Загальна анатомія, фізіологія та патологія людини

Мета дисципліни:

Метою вивчення дисципліни є отримання студентами базових знань про будову, топографію та функціонування органів, з'ясування їх статевих та індивідуальних особливостей, аномальних змін, впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Придбання вміння визначати положення органів та їх частин, вимірювати розміри, проектувати на поверхні тіла людини; набуття навичок «читання» рентгенівських знімків, морфологічних методів дослідження на макро- і мікроскопічному рівнях.

Завдання дисципліни:    
• вивчити будову, топографію та функціональне значення органів у дорослої людини;
• вивчити анатомію органів та їх топографію в різні періоди онтогенезу, дослідити їх аномальні зміни;
• з'ясувати статеві відмінності та індивідуальну мінливість органів і систем органів, вплив соціальних і екологічних чинників на будову організму;
• з'ясувати морфологічні основи інтеграції функції різних органів і систем організму. Придбання навичок аналізувати взаємозалежність систем організму в процесі філо- онтогенезу, оволодіти практичними навичками, освоїти основні методи анатомічних досліджень (препарування, «читання» рентгенівських знімків фізіологічної норми, вимірювання розмірів частин скелета, органів та ін..), вміти знаходити , проектувати органи та їх частини, судини, нерви, реґіонарні лімфатичні вузли на поверхню тіла людини;
• розкрити значення базових знань з анатомії (морфології) та фізіології для розуміння фізико-хімічних закономірностей процесів всмоктування, газообміну, руху крові, лімфовідтоку, транспорту інтерстиціальної рідини, медіаторів, гормонів, передачі нервового імпульсу; розуміння значення аферентних і еферентних шляхів (прямих і зворотних зв'язків) центральної нервової системи з периферією в регуляції функції органів і систем організму; вивчення анатомічної термінології та де-яких термінів  на латинській мові, оскільки латинська мова є важливим засобом спілкування фахівців різної профорієнтації та національності. Отже сформувати уміння володіти базовими анатомічними термінами, якими користуються спеціалісти медичної галузі
 
Основні результати навчання:
 
Під час лекційних та лабораторних занять, а також самостійної роботи майбутні бакалаври навчально-наукового інституту медичної інженерії набувають наступних загальних компетенцій та результатів навчання:
 - Здатність проведення досліджень з анатомії та фізіології людини на відповідному рівні.
1.Вміти виконувати експериментальні дослідження та застосовувати  дослідницькі навички при проведенні анатомічних та фізіологічних досліджень.
2.Вміти використовувати інформаційні і комунікаційні технології для вирішення різних дослідницьких завдань з анатомії та фізіології людини.
3.Знати основи фізіології: біомеханіки рухового апарату, гемодинаміки, травної системи, опорно-рухового апарату та аналізаторів людини при проектуванні та дослідженнях.
- Здатність формулювати конкретні медико-біологічні задачі і знаходити шляхи їх розв’язання при вивченні біомеханіки людини. 
1.Мати базові знання з анатомії фізіології та патології людини, в обсязі, необхідному для освоєння загально-професійних дисциплін.
2.Вміти аналізувати інформацію про будову та функціонування тіла людини, оцінювати і пояснювати загальні принципи діяльності і значення провідних функціональних систем організму, інтерпретувати причини, механізми розвитку та прояви типових патологічних процесів та найбільш поширених захворювань, розробляти алгоритми діагностики захворювань.
3.Вміти досліджувати та оптимізувати складні біооб'єкти, медичні комплекси та системи на основі методів математичного та комп’ютерного моделювання.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ЛР – лабораторні роботи – виконанні завдань дослідного характеру; РГР – узагальнює знання здобувача, отримані в процесі навчання,  К – консультації викладача.
 
Тематика та види навчальних занять
 
 3 семестр
 
 1 тиждень  

Л1. Анатомія як біологічна наука. Органи та системи органів. Клітина. Тканини. Характеристика та види тканин.
СРЗ. К, РГР – початок й етапа. 
 
2 тиждень
 
Л2. Опорно-руховий апарат. Скелет: його відділи та функції. Кістка як орган. Будова та класифікація кісток.
СРЗ. К.
 
3 тиждень 
 
Л3. Опорно-руховий апарат. Сполучення кісток. Класифікація сполучень кісток.
ЛР1. Будова клітини. Тканина, види тканин.
 СРЗ. К.
 
4 тиждень
 
Л4. Міологія-наука про м’язи. Будова посмугованих м’язів, класифікація, функції. 
СРЗ. К, РГР – початок  етапу.
 
 
5 тиждень
 
Л5. Спланхнологія- наука про внутрішні органи. Травна система. Паренхіматозні і трубчасті органи людини. Анатомічна будова. Топографія. Функції. Патологія органів травної системи.
СРЗ. К.
 
6 тиждень
 
Л6. Дихальна система людини. Анатомічна будова. Топографія органів дихальної системи. Функція. Патологія органів дихальної системи.
СРЗ. К.
 
7 тиждень
 
Л.7. Сечовидільна система. Нирки. Сечовий міхур. Сечівник. Топографія органів. Функція. Патологія органів сечовиділення.
СРЗ. К., МКР1.
 
8 тиждень
 
Л8. Ендокринна система. Загальне поняття про нейро-гуморальну регуляцію організму. Топографія, анатомічна будова органів ендокринної системи. Захворювання, які спричинені порушенням роботи ендокринних органів. 
СРЗ. К, РГР початок  етапу.
 
9 тиждень

 ЛР2.  Імунна система. Первинні та вторинні органи імунної системи. Поняття про імунітет. Кровотворні органи. Лімфатична система. Анатомічна будова. Топографія та функція органів.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            СРЗ.К.

10 тиждень 
 
ЛР3.  Нервова система. Центральна та периферична нервова система.
СРЗ.К.

11 тиждень 

ЛР4. Серцево-судинна система. Велике та мале кола кровообігу. Серце-анатомічна будова, топографія, функція. Патологія серця.
СРЗ.К.

12 тиждень
 
ЛР5. Органи чуття. Анатомічна будова. Топографія, функції.
СРЗ.К.
 
13 тиждень 
 
ЛР6.  Орган зору. Анатомічна будова, топографія, функція. Орган слуху.
СРЗ.К, РГР – початок 4 етапу.

14 тиждень
 
ЛР7. Кровоносні судини. Рух крові по судинам. Класифікація судин. Функція судин. Судинні захворювання.
СРЗ.К, МКР2.

15 тиждень 

Захист РГР, Залік

Індивідуальна робота

Мета РГР – розвиток самостійності студентів у доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити змістовні висновки.

Виконання РГР складається з 4 етапів: 
 
1-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
 
5-7 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
 
9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь).
 
13-15 тиждень – етап 4 –  публічний захист.

 
 Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 60 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять –16 годин;
2) підготовка до лабораторних занять та до виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 14 годин
3) підготовка до заліку-30 годин.
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних занять, виконують лабораторні роботи, складають залік в 4 семестрі (2 курс) на 15-му тижні . Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. 
Кожен модуль оцінюється в максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль 
1. Оцінка за текучий контрольний опитування на практичних заняттях - 5 балів.
2. Оцінка за виконання лабораторних робіт – 15 балів.
3. Накопичувальна частина – 20 балів.
 
Модульні контрольні роботи виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за їх бездоганне виконання становить 30 балів. 

Накопичувальна частина дисципліни складається з поточного контрольного опитування та з виконання лабораторних завдань. Контрольне опитування проводиться після опанування лекційним матеріалом змістового модулю. Кількість контрольних опитувань у семестрі – 2.Оцінка за виконання завдань для самостійної роботи є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому оцінюванні. Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни - 100 балів.
Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 балів (за 100-бальною шкалою). Підсумковим контролем з дисципліни є залік на 2 курсі (3 семестр).
Студенти, які за результатами семестрового модульного контролю отримали менш ніж 60 балів, вважаються неуспішними та не допускаються до здачі заліку. При кількості набраних балів менше 60 проводиться додаткове усне опитування.
  Залік з дисципліни складається з трьох усних питань. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). Максимальна кількість балів за бездоганну відповідь на білет – 100 балів. При цьому відповідь вважається бездоганною, якщо студент повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів, навів приклади, зробив посилання на відповідні літературні джерела. Якщо студент відмовився відповідати, то він отримує незадовільну оцінку. Залік враховується не складеним, якщо студент отримав незадовільну оцінку.
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
Підсумковий контроль з дисципліни проводиться у формі заліку. До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Складання/перескладання заліку – за встановленим деканатом розкладом.
 
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на заліку або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.