Технології комп'ютерного проєктування

Дисципліна «Технології комп'ютерного проєктування» спрямована на формування у здобувачів теоретичних знань та практичних навичок технології автоматизованого проектування - CAD; методів побудови параметричних моделей об’єктів проектування; вивчення основних концепцій геометричного моделювання; вивчення систем автоматизованого розробки креслень; вивчення способів створення алгоритмів оптимального проєктування окремих деталей та складальних об’єктів; одержання практичних навичок у проектуванні різноманітних складних механізмів з використанням сучасної CAD системи.
У межах курсу студенти вивчають основні методи створення креслеників, твердотільного моделювання, способи і алгоритми створення креслеників.
Мета вивчення дисципліни: набуття здобувачами компетентностей із застосування інформаційних технологій для вирішення практичних задач моделювання у САПР.
Основні завдання дисципліни: формування знань та навичок з базових знань застосування сучасних технологій комп'ютерного моделювання для вирішення задач конструкторського проектування. Студенти вчяться створювати структуру робіт по моделюванню твердотільних об’єктів та складальних вузлів.
Практичне значення та використання отриманих знань полягає у формуванні навичок ефективного використання професійного програмного забезпечення САПР з урахуванням налаштувань об’єктів.
Дисципліна має націлити здобувачів вищої освіти на розвиток академічних, професійних і творчих здібностей у галузі проектування та програмування механізмів з використанням сучасних CAD систем.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Класифікація систем проектування та інтерфейс сучасних САПР.
Лекція 2. Створення двовимірних примітивів.
Лекція 3. Модифікація геометрії.
Лекція 4. Оформлення конструкторської документації.
Лекція 5. Побудова примітивів тривимірних моделей.
Лекція 6. Команді створення тривимірних моделей.
Лекція 7. Модифікування тіл.
Лекція 8. Формування креслеників з тривимірних моделей
Лабораторні заняття
Лабораторна робота №1. Класифікація систем проектування. Інтерфейс сучасних САПР.
Мета заняття: оволодіти роботою з інтерфейсом САПР AutoCAD Mechanical.
Лабораторна робота №2. Настроювання систем проектування.
Мета заняття: Оволодіти методикою настроювання одиниць виміру, настроювання систем координат, настроювання шарів, виконання операції з файлами.
Лабораторна робота №3. Створення двовимірних примітивів у САПР AutoCAD Mechanical.
Мета заняття: засвоєння методики створення примітивів, розміщення розмірів.
Лабораторна робота №4. Модифікація та редагування геометрії креслеників у САПР AutoCAD Mechanical.
Мета заняття: оволодіння методикою модифікації та редагування геометрії об’єктів та їх властивостей, методикою створення параметричних креслень.
Лабораторна робота №5. Побудова тривимірних моделей у САПР AutoCAD Mechanical.
Мета заняття: оволодіння методикою побудови складних тривимірних моделей.
Лабораторна робота №6. Модифікування тіл у САПР AutoCAD Mechanical.
Мета заняття: засвоєння технології редагування тіл.
Лабораторна робота №7 Підготовка кресленика до друку.
Мета заняття: оволодіння методикою формування кресленику у області аркушу та підготовці кресленика для друку.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Вступ до курсу. Основи створення та редагування креслеників.
Лекція 2. Основи створення та редагування тривимірних параметричних моделей у проєкті.
Лабораторні роботи
Лабораторна робота №1. Основи роботи у САПР AutoCAD Mechanical. Створення та модифікація геометрії креслеників у САПР AutoCAD Mechanical.
Мета роботи: засвоїти базові можливості двовимірного креслення у програми САПР AutoCAD Mechanical.
Лабораторна робота №2. Створення та модифікація геометрії моделей у САПР AutoCAD Mechanical.
Мета роботи: навчитися виконувати моделювання та модифікацію геометрії моделей у САПР AutoCAD Mechanical.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Розрахунково-графічна робота.
Мета розрахунково–графічної роботи – закріплення знань з основних положень теорії проектування об’єктів у САПР AutoCAD Mechanical.
Здобувач отримує завдання на першому в семестрі лабораторному занятті.
Пояснювальна записка містить 30-35 сторінок Кількість розділів – 1. Графічна частина – вісім аркушів креслень формату А3.
Змістовна послідовність виконання роботи.
1. Формування тривимірних моделей всіх нестандартних деталей складального вузлу у AutoCAD Mechanical.
2. Формування тривимірної моделі складального вузлу у AutoCAD Mechanical.
3. Формування креслеників з моделей 3 деталей.
4. Формування кресленику складального вузлу з моделі.
5. Оформлення пояснювальної записки.
Захист розрахунково–графічної роботи – протягом останнього навчального тижня семестру.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 5 теоретичних питань та 2 практичних завдання.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 1 сторінка машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника.
Лабораторна робота №1. Основи роботи у САПР AutoCAD Mechanical. Створення креслеників деталей.
Лабораторна робота №2. Створення моделей деталей складального вузлу, розробка технічної документації об’єктів складального вузлу.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Розрахунково-графічна робота.
Мета розрахунково–графічної роботи – закріплення знань з основних положень теорії проектування об’єктів у САПР AutoCAD Mechanical.
Здобувач отримує завдання на першому в семестрі лабораторному занятті.
Пояснювальна записка містить 30-35 сторінок Кількість розділів – 1. Графічна частина – вісім аркушів креслень формату А3.
Змістовна послідовність виконання роботи.
1. Формування тривимірних моделей всіх нестандартних деталей складального вузлу у AutoCAD Mechanical.
2. Формування тривимірної моделі складального вузлу у AutoCAD Mechanical.
3. Формування креслеників з моделей 3 деталей у AutoCAD Mechanical.
4. Формування кресленику складального вузлу з моделі у AutoCAD Mechanical.
5. Оформлення пояснювальної записки.
Захист розрахунково–графічної роботи – протягом останнього навчального тижня семестру.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні
1) 7-и індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання полягають в виконанні типових завдань відповідно до мети та завдань лабораторних занять. Бездоганне виконання індивідуальних поточних завдань №1 – №4 оцінюється у 7,5 балів кожне. Виконання завдань № 5 – 7 оцінюється максимально у 7 балів;
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з практичної частини та проводяться у формі виконання індивідуальних завдань з створення моделі деталі та створення підпрограми керування параметрами деталі. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 20 балів.
Захист розрахунково–графічної роботи 9 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік накопичувальний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Виконання та захист лабораторних робіт оцінюється у 30 балів.
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 30 балів. При її захисті студент може отримати до 30 балів.
Захист розрахунково–графічної роботи 10 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік накопичувальний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.