Режими роботи систем відновлюваної енергетики на засадах енергозбереження

Мета вивчення дисципліни: формування у здобувачів системного підходу до практичної реалізації раціональних режимів роботи у відновлюваній та традиційній енергетиці на засадах енергозбереження, шляхом застосування термодинамічного аналізу для вдосконалення  процесів в елементах системи та методів зменшення енергетичних втрат при генерації, накопиченні та споживанні енергії.
Практичне значення та використання отриманих знань: опанування методик аналізу ефективності роботи енергетичних систем, розрахунків параметрів енергетичного обладнання, ознайомлення з принципами роботи та оптимізації систем відновлюваної енергетики, розробка рішень щодо зменшення втрат та підвищення ефективності енергетичних систем, зокрема за допомогою інноваційних технологій та програмних комплексів моделювання. 

Тематика та види навчальних занять
Лекційні заняття
Лекція 1. «Вступ». 
Лекція 2. «Структура паливно-енергетичного комплексу України».
Лекція 3. «Основи енергетичних процесів».
Лекція 4. «Термодинамічний аналіз енергетичних процесів». 
Лекція 5. «Режими роботи з використанням відновлюваних джерел енергії».
Лекція 6. «Режими роботи з вторинними енергетичними ресурсами». 
Лекція 7. «Шляхи підвищення енергоефективних режимів роботи  у відновлюваній енергетиці».
Лекція 8. «Практична реалізація енергоефективних технологій в електроенергетиці».
Лекція 9. «Обґрунтування необхідності застосування когенераційних установок».
Лекція 10. «Практичний досвід використання систем накопичення енергії».
Лекція 11. «Приклади використання раціональних режимів роботи в народному господарстві».
Лекція 12. «Шляхи та методи підвищення енергоефективності для  теплової  та відновлюваної енергетики».
Лекція 13. «Енергоефективні режими роботи у системах теплопостачання на базі відновлюваних джерел енергії».
Лекція 14. « Приклади використання енергоефективних режимів роботи  промислових підприємств».
Лекція 15. «Техніко-економічні аспекти визначення ефективності впровадження  енергоефективних заходів».

Практичні заняття 
Практичне заняття №1. «Показники ефективності роботи відновлюваної енергетики».
Мета заняття: ознайомитися із показниками ефективності роботи відновлюваних джерел енергії та навчитися їх розраховувати. 
Практичне заняття №2. «Аналіз енергетичних втрат у системах відновлюваної енергетики».
Мета заняття: навчитися аналізувати енергетичні втрати у системах відновлюваної енергетики та пропонувати шляхи їх зменшення.
Практичне заняття №3. «Сонячна енергетика: принципи роботи та підвищення ефективності фотоелектричних систем».
Мета заняття: розуміти принципи роботи фотоелектричних систем та методами підвищення їх ефективності.
Практичне заняття №4. «Оптимізація роботи вітрових електростанцій: конструктивні особливості та параметри ефективності».
Мета заняття: розглянути конструктивні особливості вітрових електростанцій та навчитися оптимізувати їх роботу.
Практичне заняття №5. «Акумулювання енергії: сучасні технології та їх ефективність».
Мета заняття: ознайомитися із сучасними технологіями акумулювання енергії та їх ефективністю.
Практичне заняття №6. «Розрахунок параметрів теплового акумулятора для систем електричного опалення».
Мета заняття: оволодіти методикою розрахунку параметрів теплового акумулятора для систем електричного опалення.
Практичне заняття №7. «Проблеми інтеграції відновлюваних джерел у національні енергетичні системи».
Мета заняття: сформувати розуміння проблемами інтеграції відновлюваних джерел енергії в національні енергетичні системи.

Індивідуальна робота 
Не передбачена

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 2-х модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної частин та проводяться у формі письмового тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів. 
Активна робота на практичному занятті – максимально по 6 балів за заняття №1-6, та максимально 4 бали за заняття №7 (Повне виконання практичного завдання 1-7 – всього 40 балів.).
Підсумковий контроль – залік. Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів.
Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.