Системи автоматизованого проєктування у відновлюваній енергетиці

Мета вивчення дисципліни: формування у студентів теоретичних знань і практичних навичок використання систем автоматизованого проєктування (САПР) для моделювання, аналізу та проєктування об’єктів і компонентів енергетичних установок з відновлюваними джерелами енергії з урахуванням сучасних інженерних вимог і стандартів.
Практичне значення та використання отриманих знань: отримані знання дають змогу застосовувати САПР для створення параметричних і складальних 3D-моделей, виконання інженерного аналізу, моделювання фізичних процесів та підготовки проєктної документації об’єктів відновлюваної енергетики, що є необхідним у професійній діяльності інженерів-проєктувальників, енергетиків і фахівців з ВДЕ..

Тематика та види навчальних занять

Лекційні заняття
Лекція 1. «Вступ до автоматизованого проєктування в інженерії».
Лекція 2. «Роль САПР у відновлюваній енергетиці».
Лекція 3. «Життєвий цикл об’єктів ВДЕ та цифрове проєктування».
Лекція 4. «Класифікація та структура систем автоматизованого проєктування».
Лекція 5. «Технології та засоби автоматизованого проєктування».
Лекція 6. «Параметричне та тривимірне моделювання».
Лекція 7. «Складальні моделі та модульність CAD-систем».
Лекція 8. «Інженерний аналіз засобами САПР: призначення, можливості, практична реалізація».
Лекція 9. «Моделювання фізичних процесів у системах ВДЕ».
Лекція 10. «Моделювання теплових і гідрогазодинамічних процесів в енергокомплексах з ВДЕ».
Лекція 11. «Основи проєктування елементів енергокомплексів з ВДЕ засобами САПР».
Лекція 12. «Інформаційне та програмне забезпечення САПР».
Лекція 13. «Проєктна документація в системах автоматизованого проєктування».
Лекція 14. «Організаційні аспекти практичного застосування САПР».
Лекція 15. «Перспективи розвитку САПР в галузі відновлюваної енергетики».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Ознайомлення з середовищем SolidWorks».
Мета заняття: здобуття навичок роботи з інтерфейсом SolidWorks, основними принципами роботи з проєктами, засвоїти методику створення базових деталей і складальних  одиниць.
Практичне заняття №2. «Параметричне 3D-моделювання деталей».
Мета заняття: здобуття навичок створення параметричних тривимірних моделей деталей елементів енергоустановок ВДЕ з урахуванням геометричних та конструктивних обмежень.
Практичне заняття №3. «Створення складальних моделей».
Мета заняття: сформувати уявлення про проєктування складальних вузлів енергетичних установок та взаємодію механічних компонентів у складі цілісної інженерної системи.
Практичне заняття №4. «Основи статичного інженерного аналізу».
Мета заняття: здобуття навичок статичного інженерного аналізу елементів конструкцій ВДЕ в CAE-системі та аналізу результатів моделювання.
Практичне заняття №5. «Моделювання теплових і гідрогазодинамічних процесів».
Мета заняття: сформувати базове уявлення про можливості чисельного моделювання теплових і гадродинамічних процесів у потокових елементах енергетичних установок з відновлюваними джерелами енергії.
Практичне заняття №6. «Основи проєктування електричних пристроїв енергокомплексів з ВДЕ засобами САПР».
Мета заняття: здобуття навичок роботи з автоматизованим проєктуванням електричних схем енергетичних установок ВДЕ та формуванням електротехнічної документації.
Практичне заняття №7. «Випуск проєктної документації в САПР».
Мета заняття: навчити студентів формувати комплект проєктної документації в САПР відповідно до стандартів та представляти результати інженерних рішень у зрозумілій технічній формі. 

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Індивідуальна робота 
Не передбачена

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 2-х модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної частин та проводяться у формі письмового тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів. 
Активна робота на практичному занятті – максимально по 6 балів за заняття №1-6, та максимально 4 бали за заняття №7 (Повне виконання практичного завдання 1-7 – всього 40 балів.).
Підсумковий контроль – залік. Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів.
Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.