Глобальні системи передачі, зберігання і обробки інформації

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

ознайомлення здобувачів вищої освіти з сучасними глобальними мережами їх структурою та технологіями які в них використовуються.

Завдання дисципліни:

• надання знань про основні методи проектування і створення глобальних систем передачі даних; 
• ознайомлення здобувачів вищої освіти з сучасними  топологіями та базовим апаратним забезпечення глобальних систем передачі та обробки даних;
• набуття навичок використання різних середовищ передачі даних;
• розвинення навичок формування базових протоколів передачі даних.. 

Програмні компетентності

• Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
• Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
• Здатність до пошуку, оброблення та узагальнення інформації з різних джерел.

Програмні результати навчання

Використовувати базові знання інформатики й сучасних ІСТ, навички програмування, технології безпечної роботи в комп'ютерних мережах, методи створення баз даних та інтернет-ресурсів, технології розроблення алгоритмів і комп’ютерних програм мовами високого рівня із застосуванням об’єктно-орієнтованого програмування для розв’язання задач проектування і використання ІСТ.

Демонструвати знання сучасного рівня технологій інформаційних систем, практичні навички програмування та використання прикладних і спеціалізованих комп’ютерних систем та середовищ з метою їх запровадження у професійній діяльності.

Проводити системний аналіз об’єктів проектування та обґрунтовувати вибір структури, алгоритмів та способів передачі інформації в ІСТ.

Використовувати знання з комп'ютерної електроніки,  схемотехніки та архітектури комп'ютерів, сучасні інфокомунікаційні системи та мережі при розв’язанні типових задач, проектуванні та використанні ІТ.

Кількість аудиторних занять

14 годин лекційних занять, 30 годин лабораторних занять.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ЛЗ – лабораторні заняття;
• СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• РГР – розрахунково-графічна робота;
• ПКО – поточні контрольні опитування;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації. 

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • СРС. К.
• 2 тиждень
  • Л1. Вибір маршруту по таблиці маршрутизації [1. с. 7-16].
  • ЛЗ1. Адресація  IP -  мереж з класам. Частина 1.
  • ЛЗ2. Адресація  IP -  мереж з класам. Частина 2.
  • СРС. К.
• 3 тиждень
  • Л2. Вибір маршруту по таблиці маршрутизації [2. с.38-40].
  • ЛЗ3. Адресація  IP -  мереж з розбиттям на підмережі. Частина 1.
  • ЛЗ4. Адресація  IP -  мереж з розбиттям на підмережі. Частина 2.
  • СРС. К.
• 4 тиждень
  • Л3. Глобальні мережі Wide Area Networks [2. с.41-54].
  • ЛЗ5. Статична IP маршрутизація. Частина 1.
  • ЛЗ6. Статична IP маршрутизація. Частина 2.
  • ПКО1
  • СРС. К.
• 5 тиждень
  • Л4. Цифрові магістральні канали [4. с.33-48].
  • ЛЗ7. Статична IP маршрутизація. Частина 3.
  • ЛЗ8. Проектування мережі з використанням маршрутизаторів. Частина 1.
  • СРС. К.
• 6 тиждень
  • Л5. Оптичні мережі DWDM [4. с.49-72].
  • ЛЗ9. Проектування мережі з використанням маршрутизаторів. Частина 2.
  • ЛЗ10. Проектування мережі з використанням бездротового зв’язку. Частина 1.
  • ПКО2
  • СРС. К.
• 7 тиждень
  • Л6. Бездротова передача даних [7. с.56-71].
  • ЛЗ11. Проектування мережі з використанням бездротового зв’язку. Частина 2.
  • ЛЗ12. Проектування глобальної мережі на основі технологій DWDM. Частина 1.
  • СРС. К.
• 8 тиждень
  • Л7. Техніка віртуальних каналів [7. с.71-87].
  • ЛЗ13. Проектування глобальної мережі на основі технологій DWDM. Частина 2.
  • ЛЗ14. Проектування глобальної мережі на основі технологій ATM. Частина 1.
  • СРС. К.
• 9 тиждень
  • ЛЗ15. Проектування глобальної мережі на основі технологій ATM. Частина 2.
  • МКР1. СРС. К.

Індивідуальна робота

Виконується РГР. 

Мета РГР: набуття загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів, поглиблення теоретичних знань з теми "Методи та системи підтримки прийняття рішень". Основна ціль РГР: вирішення поставленої практичної навчальної задачі, а саме комп’ютерне моделювання біологічних систем, прийняття рішень з використанням вивченого на лекційних та практичних заняттях, а також самостійно вивченого теоретичного матеріалу з обов’язковим застосуванням
сучасних систем для прийняття рішень.

• 1–2 тижні Отримання завдання. Вирішення поставленої практичної навчальної задачі.
• 3–8 тижні Провести комп’ютерне моделювання Оформити поученні результати.
• 9 тиждень Захист роботи.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 76 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 15 годин;
• підготовка до лабораторних занять – 16 годин;
• виконання РГР – 15 годин;
• виконання екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на один семестровий модуль. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 1 модульну контрольну роботу.

Модульна контрольна робота № 1 виконується у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 20 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 20 балів.

Модуль оцінюється у максимально можливі 100 балів.

Семестровий модуль 

• ПКО1 та ПКО2 – оцінка за кожне 20 балів. Термін проведення 3 та 6 тижні.
• МК1. Модульна контрольна робота – 60 балів (9 тиждень). 

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на заліки або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Рекомендована література

1. Габрусєв В.Ю. Вивчаємо комп’ютерні мережі / В.Ю. Габрусєв. – К.: Шкільний світ, 2005. – 128 с.
2. Глушаков С.В. Работа в сети Internet / С.В. Глушаков, Д.В. Ломотько, А.С. Сурядный. – Харьков: Фолио, 2003. – 399 с.
3. Інформатика і комп’ютерна техніка: Навч. посіб. для дистанційного навчання / Н.М. Наумова, Н.В. Тоічкіна, Н.О. Дорожко та ін.; За ред. наук. ред. П.П. Лізунова. – К.: Університет "Україна", 2006. – 466 с.
4. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.І. Пушкаря. – К.: Академія, 2002. – 704 с.
5. Колесников А. Internet для користувача / А. Колесников. – К.: BHV, 2000. – 304с. 
6. Комп’ютерні мережі: Методичні вказівки до лабораторних робіт / Укл.: Сікора В.С., Юрченко І.В. – Чернівці: Рута, 2002. – 43 с.
7. Лозікова Г.М. Комп’ютерні мережі: Навчально-методичний посібник / Г.М. Лозікова. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 128 с.
8. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики. – К.: Навчальна книга, 2004. – 196 с.