Культура повсякденності

ID: 8146
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Рік впровадження: 
2020.
Кількість кредитів ЄКТС: 
4.50.
Форма контрою: 
Екзамен.
Кількість аудиторних занять: 
Лекційних занять — 44 години; практичних занять — 16 годин.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять про повсякденний вимір культури, що розглядається у курсі як «нова соціальна історія», подана крізь призму звичайного/побутового досвіду людства; засвоєння сучасних культурологічних теорій соціокультурних взаємовідношень; вивчення конкретно-історичних форм, які культура, література й мистецтво приймали в різних регіонах в різні періоди історії людства; напрацювання навичок аналізу культурного тексту (річ, матеріальна культура, поведінка, природне та штучне оточення тощо), виділенню його структурних та семіотичних елементів.

Завдання дисципліни:
  • формування теоретико-методологічних уявлень студентів про культуру повсякденності як про величезну за своїм обсягом семіотичну систему, що опосередковує уявлення людських спільнот про Всесвіт, себе та майбутнє; дослідження структури повсякденності - життя соціального, матеріального та емоційного, що його взято в загальнотеоретичному і історико-специфічному аспектах; набуття навичок самостійного аналізу культурних артефактів з урахуванням типології певної культурної системи, її повсякденних і побутових парадигм і ментальних напрямів;
  • розгляд ритуально-церемоніальних та етикетних форм побуту й встановлення прямого чи опосередкованого зв’язку цих основ ментальності з поведінкою, матеріальним життям, емоційним фоном різних епох;
  • встановлення головних етапів формування й розвитку сім’ї, ставлення до тіла і влади як семантичного поля побутування культури; дослідження меморіальних, часових, статевих наративів культури, в яких проявляється загальнокультурний і індивідуальний досвід носіїв певної доби. 

 

Основні результати навчання

Презентувати знання про культуру відповідно до спеціалізації представників різних професійних груп та здобувачів освіти. Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації. Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування. Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо). Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • КЗ1-4 - контрольне / творче завдання в межах СРЗ;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень 
    • Л1. Предмет, методологія, категоріальний апарат культури повсякденності. 
    • ПЗ1. Предмет, методологія, категоріальний апарат та джерела з гендерної історії.
    • СРЗ, К. 
  • 2 тиждень
    • Л2. Джерела вивчення культури повсякденності.  
    • Л3.  Життя матеріальне і способи його дослідження в сучасній гуманітаристиці.  
    • СРЗ, К. 
  • 3 тиждень
    • Л4.  Соціальний вимір повсякденності і Cultural Studies. 
    • ПЗ2. Структура повсякденності.
    • СРЗ. К. КЗ1
  • 4 тиждень
    • Л5. Почуття і емоції як феномен повсякденної культури. 
    • Л6. Простір повсякденності. 
    • СРЗ. К. 
  • 5 тиждень
    • Л7. Час повсякденності. 
    • ПЗ3. Хронотоп повсякденності.
    • СРЗ. К. КЗ2
  • 6 тиждень
    • Л8. Інформаційні канали і хронотоп повсякденності. 
    • Л9. Тіло як феномен культури.  
    • СРЗ. К. 
  • 7 тиждень
    • Л10. Семіотика і антропологія тіла.   
    • ПЗ4. Тілесність і тілесні практики в культурі повсякденності.
    • МКP№1. СРЗ. К. 
  • 8 тиждень
    • Л11. Одяг і костюм в культурі повсякденності.  
    • Л12. Структура міста як культурна модель. 
    • СРЗ. К. 
  • 9 тиждень 
    • Л13. Антропологія міста як чинник повсякденної культури.  
    • ПЗ5. Місто як простір побутування культури.
    • СРЗ. К. 
  • 10 тиждень
    • Л14. Семіотика міста. 
    • Л15. Річ як феномен культури: функціональний аспект. 
    • СРЗ. К.
  • 11 тиждень
    • Л16. Людина і річ: режими взаємодії. 
    • ПЗ6. Речовий вимір культури повсякденності.
    • СРЗ. К. КЗ3
  • 12 тиждень
    • Л17. Життя і смерть: антропологічний аспект. 
    • Л18. «Нормальне життя»: сценарії особистого в культурі. 
    • СРЗ. К.
  • 13 тиждень
    • Л19. Смерть: «фігура замовчування». 
    • ПЗ7. Наративи життя і смерті в культурі повсякденності.
    • СРЗ, К. КЗ4
  • 14 тиждень
    • Л20. Дім як locus простору повсякденності. 
    • Л21. Семіологія і проксеміка обистя. 
    • МКP№2. СРЗ. К. 
  • 15 тиждень
    • Л22. Людина на майдані. 
    • ПЗ8. «Дім і площа»: дихотомія побутування людини в культурі.
    • СРЗ. К. 

 

Індивідуальна робота

Не передбачена

 

Самостійна робота 

Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 13 годин;
  • підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних завдань в межах СРС – 32 години;
  • підготовка до екзамену – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних занять, виконують дві модульні контрольні роботи, індивідуальні контрольні завдання в межах СРЗ. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 складаються з тестових завдань першого і другого рівня складності. Відкриті тести першого рівня складності оцінюються сумарно у 15 балів, а завдання другого рівня складності (1 питання) – у 5 балів.

Семестровий модуль № 1

  • ПЗ1. Оцінка за виконання – 4 бали (1 тиждень).
  • ПЗ2. Оцінка за виконання – 4 бали (3 тиждень).
  • КЗ1. Оцінка за виконання – 7 балів (3 тиждень).
  • ПЗ3. Оцінка за виконання – 4 бали (5 тиждень).
  • КЗ2. Оцінка за виконання – 7 балів (5 тиждень).
  • ПЗ4. Оцінка за виконання – 4 бали (7 тиждень).
  • МКР1. Модульна контрольна робота – 20 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

  • ПЗ5. Оцінка за виконання – 4 бали (9 тиждень).
  • ПЗ6. Оцінка за виконання – 4 бали (11 тиждень).
  • КЗ3. Оцінка за виконання – 7 балів (11 тиждень).
  • ПЗ7. Оцінка за виконання – 4 бали (13 тиждень).
  • КЗ4. Оцінка за виконання – 7 балів (13 тиждень).
  • ПЗ8. Оцінка за виконання – 4 бали (15 тиждень).
  • МКР2. Модульна контрольна робота – 20 балів (14 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання по 30 балів максимум) та теоретично-практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

 

Умови допуску до підсумкового контролю 

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 45 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання  заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.