За цими роками — історія багатьох поколінь політехніків, тисячі випускників, викладачів, науковців і працівників, для яких Одеська політехніка стала важливою частиною життя. Змінювалися епохи, назви, корпуси й аудиторії, з’являлися нові спеціальності та технології, але незмінним залишалося головне — люди, які навчали, досліджували, створювали й передавали свої знання наступним поколінням.
Свою 108-му річницю ми зустрічаємо у непростий для України час. Війна змінила наше повсякдення, умови праці й навчання, змусила звикнути до повітряних тривог, дистанційних форматів, невизначеності та багатьох обмежень. Але вона не зупинила університетське життя. Ми продовжуємо навчати й навчатися, працювати, проводити дослідження, підтримувати студентів і колег, будувати плани на майбутнє.
І саме сьогодні особливо хочеться говорити не лише про випробування, а й про те, що залишається з нами попри них: про взаємну підтримку, професійну гідність, цікавість до нового, радість від успіхів наших студентів і колег та віру в те, що попереду в Одеської політехніки ще багато мирних і плідних років.
Історія університету складається не тільки з офіційних дат і документів. Вона живе у старих фотографіях, спогадах, студентських історіях, знайомих аудиторіях і людях, які в різні роки називали себе політехніками. Саме для збереження цієї живої пам’яті у Facebook діє наша група, присвячена історії Одеської політехніки. Запрошуємо долучатися, читати, згадувати й ділитися власними матеріалами та спогадами.
Зі святом, політехніки!
Бажаємо нашому університету розвитку і нових здобутків, а кожному, хто є частиною великої політехнічної спільноти, — здоров’я, сил, добрих людей поруч і впевненості у завтрашньому дні.
Нехай наступні річниці Одеської політехніки ми зустрічаємо у мирній Україні.