Радіолокаційні системи

Анотація навчальної дисципліни
Метою вивчення дисципліни є вивчення фізичних основ радіолокаційних методів визначення координат та параметрів руху об’єктів спостереження, властивостей об’єктів з погляду радіолокаційного спостереження, методів виявлення об’єктів, забезпечення розрізняльної здатності об’єктів радіолокаційного спостереження та вимірювання їх координат і параметрів руху.

Тематика та види навчальних занять
Лекційні заняття
Лекція 1. «Основні поняття радіолокації та типи радіолокаційних систем».
Лекція 2. «Відмінні особливості функціонування радіолокаційних систем».
Лекція 3. «Фізичні засади радіолокації».
Лекція 4. «Методи вимірювання координат і параметрів руху цілей».
Лекція 5. «Методи вимірювання координат і параметрів руху цілей».
Лекція 6. «Об’єкти радіолокаційного спостереження»
Лекція 7. «Основний зміст завдання виявлення радіолокаційних цілей».
Лекція 8. «Пристрої обробки радіолокаційного сигналу, що вирішують завдання виявлення цілей, що спостерігаються».
Лекція 9. «Пристрої обробки радіолокаційного сигналу, що вирішують завдання виявлення цілей, що спостерігаються».
Лекція 10. «Розрізнення об’єктів радіолокаційного спостереження».
Лекція 11. «Приклади функцій невизначеності радіолокаційних сигналів».
Лекція 12. «Маніпульований за фазою сигнал, кодований М-послідовністю».
Лекція 13. «Вимірювання координат і параметрів руху об’єктів спостереження».
Лекція 14. «Узагальнена структура радіолокаційної системи».
Лекція 15. «Дальність радіолокаційного виявлення цілей».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Аналітичний розрахунок характеристик виявлення повністю відомого, сигналу з випадковою початковою фазою та сигналу з випадковими фазою та амплітудою при заданій хибній тривозі F».
Мета заняття: практичне застосування аналітичних співвідношень для розрахунку характеристик виявлення поширених моделей сигналів.
Практичне заняття №2. «Генерація повністю відомого сигналу, сигналу з випадковою початковою фазою, сигналу з випадковою початковою фазою й амплітудою та суміші гармонійного сигналу і нормального вузькосмугового смугового шуму».
Мета заняття: дослідження властивостей поширених моделей сигналів та завад за допомогою комп’ютерного моделювання методом Монте-Карло.
Практичне заняття №3. «Генерація імпульсної характеристики фільтра, узгодженого з гармонійним сигналом».
Мета заняття: вивчення властивостей узгоджених фільтрів.
Практичне заняття №4 «Проходження сигналу, білого шуму та суміші гармонійного сигналу і шуму через узгоджений фільтр».
Мета заняття: аналіз перетворення сигналу, білого шуму та суміші гармонійного сигналу і шуму при проходженні скрізь через узгоджений фільтр.
Практичне заняття №5. «Розрахунок функції невизначеності прямокутного радіоімпульсу з лінійною частотною модуляцією».
Мета заняття: вивчення методики розрахунку функції невизначеності.
Практичне заняття №6. «Розрізняльна здатність гармонійного сигналу із прямокутною обвідною».
Мета заняття: дослідження розрізняльної здатності гармонійного сигналу із прямокутною обвідною.
Практичне заняття №7. «Розрізняльна здатність сигналу із лінійною частотною модуляцією».
Мета заняття: дослідження розрізняльної здатності сигналу з лінійною частотною модуляцією.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
 Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти 
Не передбачена.

Для заочної форми здобуття освіти 
Виконання контрольної роботи.

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи. 
Оцінка за виконання лабораторних робіт №1-8 становить 5 балів. Лабораторні роботи 1-4 виконують в першому семестровому модулі, лабораторні роботи 5-8 – в другому.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за бездоганне виконання модульної роботи становить 30 балів. Модульна робота складається з теоретичної частини (у формі тестових запитань) та практичної частини (у формі однієї задачі). Бездоганна відповідь на кожне теоретичне запитання модульних робіт оцінюється в 1 бал. Бездоганне виконання практичного завдання модульної роботи № 1 оцінюється в 10 балів. 
Бездоганне виконання практичного завдання модульної роботи № 2 оцінюється в 10 балів. 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (2 задачі). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті здобувач може отримати до 50 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

 Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
Підсумковий контроль – залік. Підсумкова оцінка формується як накопичувальна за результатами оцінювання всіх навчальних елементів, які заплановані на семестр для виконання здобувачами вищої освіти. Оцінку «зараховано» отримують здобувачі вищої освіти, за умови виконання всіх навчальних елементів не менш, ніж на 60 %.