Міжнародна журналістика

ID: 7290
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Рік впровадження: 
2020.
Кількість кредитів ЄКТС: 
4.50.
Форма контрою: 
Екзамен.
Кількість аудиторних занять: 
30 аудиторних годин – лекційні заняття; 30 аудиторних годин – практичні заняття.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

сформувати у здобувачів розуміння сучасних процесів журналістики в системі міжнародних і суспільних відносин; особливостей репортерської, інформаційно-аналітичної і публіцистичної діяльності спеціальних і власних кореспондентів, які працюють за кордоном; розуміння загальних тенденцій розвитку міжнародної журналістики з урахуванням національної ідентичності суспільств; ролі та місця міжнародної інформації в роботі журналіста-міжнародника в контексті національних інтересів, зовнішньої політики держави, загальноприйнятої світової практики.

Завдання дисципліни:
  • вивчити основні аспекти теорії і практики сучасної зарубіжної журналістики в системі міжнародних і суспільних відносин, її вплив на світовий соціально-історичний розвиток;
  • визначити роль української міжнародної журналістики як соціокультурної моделі;
  • сформувати уявлення про природу, місце та роль міжнародної журналістики у системі міжнародних відносин, її принципи та функції;
  • становлення української міжнародної журналістики;
  • тенденції світових систем мас-медіа на прикладі провідних зарубіжних ЗМК;
  • дати відомості про роль світових ЗМІ в інформаційному просторі України;
  • характеристику діяльності світових інформаційних агенцій;
  • вивчення процесів міжнародного інформаційного обміну;
  • характеристику особливостей та специфіки ЗМІ в державах з різними правовими системами;
  • збагатити здобувачів знанням фактів історії сучасної світової преси;
  • набути навички щодо вміння аналізувати діяльність сучасних міжнародних ЗМІ;
  • надати базові знання щодо сучасного стану і перспектив розвитку міжнародних відділів вітчизняних ЗМІ;
  • сформувати знання щодо тенденцій і концепцій розвитку сучасного світового інформаційного і комунікаційного простору;
  • опанувати основними принципами роботи корпунктів за кордоном на прикладі всесвітніх служб мовлення провідних ЗМІ світу;
  • пояснити специфіку роботи журналістів у «гарячих точках» з огляду на міжнародне гуманітарне право (МГП);
  • привернути увагу до соціальної відповідальності журналіста, законодавчих і правових актів та морально-етичних норм поведінки журналістів у контексті міжнародної практики;
  • прищепити розуміння особливостей роботи журналіста-міжнародника з урахуванням специфіки медіамоделей світу;
  • розуміння процесів міжнародного обміну інформації у системі міжнародних відносин;
  • розвинути критичне мислення здобувачів, навчити аргументувати власну точку зору з урахуванням переваг і недоліків розвитку інформаційного суспільства;
  • розкрити взаємовідносини політики, преси, владних структур;
  • сприяти набуттю навичок щодо проведення аналізу міжнародної тематики у вітчизняних ЗМІ у контексті моніторингу проблем у системі міжнародних відносин;
  • сприяти підвищенню професійного рівня майбутніх журналістів.

 

Основні результати навчання

Планувати свою діяльність та діяльність колективу з урахуванням цілей, обмежень та передбачуваних ризиків.

Вільно спілкуватися з професійних питань, включаючи усну, письмову та електронну комунікацію іноземною мовою.

Встановлювати комунікацію із суб’єктами інформаційних послуг, користувачами, партнерами, органами влади та управління на засадах професійної етики і доброчесності.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • К – консультації;
  • МКР – модульна контрольна робота.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л1. Основні поняття та контексти міжнародної журналістики.
    • ПЗ1. Основні поняття та контексти міжнародної журналістики.
    • К. СРЗ.
  • 2 тиждень
    • Л2. Етапи становлення міжнародної журналістики. 
    • ПЗ2. Етапи становлення міжнародної журналістики.
    • К. СРЗ.
  • 3 тиждень
    • Л3. Принципи та міжнародні стандарти журналістики.
    • ПЗ3. Принципи та міжнародні стандарти журналістики.
    • К. СРЗ.
  • 4 тиждень
    • Л4. Характеристика світових ЗМІ.
    • ПЗ4. Характеристика світових ЗМІ.
    • К. СРЗ.
  • 5 тиждень
    • Л5. ЗМІ у державах з різними правовими системами. Континентальна журналістика.
    • ПЗ5. Континентальна журналістика.
    • К. СРЗ.
  • 6 тиждень
    • Л7. Острівна журналістика.
    • ПЗ7. Острівна журналістика.
    • К. СРЗ.
  • 7 тиждень
    • Л6. Журналістика Азіатсько-Тихоокеанського басейну.
    • ПЗ6. Журналістика Азіатсько-Тихоокеанського басейну.
    • К. СРЗ.
  • 8 тиждень
    • Л8. Журналістика Африки і Близького Сходу в сучасних умовах.
    • ПЗ8. Журналістика Африки і Близького Сходу в сучасних умовах.
    • К. СРЗ. МКР1
  • 9 тиждень
    • Л9. Типологія та характеристика світових міжнародних інформаційних агентств.
    • ПЗ9. Типологія та характеристика світових міжнародних інформаційних агентств.
    • К. СРЗ.
  • 10 тиждень
    • Л10. Уряд та мас-медіа як провідне джерело міжнародної інформації.
    • ПЗ10. Уряд та мас-медіа як провідне джерело міжнародної інформації.
    • К. СРЗ.
  • 11 тиждень
    • Л11. Вплив міжнародної інформації на події у країні та її внутрішню політику. 
    • ПЗ11. Вплив міжнародної інформації на події у країні та її внутрішню політику.
    • К. СРЗ.
  • 12 тиждень
    • Л12. Основні напрямки практичної журналістики за кордоном. 
    • ПЗ12. Основні напрямки практичної журналістики за кордоном. 
    • К. СРЗ.
  • 13 тиждень
    • Л13. Робота кореспондента за кордоном.
    • ПЗ13. Робота кореспондента за кордоном.
    • К. СРЗ.
  • 14 тиждень
    • Л14. Підготовка кореспондентського пункту.
    • ПЗ14. Підготовка кореспондентського пункту.
    • К. СРЗ.
  • 15 тиждень
    • Л15. Специфіка роботи в «гарячих точках» та безстороннє репортерство.
    • ПЗ15. Специфіка роботи в «гарячих точках» та безстороннє репортерство.
    • К. СРЗ. МКР2

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 75 години. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 20 годин;
  • підготовка до практичних занять – разом 25 годин;
  • підготовка до екзамену – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестрів готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи. Модульні контрольні роботи виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 завдання). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами. Правильне виконання практичного завдання оцінюється в 5 балів. Сумарна кількість балів за виконання завдань на практичних заняттях складає максимум 25 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 

Семестровий модуль № 1

  • ПЗ1. Оцінка за виконання − 3 бали. 
  • ПЗ2. Оцінка за виконання − 3 бали. 
  • ПЗ3. Оцінка за виконання − 3 бали. 
  • ПЗ4. Оцінка за виконання − 3 бали. 
  • ПЗ5. Оцінка за виконання − 3 бали. 
  • ПЗ6. Оцінка за виконання − 3 бали. 
  • ПЗ7. Оцінка за виконання − 3 бали. 
  • ПЗ8. Оцінка за виконання − 4 бали. 
  • (Термін надання виконаних робіт – до 8 тижня)
  • МКР1. Оцінка за виконання – 25 балів (8 тиждень, перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій).

Семестровий модуль № 2

  • ПЗ9. Оцінка за виконання − 4 бали. 
  • ПЗ10. Оцінка за виконання − 3 бали. 
  • ПЗ11. Оцінка за виконання − 3 бали. 
  • ПЗ12. Оцінка за виконання − 3 бали. 
  • ПЗ13. Оцінка за виконання − 3 бали. 
  • ПЗ14. Оцінка за виконання − 4 бали. 
  • ПЗ15. Оцінка за виконання − 5 балів. 
  • (Термін надання виконаних робіт – до 15 тижня)
  • МКР2. Оцінка за виконання – 25 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання – 20 балів кожне) та практичної частини (1 завдання – 40 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватися принципів академічної культури та академічної доброчесності.

Виконаний здобувачем не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білета не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзамену здійснюється у встановлений деканатом термін.

Під час лекції здійснювати і приймати телефонні дзвінки заборонено.

Під час проходження модульного контролю і складання екзамену заборонено використовувати будь-які підручники, посібники, конспекти лекцій, шпаргалки, мобільні телефони.