Сучасна українська культура

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

є введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять про сучасну національну культуру, її елементи та їхній взаємозв’язок, завдяки якому можливе подальше теоретико––аналітичне вивчення культурних процесів, а також аналіз основних підходів до вивчення інших курсів за цим напрямком. Беручи до уваги фахову специфіку, пов’язану з природою культурології як синтетичного гуманітарного знання, вдається доцільним викладати сучасну українську культуру як перш за все складову частку світового культурного процесу.

Завдання дисципліни:

• формування теоретико––методологічних уявлень студентів про сучасну вітчизняну культуру як про семіотичну систему, що опосередковує уявлення наших попередників та сучасників про культурний всесвіт, та своє місце в ньому.
• В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: стан розвитку української культури в різних Ії галузях та проявах (театральне, музичне, хореографічне, архітектура та скульптура, кіномистецтво, декоративно––прикладне).
• В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:  самостійно аналізувати та оцінювати розвиток культурних феноменів, їх перспективи та проблеми; вміти розрізняти та розпізнавати конкретні тексти сучасної української культури. 

Основні результати навчання

Вміти використовувати відповідну термінологію, обговорювати факти та інтерпретації зрозумілою і чіткою мовою, застосовувати це в презентаціях, есе та дипломній роботі. Описувати структуру й зміст теоретико-методологічного апарату сучасної культурології. Відтворювати типологію культур та динаміку культурних форм. Впорядковувати множинність емпіричних фактів у відповідності з логікою становлення культури. Знаходити необхідний матеріал для організації культурологічного дослідження. Обговорювати проблематику аксіології культурних форм у просторі традиційної та сучасної культури. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморіалізації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо).

Застосовувати культурологічні знання в освітній практиці. Бути здатним творчо оперувати історичними і культурологічними фактами з метою визначення провідних тенденцій динаміки розвитку європейської культури в ХХІ ст.. Оцінювати соціокультурну ситуацію в сучасній Україні, діяти з позицій культурного діалогу та толерантності. Впроваджувати практику командної роботи для організації, планування та управління інноваційними культурно мистецькими проектами. Досліджувати культурні феномени та процеси їх 12 трансформації в контексті теоретико-методологічного апарату сучасної культурології. Порівнювати дослідницькі стратегії, що вироблені в межах провідних культурологічних напрямів та шкіл.  Досліджувати вплив міжнаціональних, міжетнічних суспільних відносин на розвиток культури. Визначати вплив глобалізаційних процесів на міжнаціональні та міжетнічні відносини. Знати і визначати релігійні впливи на різноманіття релігійних традицій, вірувань та переконань різних народів світу на формування самоідентифікації індивідів. Оцінювати роль історичних діячів, які сприяли змінам в історії світової культурі. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності. Знати принципи і вміти організувати ділові ігри, що моделюють ситуацію, яка наближена до реальної професійної сфери культуролога. Формувати позитивне ставлення суспільства до різноманітних національних меншин, вміти співпрацювати з носіями різних культурних цінностей. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних особливостях розвитку, структури та функціонування владних систем у культурологічному вимірі.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
• К – консультації викладача;
• МКР – модульна контрольна робота,
• КР– курсова робота.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л1. Предмет, мета, завдання курсу.
  • ПЗ1. Мета семинару: 1.Засвоїти основні поняття курсу в різних аспектах. Опанувати основні методики аналізу сучасної української культури: герменевтика та семіотика .Проаналізувати полікультурну ситуацію українського духовного простору. Розглянути напрямки діяльності національних меншин в Україні.
  • СРЗ. К.
• 2 тиждень
  • Л2. Релігійна картина світу в сучасній Україні.
  • СРС.К.
• 3 тиждень
  • Л3. Благодійність та меценатство в сучасній Україні.    
  • ПЗ2. Мета семінару: Охарактеризувати напрямки роботи сучасних релігійних конфесій в Україні. Проаналізувати місце та роль благодійних організацій в Україні.
  • СРЗ, К, КР – перший етап, вибір теми.
• 4 тиждень
  • Л4. Стилі сучасного українського мистецтва.    
  • СРЗ. К.
• 5 тиждень
  • Л5. Сучасна українська архітектура та скульптура.
  • ПЗ3. Мета семінару: Проаналізувати діяльність архітектурних та скульптурних проектів в сучасній Україні. Опанувати діяльність творчих діячів в галузі ізомистецтва,охарактеризувати діяльність галереї, фестивалів, арт–бізнесу.
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень 
  • Л6. Сучасний український театр.  
  • СРЗ. К. КР – захист І частини.
• 7 тиждень
  • Л7. Сучасний український театр.  
  • ПЗ4. Мета семінару: Охарактеризувати стилі сучасної української культури, навчитися розпізнавати та аналізувати різні стилі. Проаналізувати місце та роль українського театру в формуванні національного простору. Феномен театру в сучасній Україні.
  • СРЗ. К. МКР1.
• 8 тиждень
  • Л8. Розвиток та становлення українського кіномистецтва.
  • СРЗ. К.
• 9 тиждень
  • Л9. Садово–паркове мистецтво України.
  • ПЗ5. Мета семінару: Розкрити специфіку і феномен кіномистецтва в сучасній Україні.
  • СРЗ, К.
• 10 тиждень
  • Л10. Розвиток сучасного музичного мистецтва в Україні.
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень
  • Л11. Декоративно––прикладне мистецтво України.
  • ПЗ6. Мета семінару: Розглянути основні етапи виникнення садово–паркового мистецтва в Україні, охарактеризувати основні напрямки роботи, види діяльності садово–паркового мистецтва. Розкрити та показати на прикладах еволюцію розвитку музичного мистецтва в Україні.
  • СРЗ. К.
• 12 тиждень
  • Л12. Сучасна українська хореографія, циркове мистецтво.
  • СРЗ. К.
• 13 тиждень
  • Л13. Циркове мистецтво України.
  • ПЗ7. Мета семінару: Проаналізувати методи, форми і нові технології в сучасному хореографічному мистецтві і розглянути діяльність циркових шкіл України.
  • СРЗ. К. КР – захит.
• 14 тиждень
  • Л14. Інфраструктура бібліотечного діла в Україні. Структура видавничої діяльності в Україні. 
  • СРЗ. К. МКР2.
• 15 тиждень
  • Л15. Діяльність музеїв України як форма збереження генетичної пам’яті українців.
  • ПЗ 8. Охарактеризувати специфіку діяльності музеїв та бібліотек в Україні.
  • СРЗ, К, залік.

Індивідуальна робота

Метою виконання курсової роботи є набуття знань з «Сучасної Українськой культури», вмінь і навичок самостійного наукового дослідження на певну тему, творчо перероблені на основі знайомства з науковою та методичною літературою, оригінальними текстами, аналізу та узагальнення матеріалу, формулювання власних висновків і пропозицій. Етапи виконання КП:

• 1 етап 7 тиждень – студенти зобов’язані показати Вступ, Список літератури, 1 розділ.
• 2 етап 13–14 тиждень – захист КП. Захист роботи здійснюється відповідно до графіка навчального процесу.

При виконанні  курсової роботи студент не тільки глибше вивчає найбільш складні проблеми навчальної дисципліни, але й вчиться доповідати про результати своєї праці, набуває навички в оформленні документації.

Тему курсового проекту студент може отримати від викладача, здійснити вибір самостійно із запропонованого переліку, чи запропонувати свою тему  в обсязі навчальної програми, попередньо узгодивши її з викладачем. «Підбір і вивчення спеціальної літератури» починається зі складання загального уявлення про обрану тему за допомогою конспекту лекцій, навчального посібника, відповідного розділу підручника. Після цього слід серйозну увагу приділити підбору і вивченню літератури за запропонованим списком, що наведений після кожної теми, а також самостійно підібраної внаслідок вивчення бібліографії за обраною тематикою. «План курсової роботи» відображає такі його складові: 

• 1. Вступ – містить сформульовані у стислій формі актуальність, наукову і практичну значимість обраної теми, її місце в структурі курсу, головні питання змісту, відображення досліджуваного питання в літературі та мету дослідження.
• 2. Зміст (основна частина) курсової роботи – складається з розділів та підрозділів, в яких послідовно розкриваються всі питання теми. Назви теми, розділів та підрозділів не повинні повторюватися. 
• 3. Висновки – наводиться підсумок дослідження, перераховуються ключові питання, надаються оцінки проаналізованого матеріалу, пропозиції чи рекомендації з досліджуваної тематики, наукове та практичне значення проведеної роботи. Результати дослідження повинні бути сформульовані чітко і лаконічно.
• 4. Список використаної літератури містить джерела, які використовувались при написанні реферату, і не входить у загальну кількість сторінок, хоча і підлягає нумерації.

«Викладення змісту курсової роботи» передбачає відповідність між змістом та її планом, узагальнення та систематизацію зібраного матеріалу, аналітичне викладення різних концепцій, власне розуміння даного питання, тощо. Слід звернути увагу студента на необхідність творчої переробки використаної літератури та аргументованого, конкретного викладу основних теоретичних положень. Цитати з літературних та наукових джерел в автентичному формулюванні наводяться з метою зробити зрозумілішими свої твердження або  для  посилання  на  погляди   іншого   автора, вони обов’язково супроводжуються посиланнями на ці джерела. «Оформлення курсової робти» містить вимоги і приклади оформлення титульного листу і сторінок тексту, її складових частин, списку використаної літератури. «Усний виклад курсової роботи» містить рекомендації відносно складання доповіді в стислій тезовій форми.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається навчальним планом з урахуванням специфіки та змісту дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми 

Самостійна робота складає 74 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 24 годин;
• підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 25 години;
• виконання курсової роботи – 25 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 30 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: у 1 модулі – вирішення практичних завдань на ПЗ (10 балів), активна робота на практичному занятті (8 балів),; КР – 2 бали; у 2 модулі – вирішення практичних завдань на ПЗ (11 балів), активна робота на практичному занятті (6 балів), КП – 3 бали. 

Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист КР оцінюється у 5 балів (2 бали в семестровому модулі 1 та 3 бали в семестровому модулі 2), які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики КР та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 КР оцінюється максимум у 2 бали, етап 3 та 4 – 3 бали за представлення результатів роботи через доповідь та відповідь на додаткові запитання під час захисту. Підсумковим контролем з дисципліни є залік.  Оцінка за залік складається з накопичувальних балів за два модульних семестри на практичних заняттях, виконання модульних контрольних робіт. Форма проведення – устна. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекцій, практичних занять та лабораторних занять здійснювати телефонні дзвінки забороняється. 

Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни.