Українська мова як іноземна 7

Мета дисципліни:
формування мовної (фонетичної та графічної) і мовленнєвої компетенції іноземних здобувачів освіти, сприяння їх адаптації до професійного й культурного середовища України. 

Завдання дисципліни:
забезпечити засвоєння базового мовного матеріалу, а саме: особливості фонетичної, лексичної, морфологічної, словотвірної, правописної та синтаксичної систем української мови з виходом у мовленнєву діяльність;
дати поняття про вимову звуків та позначення їх літерами, про граматичні категорії різних частин мови, про особливості українського словотвору, будову різних типів речень;
забезпечити оволодіння комунікативно-поняттєвим і лексичним навчальним мінімумом, необхідним для спілкування в типових соціальних ситуаціях; сформувати навички й уміння з основних видів мовленнєвої діяльності на базі функціональних стилів (загальнолітературного, навчально-наукового, публіцистичного);
надати систему мовленнєвих зразків, основні відомості для вивчення – адресат мовлення, монолог і діалог (полілог), український мовленнєвий етикет;
сприяти розвиткові пізнавальних та комунікативних здібностей іноземних здобувачів, а також їхнього мовлення в українському середовищі;
надати знання з елементів культури та історії України, м. Одеси, враховуючи комунікативні потреби здобувачів, що реалізуються у змісті практичних завдань і вправ, у тематиці усних висловлювань. 
 

Основні результати навчання

Вільно спілкуватися з професійних питань, включаючи усну, письмову та електронну комунікацію українською мовою.
Вільно спілкуватися з професійних питань, включаючи усну, письмову та електронну комунікацію іноземною мовою.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять:

ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

 
Тематика та види навчальних занять:
 
1 тиждень
ПЗ1. Родовий відмінок іменників для вираження приналежності. Іменники та особові займенники у родовому відмінку. Африкати дз, дж. Артикуляція звуків ̀дж – ч, дз – ц, ц-ч. СРЗ. К

2 тиждень
ПЗ2. Родовий відмінок іменників однини у значенні заперечення або відсутності предмета (особи). 
СРЗ. К

тиждень
ПЗ 3. Закінчення іменників чоловічого роду однини у родовому відмінку. Іменники, що вживаються лише в однині. 
СРЗ. К

4 тиждень
ПЗ 4. Називний, родовий і знахідний відмінки особових займенників. 
СРЗ. К

5 тиждень
ПЗ 5. Прийменники, після яких вживається родовий відмінок. 
СРЗ. К

6 тиждень
ПЗ 6. Дієслово: час, вид. Дієслова руху. Іменники у родовому відмінку для вираження напрямку руху. Вживання прийменників до і звідки.
СРЗ. К

7 тиждень
ПЗ 7. Наказовий спосіб дієслів (імператив), парадигма наказового способу. 
СРЗ. К 

8 тиждень
ПЗ 8. Прикметники та присвійні займенники у родовому відмінку. 
СРЗ. К. МКР1

9 тиждень
ПЗ 9. Вживання іменників у давальному відмінку для позначення адресата дії. Вимова та правопис ненаголошених голосних е, и, чергування о – і у відкритих/закритих складах.
СРЗ. К. 

10 тиждень
ПЗ 10. Особові та присвійні займенники у давальному відмінку. 
СРЗ. К

11 тиждень
ПЗ 11. Прикметники у давальному відмінку. Давальний відмінок для вираження віку. Кількісні числівники від 100 до 1000. Прислівники способу дії вперше, знову. 
СРЗ. К

12 тиждень
ПЗ12. Орудний відмінок іменників однини у значенні інструмента і сумісності. Орудний відмінок особових займенників. Вживання прийменників з (зі, із),з – без
СРЗ. К

13 тиждень
ПЗ13. Вживання дієслів: подобатися – сподобатися, брати - взяти. Конструкції з питальними словами чому, коли. Конструкції: «Мені подобається + зн. відм.». 
СРЗ. К

14 тиждень
ПЗ14. Утворення відносних прикметників. Прикметники – ознаки смаку. Конструкції з питальними словами який, скільки. 
СРЗ. К 

15 тиждень
ПЗ15. Іменники й особові займенників орудному відмінку однини для вираження засобу пересування та інструмента дії. Минулий час дієслів.
СРЗ. К. МКР2
 

Індивідуальна робота

Не передбачена 
 

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять, виконання контрольних завдань, підготовки до заліку та набуття необхідних професійних навичок.

Самостійна робота складає 60 годин. 
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до практичних занять та виконання контрольних завдань –  30 годин;
2) підготовка до екзамену – 30 годин.
 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до практичних занять, виконують по 2 модульні контрольні роботи. 
Модульна контрольна робота з української мови як іноземної як рубіжний контроль передбачає перевірку навичок і умінь іноземних здобувачів з основних видів мовленнєвої діяльності (читанні, говорінні, аудіюванні та письмі), а також знань граматичного матеріалу. 
Модульна контрольна робота включає 3 види навчальної діяльності: 
Письмові відповіді на питання до аудіотексту;
Читання тексту і відповіді на питання;
Виконання завдань граматичного блоку у формі тестових запитань. 
Матеріали модульних контрольних робіт входять до навчально-методичного комплексу кафедри. 

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 
Семестровий модуль 1
МК1. Модульна контрольна робота - 20 балів (8 тиждень);
накопичувальна частина: поточний контроль - 30 балів 
Всього - 50 балів
Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій. 
Семестровий модуль 2
МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень). 
накопичувальна частина: поточний контроль - 30 балів 
Всього - 50 балів. 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 
Підсумковою формою контролю з дисципліни є екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини та практичної частини. 

 Оцінювання відбувається за 100-бальною системою. Екзамен оцінюється за системою: «відмінно» – А (90-100 балів), «добре» – В, С (75-89 балів), «задовільно» – D, Е (60-74 балів), «незадовільно» – FX (30–59 балів). Оцінка «задовільно» виставляється за умови, якщо кількість помилок перебільшує норму, при якій може бути виставлена позитивна оцінка, або якщо виконано менше двох третин загального обсягу завдань білету. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білету здобувачу не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  екзамену,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену.