Суспільні комунікації в регіоналістиці

Мета дисципліни:
оволодіння знаннями з теоретичних основ комунікативної науки, вивчення основних моделей комунікації, методики та методології комунікативних технологій; формування системи знань з ефективної комунікації як науки про мовний вплив; формування навичок багатоаспектного застосування комунікативного інструментарію в різних комунікативних ситуаціях та при плануванні власної професійної діяльності.

Завдання дисципліни:
мати уявлення про типи комунікації, комунікаційному процесі, інформаційному обміні в комунікативних системах;
сформувати у майбутнього фахівця розуміння особливостей мовленнєвої та невербальної комунікації, її різновидів; сформувати навички практичного застосування методів, інструментів, типів, каналів та засобів комунікації;
сформувати відповідне розуміння значущості культури ділової комунікації у встановленні та розвитку конструктивних ділових зв’язків і партнерства між суб’єктами ділових відносин.

Основні результати навчання:
 

Знати природу та механізми міжнародних комунікацій.
Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій.
Здійснювати діяльність у дипломатичній та інших суміжних до міжнародного співробітництва сферах.
Вести фахову дискусію із проблем міжнародних відносин, міжнародних комунікацій, регіональних студій, зовнішньої політичної діяльності, аргументувати свою позицію, поважати опонентів і їхню точки зору.

Розуміти та застосовувати для розв’язання складних спеціалізованих задач міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій чинне законодавство, міжнародні нормативні документи і угоди, довідкові матеріали, чинні стандарти і технічні умови тощо.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; Кз – самостійні контрольні завдання;  РР – реферативна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.
 
 
Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1. Комунікація та її роль у сучасному суспільстві
ПЗ1. Комунікації як процес зі зворотним зв’язком
СРЗ, К, РР початок етапу 1

2 тиждень
Л2. Комунікативний процес як основа спілкування
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Інтерактивна ефективність комунікації
ПЗ2. Етапи, умови і засоби ефективної комунікації
СРЗ, К, РР початок етапу 2

4 тиждень
Л4. Комунікативна компетентність у системі фахової підготовки
СРЗ, К

5 тиждень
Л5. Комунікативні бар’єри та способи їх подолання у сучасному суспільстві 
ПЗ3. Особливості комунікативної компетентності при діловому спілкуванні
СРЗ, К

6 тиждень
Л6. Психологічні особливості ділового спілкування
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Реклама в сучасному суспільстві
ПЗ4. Особливості сприйняття та обробки інформації
Кз1. Вплив ситуацій суспільної комунікації на процес розвитку особистості
СРЗ, К, МКР1

8 тиждень
Л8. Рекламна комунікація, особливості використання різних рекламних медіа
СРЗ, К

9 тиждень
Л9. Сфери практичного застосування  PR 
ПЗ5. Потреби громадськості та їх урахування в PR-діяльності
СРЗ, К, РР початок етапу 3

10 тиждень
Л10. Громадськість в галузі паблік рилейшнз
Кз2. Досвід використання зв’язків із громадськістю та соціальної реклами в країнах
СРЗ, К

11 тиждень
Л11. Новітні інформаційні технології у суспільних комунікаціях
ПЗ6. Комунікація і вплив на громадськість. PR в Інтернеті 
СРЗ, К, РР початок етапу 4

12 тиждень
Л12. Система понять соціальних комунікацій 
СРЗ, К

13 тиждень
Л13. Комунікація як інструмент побудови репутації
ПЗ7. Моделі соціальної комунікації. Мовні засоби самопросування
Кз3. Концепції та основні моделі інформаційного суспільства
СРЗ, К

14 тиждень
Л14. Система понять ЗМК  
СРЗ, К

15 тиждень
Л15. Комунікація та її роль у міжнародних відносинах
ПЗ8. Особливості впливу ЗМІ на поведінку людини та міжнародні відносини
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота
 
Виконується РР
    
Мета РР - формування знань та навичок самостійного наукового дослідження по конкретній темі на основі ознайомлення з науковою і методичною літературою та творчого застосування набутих знань. Виконання реферату сприятиме набуванню вмінь і навичок впровадження та використання принципів теорії комунікації при аналізі комунікативних заходів та при плануванні власної професійної діяльності.
 
Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.
 
Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
9-10 тиждень – етап 3 – перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
11-14 тиждень – етап 4 –  публічний захист.

Тематика реферативних робіт:
Диференціація і регіоналізація простору
Регіони: поняття типи, ієрархія 
Рубіжна комунікативність і регіоналізація 
Цивілізаційний зріз країн / регіонів
Культура, цивілізація, регіоналізм 
Методи комунікативного управлінського впливу. 
Ділові стратегії управління спілкуванням.
Комунікативні принципи Д. Карнегі
Поняття комунікації та її роль у системі управління
Ефективність комунікації в умовах ринку. 
Причини розвитку комунікації в підприємництві.
Особливості спілкування із закордонними діловими партнерами. 
Особливості спілкування з представниками різних країн.
Спілкування як взаємодія соціальних суб'єктів
Інтегровані маркетингові комунікації.
Регіони і країни Європи 
Регіони і країни Африки і Азії
Афро-азійські макрорегіони 
Регіони і країни Америки
Зв'язки з громадськістю в транснаціональних корпораціях.
Туризм як інструмент формування іміджу міста (країни, регіону).
Комунікація як інструмент побудови ефективної системи мотивації персоналу
Інформаційно-комунікаційні механізми як інновації в системі формування іміджу органів державної влади
Комунікації у створенні персонального бренду
25. Особливості регіональної політики в унітарних та федеративних державах
26. Особливості регіональної політики в умовах консоціальної демократії
27. Регіональні політичні еліти та політичні партії як суб’єкти політичного процесу
28. Регіональна політика в сучасній Україні
29. Регіональне управління та місцеве самоврядування. Основні ознаки регіону.
30. Критерії регіону згідно з «Хартією регіоналізму» (1988).
31. Політика децентралізації в Україні: сутність, напрями, політико-правові засади, особливості реалізації.
32. Позиційний принцип та політичні характеристики регіону.
33. Регіоналізація як особливий політичний процес.
34. Аналіз регіональних наслідків «нерегіональних» рішень.
35. Регіональна стратегія держави як квінтесенція регіональної політики.
36. Регіональна стратегія як елемент політичної боротьби.
37. Вивчення регіонального політичного режиму: сутність методу персоніфікації.
38. Аналіз впливу регіонів на процес прийняття загальнодержавних рішень.
39. Феномен регіонального лобі.
40. Рівні політичного процесу в системі відносин «центр-регіони».
41. Дослідження засобів та форм впливу регіональних груп впливу.
42. Типологія регіональних груп впливу за їх політичним позиціонуванням.
43. Чинники консолідації та диференціації регіональної еліти.
44. Поняття «регіональна еліта». Структурний аналіз регіональної еліти.
45. Вплив регіональної еліти на законотворчий та електоральний процеси.
46. Способи рекрутування регіональної еліти. Основні регіональні еліти в Україні.
47. Культурно-історичні та соціально-економічні передумови розвитку регіональної ідентичності.
48. Основні елементи регіональної ідентичності.
49. Сутність регіональної політичної культури. Вплив елементів політичної культури на розвиток регіонів.
50. Соціокультурні маркери політичного дискурсу України.
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
 
Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи, підготовки до екзамену та набуття необхідних професійних навичок.
 
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
 
Самостійна робота складає 89 годин. 
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 25 годин;
2) підготовка до практичних занять – 26 години;
3) виконання РР – 8 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.

 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та реферативну роботу.
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (20 запитань у виді тестів) та практичної частини (3 логічних завдань). Відповідь за кожне тестове питання оцінюється по 1 балу. Загальна оцінка за правильне обґрунтування логічних завдань - 5 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів. 
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ1 – ПЗ4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 8 тиждень.
СРЗ Оцінка за контрольне опитування – 5 баллов (7 тиждень).
МКР1. Модульна контрольна робота – 25 балів (7 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ5 – ПЗ8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 14 тиждень.
СРЗ Оцінка за контрольне опитування – 5 баллов (13 тиждень).
МКР2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень). 
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен, завдання до якого складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (15 тестів та логічне завдання). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзамену становить 100 балів. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
Допуском до здачі екзамену є результат роботи за двома модулями (сума балів). Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білету здобувачу не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  екзамену,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену.