Історія України та української культури

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни: 

забезпечити розвиток загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів, розвити здатність використовувати отримані вміння аналізувати і узагальнювати історичний матеріал професійній сфері, оцінювати найважливіші події та явища української історії та культури в контексті світової історії; порівнювати історичні події, орієнтуватися в науковій періодизації історії, формувати вміння знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію з минулої та сучасної історії та культури України; утверджувати у здобувачів вищої освіти національних і гуманістичних ідеалів, демократичних цінностей і традицій України .

Завдання дисципліни: 

• показати здобувачам вищої освіти, що минуле України має тисячолітню традицію і є історією одного з найбільших європейських народів; 
• навчити здобувачів вищої освіти аналізувати історичні та культурні джерела, пам’ятки минулого, що дозволяють аналітично мислити й об'єктивно сприймати події історії України; 
• навчити здобувачів вищої освіти розуміти історичні процеси, що відбувалися в Україні з найдавніших часів, показати розвиток державотворчої діяльності, суспільних та культурних процесів та формувати здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності суспільства; 
• надати базові знання з історичних закономірностей та особливостей розвитку фізичної культури і спорту;
• сформувати зі здобувачів вищої освіти свідомих громадян України з почуттям відповідальності за історичну долю своєї держави.

Програмні компетентності

Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. 

Здатність до розуміння предметної області та професійної діяльності.

Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

Здатність до пошуку, оброблення та узагальнення інформації з різних джерел.

Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні,   наукові   цінності   і   досягнення   суспільства  на основі    розуміння    історії    та    закономірностей   розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

Програмні результати навчання

Розуміти і враховувати соціальні, екологічні, етичні, економічні аспекти, вимоги охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки та існуючих державних і закордонних стандартів під час формування технічних завдань та рішень.

Демонструвати здатність до самонавчання та продовження професійного розвитку.

Кількість аудиторних занять

30 годин лекційних занять, 14 годин практичних занять 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття;
• РР – реферативна робота;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л1. Вступ до курсу «Історія України та української культури». Первісне суспільство і перші державні утворення на території України 
  • СРЗ. К.РР.
• 2 тиждень
  • Л2. Київська Русь Державотворчі процеси у східних слов’ян. Передумови утворення та теорії походження Київської Русі. 
  • ПЗ1. Давньоруське (праукраїнське) суспільство
  • СРЗ. К. РР.
• 3 тиждень
  • Л3 Роздроблення Русі. Галицько-Волинська держава 
  • СРЗ. К. РР.
• 4 тиждень
  • Л4. Українські землі у складі Литви та Польщі (ХІV-XVI ст.) Виникнення українського козацтва (ХІV – ст. ХVІІ ст.)
  • ПЗ2. Українські землі у часи польсько-литовського панування (ХІV – перша половина ХVІІ ст.) 
  • СРЗ. К. РР.
• 5 тиждень
  • Л5. Українська національна революція (1648-1676 рр.). Створення української козацької держави
  • СРЗ. К. РР.
• 6 тиждень
  • Л6. Українські землі під владою Російської імперії наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст. Ліквідація козацької державності: 
  • ПЗ3. Українська національна революція 1648 – 1676 рр. Козацько-гетьманська держава 
  • СРЗ. К. РР.
• 7 тиждень
  • Л7. Правобережні і західноукраїнські землі в останній чверті ХVІІ – ХVІІІ ст. Заселення Південної України.
  • СРЗ. К. РР.
• 8 тиждень
  • Л8. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.
  • ПЗ4. Україна наприкінці ХVII – XVIII ст.
  • СРЗ. К. МКР1. РР.
• 9 тиждень
  • Л9. Українські землі в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Реформи 1860-1870-х рр. в Російській імперії та Україна. Соціально- економічний розвиток.
  • СРЗ. К. РР.
• 10 тиждень
  • Л10. Боротьба за відновлення державності України (1917-1920 рр.)
  • ПЗ5. Україна у XIX ст. – на початку ХХ ст. 
  • СРЗ. К. РР.
• 11 тиждень
  • Л11. Міжвоєнний період в історії українського народу
  • СРЗ. К. РР.
• 12 тиждень
  • Л12. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
  • ПЗ6. Україна у 20 – 80-ті рр. ХХ ст.
  • СРЗ. К. РР.
• 13 тиждень
  • Л13. Розвиток УРСР у 1945-1985 рр.
  • СРЗ. К. РР.
• 14 тиждень
  • Л14. Україна і процес перебудови в СРСР (квітень 1985 – серпень 1991 р.)
  • ПЗ7. Українське державотворення в умовах незалежності 
  • СРЗ. К. РР.
• 15 тиждень
  • Л15. Розвиток незалежної України (від 1991 р. до сучасності)
  • СРЗ. К. МКР2. РР.

Індивідуальна робота

Виконується реферативна робота. 

РР – реферативна робота– індивідуальне завдання, що передбачає розкриття конкретної теми, що охоплює один або декілька змістових модулів РНПД. 

Мета реферативної роботи:

систематизація, узагальнення, закріплення та розширення теоретичних знань щодо історії та культури України, її народу та державності. Здобувач повинен навчитися працювати з науковою, довідковою та історичною літературою. Ознайомившись з необхідною літературою, він мусить узагальнити отриману інформацію, структурувати її, усвідомлено визначати ключові концептуальні складові теми.

Тема реферату обирається здобувачем самостійно з запропонованих тем, виходячи з уподобань, наукових інтересів тощо (здобувач може запронувати власну тему дослідження).

• 1–7 тижні Отримання завдання; аналіз літератури; складення плану роботи, завдання та мети дослідження. 
• 8–14 тижні Виконання мінімум трьох розділів РР, написання висновків роботи.
• 15 тиждень Захист роботи.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 46 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 2 годиин;
• підготовка до практичних занять – 6 годин;
• виконання РР – 8 годин;
• підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та реферативну роботу. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у 50 балів.

Накопичувальна частина дисципліни оцінюється в 40 балів. Максимальна сума накопичувальних балів на першому модульному контролі – 20 балів: активна робота на ПЗ (10 балів), підготовка РР (10 балів); на другому модульному контролі – 20 балів: активна робота на ПЗ (10 балів), завершення та захист РР (10 балів).

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна контрольна робота складається з теоретичної (І – ІІ рівень) та практичної (ІІІ рівень) частин. Завдання першого рівня (12 питань) оцінюються в один бал, другого рівня (2 питання) - 4 бали, і одне питання третього рівня (практична частина) оцінюється в 10 балів. Максимальна оцінка за бездоганне виконання МКР становить 30 балів.

• МК1 – 8 тиждень. Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
• МК2 – 15 тиждень.

РР оцінюється максимально в 20 балі в.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 питання) та практичної частини (1 питання). За бездоганну відповідь на кожне теоретичне питання здобувач отримує по 30 балів (всього 60). При цьому відповідь вважається бездоганною, якщо здобувач повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів, зробив посилання на відповідні літературні джерела. 
За бездоганну, логічну та обґрунтовану відповідь на практичне завдання здобувач отримує 40 бали

Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). Максимальна кількість балів за бездоганну відповідь на білет – 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх незрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни.