбу українського народу за свою незалежність в сучасних умовах, її витоки та причини.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. Вступ до курсу «Історія України та української культури». Періодизація «Історії України та української культури». Первісне суспільство і перші державні утворення на території України
Лекція 2. Київська Русь: становлення та розквіт держави. 

Практичні заняття
Практичне заняття №1. Вступ до курсу. Перші кроки в науково-дослідницькій роботі.
Мета заняття: визначити ключові поняття та проблеми дисципліни; розглянути сучасні напрямки історичних досліджень та особливості індивідуального науково-дослідного завдання.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форм здобуття освіти
РР (реферативна робота) – індивідуальне завдання, що передбачає розкриття конкретної теми. Мета реферативної роботи – систематизація, узагальнення, закріплення та розширення теоретичних знань щодо історії та культури України, її народу та державності. Здобувач повинен навчитися працювати з науковою, довідковою та історичною літературою. Ознайомившись з необхідною літературою, він мусить узагальнити отриману інформацію, критично її оцінювати, засвоїти основні поняття, вміти усвідомлено визначати ключові концептуальні складові теми.
Тема реферату обирається самостійно з запропонованих у методичці тем, виходячи з уподобань, наукових інтересів тощо (здобувач може запропонувати власну тему дослідження).
Реферативна робота має бути виконана творчо, на належному науково-теоретичному рівні. Виконуючи реферативну роботу, здобувач повинен показати вміння самостійно аналізувати спеціальну літературу з відповідного питання та представляти результати свого дослідження. 
Реферативна робота захищається на практичному занятті.
            Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота. Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції, також воно прописано у відповідній методичці. Робота складається з 2-х питань. Обсяг відповіді на кожне питання – 5-6 сторінок машинописного тексту. Робота повинна містити список використаної літератури; текст має бути написаний самостійно. Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за 10 днів до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
    Виконання завдань 7-и практичних занять. Питання, винесені на практичні занятті, обговорюються під час заняття. Ґрунтовна відповідь на запитання, активна участь в обговореннях, дискусіях на кожному занятті оцінюється максимально у 5 балів; 
    Виконання двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 25 балів;
    Виконання реферативної роботи. Ґрунтовне розкриття теми, правильне оформлення РР, представлення та захист її результатів оцінюється максимально в 15 балів.
    Підсумковий контроль – залік. Залік – це сума всіх накопичених балів. До заліку допускаються здобувачі, які набрали не менше 60 балів за всі види робіт. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів, мінімальна оцінка, що дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
1)    Виконання контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 40 балів (по 20 балів за кожне запитання). 
2)    Виконання реферативної роботи. Бездоганне виконання оцінюється у 40 балів.
3)    Робота на практичному занятті. Захист реферативної роботи та участь в обговорення робіт інших учасників освітнього процесу. Максимальна оцінка – 20 балів.
    Підсумковий контроль – залік. До заліку допускаються здобувачі, що вчасно (за 10 днів до початку сесії) здали контрольну та реферативну роботи та отримали оцінку за кожну роботу – не менше 30 балів. Залікова оцінка складається з оцінки за контрольну роботу, реферативну роботу та практичне заняття»». Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів; мінімальна оцінка, що дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.