Атестаційний екзамен

Анотація атестаційного екзамену

Мета атестаційного екзамену:

 перевірка теоретичної, компетентнісної та практичної підготовки здобувачів вищої освіти; демонстрація знань за спеціальністю, навичок практичного застосування теоретичних знань, отриманих за час навчання через систематизацію й аналіз цих знань; демонстрація здатності методичного і практичного вирішення поставлених перед здобувачем конкретних завдань.

Завдання атестаційного екзамену:

• демонстрація навичок розв’язання складних спеціалізованих завдань та практичних проблем у галузі культурології, кіберкультура, культурної урбаністики;
• володіння знаннями та практичними інструментарієм сучасної культурології;
• закріплення уміння ефективно актуалізувати теоретичні та практичні надмання за спеціальністю;
• підтвердження навичок критичної оцінки тих чи тих наукових здобутків, власних думок та напрацювань;
• демонстрація здатності до узагальнень, висновків, рекомендацій та їх обґрунтування; уміння грамотно викладати свої думки усно та на письмі, презентувати свою наукову та громадську позицію як культуролога.

Основні результати навчання

• Розуміти специфіку та особливості реалізації культурних ідей, образів, та смислів, а також критично оцінювати можливості їхньої інтерпретації для розв’язання суспільно-значимих проблем.
• Аналізувати текстові та візуальні джерела інформації щодо культурних явищ та процесів, верифікувати інформацію у відповідності до професійних задач.
• Аналізувати культурні права та свободи людини, форми та механізми їхньої ідентифікації, інкультурації, культурної адаптації з врахуванням регіональної специфіки.
• Популяризувати професію культуролога, дотримуючись етичних принципів.
• Організовувати та підтримувати комунікації з органами влади, науково-дослідними установами, інформаційно-аналітичними службами, засобами масової інформації з питань культури.
• Вільно спілкуватися державною та іноземною мовами усно і письмово для обговорення професійних питань, презентації результатів досліджень та проектів.
• Оцінювати історичні здобутки та новітні досягнення культурології.
• Приймати ефективні рішення щодо розв’язання складних задач і практичних проблем культурного розвитку суспільства.
• Організовувати й управляти діяльністю закладів культури та відповідними структурними підрозділами підприємств і установ.
• Мати навички вироблення та ухвалення рішень з управління закладами та установами культури чи відповідними структурними підрозділами у непередбачуваних робочих та/або навчальних контекстах
• Мати навички організації та керівництва професійним розвитком осіб та груп у галузі культури.
• Розуміти і застосовувати для розв’язання складних задач і проблем культурології методи та засоби стратегічного планування, прогнозування, моделювання культурних політик.
• Здійснювати експертну оцінку культурних творів, послуг та благ, культурних практик, культурно-мистецьких та дозвіллєвих проектів.
• Рецензувати, коментувати, анотувати, редагувати та створювати оригінальні тексти (наукові, науково-популярні, публіцистичні, художні) з проблем культури.
• Знати фундаментальні розділи культурології та методології наукового знання в обсязі, необхідному для володіння категоріальним апаратом, здатність використовувати загально гуманітарні методи при моделюванні культурних процесів.
• Знати методи проведення досліджень та вміти аналізувати складність соціокультурних систем, розуміти складність задач оптимізації цих систем та їх елементів, та вдосконалювати методики їх проведення.
• Вміти використовувати методи та методики проведення наукових та прикладних досліджень.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• АЕ – атестаційний екзамен;
• К – консультації членів екзаменаційної комісії

Програма атестаційного екзамену

Програма АЕ оновлюється щорічно. Програма оприлюднюється не пізніше 2-го тижня 3-го навчального семестру підготовки магістра.

Атестаційний екзамен проводиться з метою перевірки теоретичної, компетентнісної і практичної підготовки студентів за білетами, складеними у повній відповідності до навчальних програм, викладених в них результатів навчання та мають теоретичну і практичну частину з окремих освітніх компонентів.

Знання теоретичного матеріалу з освітніх компонентів, перш за все професійної підготовки обов’язкової частини та обраних вибіркової частини,  перевіряється методом комплексного тестування всього потоку здобувачів за індивідуальними завданнями (письмово). Практичну частину екзамену виконують із залученням реального об’єкту майбутньої професійної діяльності (кейс- та контент-аналіз) або діючої моделі такого об’єкту (кейс-, проектний методи тощо).

Формами атестаційного екзамену можуть бути письмова та інтерактивна (з використанням засобів інформаційних дистанційних технологій), або їх поєднання.

ндивідуальна робота

Самостійна робота

Самостійна робота передбачає творче сприйняття й осмислення навчального, наукового та практичного матеріалу за Програмою атестаційного екзамену.
Самостійна робота складає 60 годин. 

Розподіл самостійної роботи:

• підготовка до атестаційного екзамену відповідно до Програми – 56 годин;
• консультація гаранта освітньої програми – 4 години.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС. Атестаційний екзамен для здобувача проводиться в один день і його загальна тривалість не повинна перевищувати 6 академічних годин. АЕ оцінюється максимально в 100 балів і включає дві складові: теоретична частина (комплексне тестування з оцінкою максимум у 60 балів) та практична частина (1 завдання - 40 балів максимум). Після перевірки робіт оцінка оголошується в той же день. У тих випадках, коли складання атестаційних екзаменів не відповідає вимогам рівня атестації, екзаменаційна комісія приймає рішення про те, що здобувач є неатестованим, що відзначається у протоколі засідання комісії. Якщо здобувач не з’явився на засідання державної комісії для складання екзаменів, то в відомості відзначається, що він є неатестованим у зв’язку з неявкою на засідання комісії. Здобувачі, які не атестовані у затверджений для них термін і не склали атестаційний екзамен, мають право на повторну атестацію в наступний термін роботи атестаційної комісії на засадах, визначених «Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення здобувачів вищої освіти».

Результати складання атестаційного екзамену оцінюються за національною («відмінно», «добре», «задовільно» або «незадовільно»), 100-бальною та  ЄКТС шкалами. Всі оцінки заносяться у додаток до диплому. Рішення атестаційної комісії про оцінку знань, виявлених при складенні АЕ, а також про присвоєння здобувачам кваліфікації та видання дипломів приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії. При однаковій кількості голосів голос голови комісії є вирішальнім. Оцінка державної комісії є остаточною. У випадках конфлікту комісія може переглянути своє рішення протягом трьох днів після оголошення результатів державної атестації. Для цього здобувач, не згодний з отриманою оцінкою, не пізніше ніж на наступний день після оголошення результатів АЕ повинен звернутись до голови комісії з обґрунтованою письмовою апеляцією. За результатом апеляції оцінка роботи не може бути зменшена, а тільки залишена без зміни або підвищена. Результат розгляду апеляції фіксують на роботі здобувача і підтверджують підписами голови і членів екзаменаційної комісії. Після цього оцінка вноситься у протокол.

Умови допуску до атестаційного екзамену

До атестаційного екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали освітньо-професійну програму (до захисту кваліфікаційної роботи), отримали оцінки по всіх освітніх компонентах обов’язкової частини та встановленому ОПП обсязі освітніх компонентів вибіркової частини Навчального плану підготовки здобувачів вищої освіти.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний виконувати завдання індивідуально. Такій підхід забезпечує дотримання академічної культури та академічної доброчесності, підтверджує навички самостійної роботи і оволодіння відповідними компетентностями, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Члени комісії зобов'язані контролювати дотримання здобувачами встановленого порядку проведення атестаційного екзамену. У разі порушення здобувачем протоколу під час атестаційного екзамену (списування, підміна завдання, використання недозволених матеріалів чи засобів тощо) голова або заступник голови ЕК відсторонює його від екзамену, здобувачеві виставляється оцінка „незадовільно”.

Після закінчення державного екзамену забороняється будь-яке доопрацювання роботи.

Засідання екзаменаційної комісії оформлюється протоколом.

Відсутність здобувача на атестаційному екзамені відповідає оцінці «0». 

Здобувачам вищої освіти забороняється обмінюватися інформацією у будь-якій формі або  використовувати інші матеріали та засоби, окрім дозволених програмою атестаційного екзамену. Здобувач вищої освіти має право звернутися до членів ДЕК за роз'ясненнями щодо змісту завдання. Під час складання атестаційного екзамену здобувачам вищої освіти забороняється, без крайньої на то потреби, виходити із приміщення, де проходять екзамени, користування мобільними телефонами.