Біохімія

Мета – досягнення студентами сучасного конструктивного, фундаментального мислення та системи спеціальних знань з основних біохімічних процесів, які відбуваються в організмі здорової людини.  

Завдання навчальної дисципліни:  ознайомити з процесами обміну речовин, його регуляції в забезпеченні функціонування органів та систем організму людини, проведення біохімічних досліджень для виявлення нормальних та патологічних компонентів в біологічних рідинах, використання результатів біохімічних досліджень для діагностики найпоширеніших захворювань людини. 

Основні результати навчання
 
Застосовувати знання основ математики, фізики та біофізики, біоінженерії, хімії, інженерної графіки, механіки, опору та міцності матеріалів, властивості газів і рідини, електроніки, інформатики, отримання та аналізу сигналів і зображень, автоматиного управління, системного аналізу та методів прийняття рішень на рівні, необхідному для вирішення задач з біомедичної інженерії.
Зстосовувати знання з хімії та біоінженерії для створення, синтезу та застосування штучних біотехнічних та біологічних обєктів.
Уміння застосовувати знання у практичних ситуаціях.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; ЛЗ – лабораторні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; К – консультації викладача; РГР – розрахунково-графічна робота; МКР – модульна контрольна робота.

 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень

Л1. Визначення біохімії  як  науки. Місце біохімії серед інших медико-біологічних дисциплін. Досягнення і перспективи розвитку біохімії, теоретичної та молекулярної  біології, біотехнології, генної інженерії.
ЛЗ№1. Хімічний склад живих організмів,  його особливості  порівняно з об'єктами неживої природи.  Хімічний склад організму людини.. 
СРС, К,  РГР початок 1 етапу.

2 тиждень

Л2. Вивчення методів дослідження і фракціонування амінокислотного складу біологічних речовин.
ЛЗ№2. Хроматографічні методи розділення амінокислот. 
СРС, К.

3 тиждень

Л3.  Дослідження фізико-хімічних властивостей білків-ферментів.  Методи  виділення і фракціонування  білків. Класифікація  білків: прості білки, пептиди.
СРС, К

4 тиждень

Л4. Вивчення класифікації, особливостей будови та методів дослідження складних білків. Вивчення структури, функцій та фізико-хімічних властивостей нуклеїнових кислот.
ЛЗ№3. Нуклеїнові кислоти: особливості структурної організації, біологічні функції ДНК і РНК. Методи вивчення складу та особливостей будови складних білків.
СРС, К, РГР початок 2 етапу.

5 тиждень

Л5. Вивчення структури, фізико-хімічних властивостей та класифікації ферментів. Засвоєння методів виявлення ферментів у біологічних об’єктах.
СРС, К.

6 тиждень

Л6. Визначення активності ферментів, дослідження механізму їх дії. Вивчення кінетики ферментативного каталізу. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у прояві каталітичної активності ферментів.
ЛЗ№4.  Спектрофотометричні методи визначення активності ферментів та візуалізація результатів ферментативної реакції.
СРС, К.

7 тиждень
 
Л7. Вивчення регуляції ферментативних процесів та аналіз механізмів виникнення ензимопатій. Медична ензимологія.
СРС, К, МКР1
 
8 тиждень
 
Л8. Обмін речовин і енергії. Вивчення стадій аеробного катаболізму та тканинного дихання.
ЛЗ № 5. Реакції біологічного окиснення: типи реакцій (дегідрогеназні, оксидазні, оксигеназні) та їх біологічне значення.
СРС, К.

9 тиждень
 
Л9. Дослідження функціонування, регуляції та енергетичної вартості циклу лимонної кислоти.
СРС,  К,  РГР початок етапу 3
 
10 тиждень
 
Л10. Дослідження біологічного окислення, окисного фосфорилювання та синтезу АТФ.
ЛЗ№6.  Окисне фосфорилювання. Коефіцієнт окисного фосфорилювання, пункти спряження окиснення та фосфорилювання.
СРС, К.

11 тиждень
 
Л11. Засвоєння принципів хеміосмотичної теорії. Аналіз механізму дії інгібіторів і роз’єднувачів окисного фосфорилювання.
 СРС, К
 
12 тиждень

Л12. Дослідження перетравлення та всмоктування вуглеводів.  Дослідження гліколізу – анаеробного окиснення вуглеводів.
ЛЗ№7. Регуляція гліколізу, ключові реакції, енергетичний баланс. Гліколітична оксидоредукція: піруват як акцептор водню при дефіциті кисню. Діагностичне значення визначення ЛДГ у сироватці крові.
СРС, К

13 тиждень

Л13. Дослідження аеробного окислення глюкози.
СРС, К, МКР2, РГР етап 4

14 тиждень

Л14. Дослідження катаболізму та біосинтезу глікогену. Регуляція обміну глікогену. Вивчення метаболізму глікокон΄югатів.
ЛЗ№ 8.  Генетичні порушення метаболізму глікокон'югатів (глікозидози): мукополісахаридози, гліколіпідози. Ревматизм..
СРС, К, МКР 2

15 тиждень

Л15. Дослідження механізмів глюконеогенезу та альтернативних шляхів обміну вуглеводів. Вивчення методів визначення концентрації глюкози в крові.
 СРС, К

Індивідуальна робота
 
Мета  РГР – розвиток самостійності студентів у доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити змістовні висновки.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
 
1-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
 
5-7 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
 
9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь).
 
13-15 тиждень – етап 4 –  публічний захист.
 
Самостійна робота
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та курсової роботи.
 
Самостійна робота складає 89 годин. 
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
 
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
 
2) підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 16 години;
 
3) виконання розрахнково-графічної роботи – 58 годин.
 
 
Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 
 
Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: у 1 модулі – вирішення практичних завдань на ПЗ (10 балів), активна робота на практичному занятті (8 балів), РР –  2 бали; у 2 модулі – вирішення практичних завдань на ПЗ (11 балів), активна робота на практичному занятті (6 балів), РР – 3 бали. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
 
Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 5 балів (2 бали в семестровому модулі 1 та 3 бали в семестровому модулі 2), які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики РР та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюється максимум у 2 бали, етап 3 та 4 – 3 бали за представлення результатів роботи через доповідь та відповідь на додаткові запитання під час захисту.

Умови допуску до підсумкового контролю
До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 
 
Складання/перескладання  заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом. 
 
Під час Л, ПЗ, МКР, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.