Теорія масових комунікацій 2

ID: 7285
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Рік впровадження: 
2020.
Кількість кредитів ЄКТС: 
6.00.
Містить реферативну роботу
Форма контрою: 
Екзамен.
Кількість аудиторних занять: 
30 аудиторних годин – лекційні заняття; 30 годин – практичні заняття (денна форма). 4 аудиторні години – лекційні заняття; 2 аудиторні години – практичні заняття (заочна форма).

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

теоретична підготовка студентів у сфері масової комунікації, що включає знання її природи і структури, тенденцій розвитку, сучасного стану, а також формування здатності застосовувати засвоєне у фахових практиках.

Завдання дисципліни:
  • формування цілісного уявлення про масові комунікації і роль в них журналістів;
  • ознайомлення з історією і тенденціями розвитку масових комунікацій;
  • отримання знань про ґенезу теорії про масові комунікації;
  • вивчення основних понять і моделей масових комунікацій;
  • отримання комплексу знань про мас-медіа як соціальну інституцію; розуміння функцій масової комунікації, ролі в ній професійних комунікаторів;
  • орієнтація в засобах масової комунікації та їх впливу на масову свідомість;
  • демонстрація вміння аналізувати масову аудиторію, її мотиви, сегментацію;
  • ознайомлення зі станом масових комунікацій в Україні та у світі;
  • удосконалення навичок аналізу медіа контенту;
  • підвищення рівня медіаграмотності.

 

Основні результати навчання

Пояснювати свої виробничі дії та операції на основі отриманих знань. 

Оцінювати свій або чужий інформаційний продукт, інформаційну акцію, що організована й проведена самостійно або  з колегами. 

Оцінювати діяльність колег як носіїв прав і обов’язків  членів суспільства, представників громадянського суспільства. 

Оцінювати діяльність колег з точки зору зберігання та примноження суспільних і культурних цінностей і досягнень. 

Передбачати реакцію аудиторії на інформаційний продукт або на інформаційні акції, зважаючи на положення й методи соціально-комунікаційних наук.

Використовувати необхідні знання й технології для виходу з кризових комунікаційних ситуацій на засадах толерантності, діалогу й співробітництва.   

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
  • РР – реферативна робота;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації викладача.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л 16. Специфічна тематика та її медіапредставлення 
    • ПЗ 16. Специфічна тематика і її представлення в ЗМК 
    • СРС, К
  • 2 тиждень
    • Л 17. Теоретичні засади впливу на маси
    • ПЗ 17. Теоретичні засади впливу на маси 
    • СРС, К, РР початок етапу 1
  • 3 тиждень
    • Л 18. Поняття про технології впливу на аудиторію 
    • ПЗ 18. Поняття про технології впливу на аудиторію
    • РР 2. СРС, К
  • 4 тиждень
    • Л 19. Засоби та методи масовокомунікаційного впливу
    • ПЗ 19. Засоби та методи масовокомунікаційного впливу  
    • СРС, К, РР початок етапу2
  • 5 тиждень
    • Л 20. Ефективність та ефекти впливу масової комунікації 
    • ПЗ 20. Ефективність та ефекти впливу масової комунікації 
    • СРС, К
  • 6 тиждень
    • Л 21. Ефекти впливу на аудиторію в добу Інтернет
    • ПЗ 21. Ефекти впливу на аудиторію в добу Інтернет 
    • СРС, К
  • 7 тиждень
    • Л. 22. Специфіка нового інформаційного середовища
    • ПЗ 22. Специфіка нового інформаційного середовища
  • 8 тиждень
    • Л 23. Методологічні засади наукового пізнання інформації
    • ПЗ 23. Методологічні засади наукового пізнання інформації  
    • МКР 1. СРС, К
  • 9 тиждень
    • Л 24. Ознаки масової інформації та чинники її відбору
    • ПЗ 24. Ознаки масової інформації та чинники її відбору
    • СРС, К
  • 10 тиждень
    • Л 25. Мова як основний засіб кодування й передачі інформації
    • ПЗ 25. Мова як основний засіб кодування й передачі інформації  
    • СРС, К
  • 11 тиждень
    • Л 26. Мовна ситуація і мовна політика
    • ПЗ 26. Мовна ситуація і мовна політика  
    • РР 3. СРС, К, РР початок етапу 3
  • 12 тиждень
    • Л 27. Трансформації інформаційних потоків
    • ПЗ 27. Трансформації інформаційних потоків  
    • СР. К
  • 13 тиждень
    • Л 28. Нові медіа та їх види
    • ПЗ 28. Нові медіа та їх види  
    • СРС, К, РР початок етапу 4
  • 14 тиждень
    • Л 29. Глобалізація та медіа
    • ПЗ 29. Глобалізація та медіа  
    • РР 4. СРС, К
  • 15 тиждень
    • Л 30. Методи аналізу масової комунікації
    • ПЗ 30. Методи аналізу масової комунікації 
    • МКР 2. СРС, К

 

Індивідуальна робота

Виконується РР.

Мета РР – поглиблення теоретичних знань з теми «Сучасні тенденції розвитку масових комунікацій», підтвердження рівня опанування слухачами основних положень з обраної тематики, демонстрація на практиці знань відповідної літератури, вмінь добирати потрібну інформацію, класифікувати, аналізувати матеріал, робити узагальнення та висновки.

Тематика РР

  • сучасні тенденції розвитку масових комунікацій актуальні проблеми сучасних медіакомунікацій, що включають як об’єкт дослідження один або кілька складників комунікативного процесу:
  • медіакомунікатор
  • медіаконтент
  • медіаканали
  • засоби і використані технології
  • масові аудиторії
  • ефекти масових комунікацій  

Етапи виконання РР
 

  • 2– 3 тиждень Вибір теми та наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження.
  • 4– 7 тижні  Написання першого теоретичного розділу РР (вступ, аналіз історіографії, законодавчої бази тощо).
  • 8– 12 тижні Написання другого (аналітичного, практичного) розділу РР. Редагування тексту та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
  • 13– 15 тиждень Захист роботи.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 120 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 24 годин;
  • підготовка до практичних занять та до виконання індивідуальних завдань – разом 58 годин;
  • виконання РР – 8 годин;
  • підготовка до екзамену – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. 

Семестровий модуль 1

  • ПЗ 1. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів.
  • ПЗ 2. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів.
  • ПЗ 3. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів.
  • ПЗ 4. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів.
  • ПЗ 5. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів
  • ПЗ 6. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів
  • ПЗ 7. Оцінка за виконання практичних завдань 4 бали
  • МКР 1 – 20 балів (7 тиждень, перескладання можливе протягом 9–11 тижнів)
  • РР (ч.1–2). Оцінка за виконання – 2 бали. Термін надання – до 7 тижня.

Семестровий модуль 2

  • ПЗ 8. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів.
  • ПЗ 9. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів.
  • ПЗ 10. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів.
  • ПЗ 11. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів
  • ПЗ 12. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів
  • ПЗ 13. Оцінка за виконання практичних завдань 3 балів
  • ПЗ 14. Оцінка за виконання практичних завдань 2 балів
  • ПЗ 15. Оцінка за виконання практичних завдань 2 балів
  • МКР2 – 20 балів (15 тиждень)
  • РР (ч.2– 4). Оцінка за виконання – 3 бали. Термін надання та захист – до 13 тижня.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів) та практичної частини (1 завдання 40 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватися принципів академічної культури та академічної доброчесності.

Виконаний здобувачем не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білета не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену здійснюється у встановлений деканатом термін.

Під час лекції здійснювати і приймати телефонні дзвінки заборонено.

Під час проходження модульного контролю і складання екзамену заборонено використовувати будь-які підручники, посібники, конспекти лекцій, шпаргалки, мобільні телефони.