Залізобетонні конструкції

Анотація начальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни укладена згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації освітнього процесу в Національному університеті «Одеська політехніка». Програма визначає обсяги компетентностей, які мають опанувати здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти відповідно до своєї освітньо-професійної програми та алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Залізобетонні  конструкції».
Дисципліна вивчається для денної форми навчання – у шостому семестрі, для заочної форми навчання у сьомому семестрі, –  відповідно до навчального плану спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія».
Дисципліна «Залізобетонні конструкції» є складовою частиною циклу дисциплін підготовки бакалавра в розрізі професійної підготовки обов’язкового блоку.
Метою вивчення дисципліни є формування у здобувачів основних професійних знань щодо проєктування залізобетонних конструкцій при проєктуванні нових та реконструкції існуючих будівель та споруд.
Практичне значення та використання отриманих знань:
-  оволодіти методиками розрахунку елементів за першою та другою групою граничних станів; 
- використовуючи основні положення розрахунків навчитися розраховувати та оцінювати міцність, жорсткість та стійкість окремих елементів залізобетонних конструкцій;

Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття 
Лекція 1. «Загальні відомості про залізобетон».
Лекція 2, Лекція 3, Лекція 4. «Основні фізико-механічні властивості бетону, стальної арматури та залізобетону». 
Лекція 5, Лекція 6. «Загальні відомості про розрахунки конструкцій».
Лекція 7. «Центрально-розтягнуті елементи».
Лекція 8, Лекція 9,  Лекція 10. «Елементи, що зазнають згину».
Лекція 11. «Стиснуті елементи, загальні відомості».
Лекція 12. «Розрахунок несучої здатності позацентрово-стиснутих елементів».
Лекція 13. «Врахування впливу непрямої арматури. Косе позацентрове стиснення, Позацентрово розтягнуті елементи».
Лекція 14. «Розрахунок залізобетонних конструкцій за граничними станами другої групи».
Лекція 15. «Розрахунок деформацій».

Практичні заняття  
Практичне заняття №1. «Визначення фізико-механічних властивостей бетону і арматури». 
Мета заняття: навчити практично визначати фізико-механічні властивості бетону і арматури.
Практичне заняття №2, №3. «Розрахунок міцності нормальних перерізів згинальних елементів прямокутного перерізу».
Мета заняття: навчити здобувачів виконувати розрахунок і проєктування  площі перерізу поздовжньої арматури. 
Практичне заняття №4, №5. «Розрахунок міцності нормальних перерізів згинальних елементів в тавровому перерізі». 
Мета заняття: навчити здобувачів виконувати розрахунок і проєктування згинальних елементів таврового перерізу.
Практичне заняття №6, №7. «Розрахунок міцності похилих елементів, що згинаються, на дію згинального моменту і поперечної сили».
Мета заняття: навчити здобувачів виконувати розрахунок і  проєктування згинальних елементів у опор конструкцій».
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття 
Лекція 1. «Загальні відомості про залізобетон».
Лекція 2. «Основні фізико-механічні властивості бетону, стальної арматури та залізобетону». 

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Визначення фізико-механічних властивостей бетону і арматури». 
Мета заняття: навчити практично визначати фізико-механічні властивості бетону і арматури.

Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти 
Дисципліна вивчається в шостому семестрі відповідно до навчального плану спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія». 
Розрахунково-графічна робота
Мета розрахунково-графічної роботи – набуття знань щодо виконання земляних робіт під час зведення нульового циклу будівлі.
Здобувач отримує завдання на першому в семестрі практичному занятті.
Змістовна послідовність виконання роботи.
1.1.    Розрахункова частина РГР:
-    компоновка монолітного ребристого перекриття;
-    розрахунок і конструювання плити, другорядної балки монолітного ребристого перекриття;
-    розрахунок    і    конструювання    центрально-навантаженої    колони першого поверху;
-    розрахунок і конструювання центрально-навантаженого фундаменту.
1.2.    Графічна частина:
Розробка робочих креслень конструкцій в обсязі 2-х аркушів формату А2 (594х420 мм) рекомендовано, або за бажанням здобувача.
На першому аркуші повинні бути розміщені:
-    маркувальна схема розташування елементів монолітного ребристого перекриття в плані;
-    види, розрізи, перерізи та ділянки суміжних конструкцій;
-    специфікація арматури, відомість деталей, відомість витрати сталі;
-    опалубні креслення колони і фундаменту, креслення армування колони і фундаменту;
На другому аркуші повинні бути розміщені:
-    армування другорядної балки;
-    специфікація арматури, відомість деталей, відомість витрати сталі.

Захист розрахунково-графічної роботи – протягом останнього навчального тижня семестру
 
Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 5 теоретичних питань та 2 практичних завдання. 
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника. 
Практичне завдання №1. Виконати розрахунок міцності нормальних перерізів згинальних елементів прямокутного перерізу (згідно варіанта завдання).
Практичне завдання №2. Виконати розрахунок міцності нормальних перерізів згинальних елементів в тавровому перерізі (згідно варіанта завдання).
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. 

Розрахунково-графічна робота
Мета розрахунково-графічної роботи – набуття знань щодо виконання земляних робіт під час зведення нульового циклу будівлі.
Здобувач отримує завдання на першому в семестрі практичному занятті.
Змістовна послідовність виконання роботи.
1. Розрахункова частина РГР:
-    компоновка монолітного ребристого перекриття;
-    розрахунок і конструювання плити, другорядної балки монолітного ребристого перекриття;
-    розрахунок    і    конструювання    центрально-навантаженої    колони першого поверху;
-    розрахунок і конструювання центрально-навантаженого фундаменту.
2. Графічна частин:
Розробка робочих креслень конструкцій в обсязі 2-х аркушів формату А2 (594х420 мм) рекомендовано, або за бажанням здобувача.
На першому аркуші повинні бути розміщені:
-    маркувальна схема розташування елементів монолітного ребристого перекриття в плані;
-    види, розрізи, перерізи та ділянки суміжних конструкцій;
-    специфікація арматури, відомість деталей, відомість витрати сталі;
-    опалубні креслення колони і фундаменту, креслення армування колони і фундаменту;
На другому аркуші повинні бути розміщені:
-    армування другорядної балки;
-    специфікація арматури, відомість деталей, відомість витрати сталі.

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:
1)      розрахунково-графічної роботи. Бездоганне виконання оцінюється у 10 балів,  у тому числі її захист.
2)      4 практичних задач, що відповідають тематиці практичних занять. Кожна задача оцінюється у 5 балів (разом 20 балів). За захист практичних задач здобувач отримує 10 балів, по 2 бали за захист кожної задачі.
3)    2-х модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у письмовій формі. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Захист розрахунково-графічної роботи. Бездоганне виконання розрахунково-графічної роботи оцінюється у 20 балів, у тому числі її захист. 
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 60 балів. При її захисті студент може отримати до 10 балів. За виконання практичного завдання за темою практичного заняття студент може отримати 10 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів