Нарисна геометрія 1

Анотація начальної дисципліни
Основне призначення видання – формувати здібності та особисті бажання, систематично та цілеспрямовано поповнювати професійні знання; розвивати пізнавальну діяльність студентів, озброюючи їх прийомами самостійної роботи. Предмет нарисної геометрії - наукова розробка та обґрунтування, теоретичне і практичне вивчення способів графічної побудови зображень просторових форм на площині та графічних способів розв'язання різних позиційних і метричних задач. Нарисна геометрія - перша інженерна дисципліна, з якої починається технічна освіта майбутнього дизайнера. Вивчення дисципліни пов'язано з особливим поєднанням логічного мислення та просторової уяви. Поєднання цих двох можливостей формує новий рівень мислення - просторове мислення, яке дає можливість оперувати образами в просторі, без чого неможлива будь-яка інженерна діяльність і дизайн-творчість. Нарисна геометрія геометричними образами розвиває просторову уяву, мислення, що є необхідним для професійної діяльності дизайнера під час розв'язання різноманітних технічних задач, виконання та читання креслень.
  Курс «Нарисної геометрії» входить у обов’язкову частину циклу дисциплін професійної підготовки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з освітньої програми «Архітектурний дизайн». Робоча програма з навчальної дисципліни «Нарисна геометрія» є нормативним документом Національного університету «Одеська політехніка», який розроблено кафедрою інформаційних технологій проектування та дизайну ІЦТДТ на основі освітньої програми підготовки відповідно до навчального плану першого (бакалаврського) рівня вищої освіти для бакалаврів спеціальності 022 «Дизайн» та освітньої програми «Архітектурний дизайн» денної форм навчання. 
Робоча програма навчальної дисциплини укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації освітнього процесу в Національному університеті «Одеська політехніка». Програма визначає обсяги компетентностей, які мають опанувати здобувачі першого бакалаврського рівня вищої освіти відповідно до своєї освітньо-професійної програми та алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Нарисна геометрія», а також необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень.
Дисципліна вивчається для денної форми навчання – у першому і другому семестрі першого курсу відповідно до навчального плану спеціальності 022 «Дизайн».
Дисципліна викладається з 1 по 15 тиждень і складається з лекцій та практичних занять. Згідно навчального плану має закінчуватися заліком.

1. Мета та завдання дисципліни 
Дисципліна «Нарисна геометрія» є складовою частиною циклу дисциплін підготовки бакалавра в розрізі професійної підготовки обов’язкового блоку.
Метою викладання дисципліни «Нарисна геометрія» є формування у майбутніх спеціалістів основних професійних компетентностей, набуття знань та професійних навичок для самостійного творчого вирішення завдань художньо-графічної діяльності.
Практичне значення та використання отриманих знань: розуміння основних    методів побудови геометричних образів у проекційному кресленні та аксонометрії; використання правил побудови розгорток різноманітних поверхонь, побудова тіней в ортогональних проекціях, а також побудова власних та падаючих тіней   на поверхнях обертання; володіння прийомами виконання геометричних побудов, проекційного креслення, основних правил     виконання зображень предметів, здатністю розв'язувати задачі в процесі навчання та навичкам застосування довідкової літератури i використання державної стандартної та     нормативної документації при виконанні креслень.

Програмні результати навчання

ПРН1. Застосовувати набуті знання і розуміння предметної області та сфери професійної 
діяльності у практичних ситуаціях.
ПРН4. Визначати мету, завдання та етапи проєктування.

Тематика та види навчальних занять
      4.1 Лекції 

Семестр I
Лекція 1. Стисла історична довідка. Основні геометричні положення. Види проєкціювання. Комплексне креслення та його метрична визначеність. Вимоги до креслення. Ортогональна система двох чи трьох взаємно перпендикулярних площин проекцій. 
Лекція 2. Точка на комплексному кресленні. Ортогональна проекція точки на площині проекцій.
Лекція 3. Пряма лінія на комплексному кресленні. Прямі лінії загального та окремого положення. Взаємне положення двох прямих в просторі. Правило належності
              точки до прямої лінії.
Лекція 4. Площини на комплексному кресленні. Методи задання площин на комплексному кресленні. Площини загального та окремого положення. Головні лінії площини. Умови належності точки та прямої лінії до площини.
Лекція 5.  Поверхні. Елементи теорії поверхонь та ïx класифікація. Задання, зображення та конструювання поверхонь на комплексному кресленні. Основні елементи утворення поверхні (визначник поверхні).
Лекція 6. Багатогранні поверхні, поверхні Каталана, поверхні обертання та ін. Побудова точок, що належать поверхнях, алгоритми розв'язання задач.
Лекція 7. Позиційні задачі. Позиційні властивості проекцій пар геометричних об’єктів. Взаємний перетин прямих ліній, площин та поверхонь з площинами та поверхнями.
Лекція 8. Перетин поверхні з площиною, з прямою. Перетин циліндричною поверхнею обертання з площиною. Перетин конічної поверхні обертання з площиною.  Перетин сфери з площиною. Перетин тора з площиною.
Лекція 9.  Перетин поверхонь. Метод допоміжних січних площин. Визначення лінії перетину поверхонь. Перетин співвісних поверхонь обертання.
Лекція 10. Перетин поверхонь. Сутність методу концентричних сфер.
               Перетин поверхонь обертання. Перетин циліндричних поверхонь обертання.   Можливі випадки перетину криволінійних поверхонь.
Лекція 11. Метричні    задачі    без перетворення комплексного креслення. Метричні     властивості проекцій об’єктів.
Лекція 12. Перетворення комплексного креслення. Основні способи перетворення комплексного креслення: введення нових площин, обертання навколо проекційних ліній та ліній рівня. Чотири основні задачі перетворення комплексного креслення.
Лекція 13. Розгортки поверхонь та способи ïx побудови. Розгортки багатогранних поверхонь (піраміди, призми).
Лекція 14. Розгортки поверхонь обертання (циліндра, конуса, сфери).
Лекція 15. Аксонометричні  проекції.  Побудова  аксонометричних
проекцій граних поверхонь та поверхонь обертання. 

 Практичні заняття
Семестр I
Практичне заняття №1. Дисципліна «Нарисна геометрія». Основні креслярські графічні    інструменти та матеріали. Основні вимоги до виконання та оформлення креслень. Шрифти креслярські (титульний лист).
Практичне заняття №2. Задання прямої та площини на комплексному кресленні. Проекції прямих ліній загального та окремого положення. Розв'язання задач на належність точки до прямої. Проекції площини загального та окремого положення. Головні лінії площини. Розв'язання задач на належність точок i прямих до площини.
Практичне заняття №3. Завдання1: Побудова    аксонометричних зображень просторових об’єктів. Задання на комплексному кресленні багатогранних поверхонь та побудова аксонометрії. 
Практичне заняття №4. Задання зображення та конструювання поверхонь. Елементарне та основне креслення поверхні. Лінійчаті поверхні та поверхні обертання: розв'язання задач.
Практичне заняття №5. Завдання 2: ‹Побудова лінії перетину поверхонь».
(двох багатогранних поверхонь та двох поверхонь обертання).
Практичне заняття №6. Метричні задачі, перетворення комплексного креслення. Алгоритми розв'язання задач.
Практичне заняття №7. 3явдання 3: «Перетворення комплексного креслення». Розв'язання  основних метричних задач.

 Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Індивідуальна робота не передбачена.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у:
виконанні презентації відповідно до мети та завдань практичних занять. За бездоганне виконання презентації отримується 30 балів. Захист презентації – 10 балів.
 2-х модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у письмовій формі. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 20 балів.
робота на практичних заняттях (усне опитування за вивченими темами) – 20 балів.

Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.