Економічні основи організації бізнесу

Мета дисципліни:
знання принципів та основ формування підприємницької діяльності та організації бізнесу; засвоєння принципів і методів економічних взаємовідносин, які виникають на ринку товарів та послуг у процесі доведення товарів від виробничих підприємств до споживачів, з метою отримання прибутку, а також основи управління проектами та стартапами.

Завдання дисципліни:
формування у фахівців стратегічного мислення, використання сучасних інструментів і методів підприємницької діяльностіта організації бізнесу, здатності адаптувати їх до реальних умов; формування навичок оптимізації моделей комерційної діяльності, впровадження їх у практику господарської діяльності;
об’єктивна оцінка результатів підприємницької діяльності та виявлення резервів її вдосконалення; уміння мінімізувати можливі комерційні та інноваційні ризики;
ефективне управління комерційною діяльністю, що передбачає використання майбутніми фахівцями тактичних прийомів, адаптованих до ринкової ситуації;
управління проектами, у тому числі, стартапами.

Основні результати навчання:

Демонструвати знання щодо природи, еволюції, стану теоретичних досліджень економічних відносин, внутрішньої та зовнішньої політики та економіки, а також про природу та джерела розвитку сучасної економічної думки. 
 
Пояснювати моделі соціально-економічних явищ з погляду фундаментальних принципів і знань на основі розуміння основних напрямів розвитку конкурентоспроможного підприємництва.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Сутність і зміст підприємницької діяльності.
СРЗ, К

2 тиждень
Л2. Види і форми організації бізнесу.
ПЗ1. Фактори, що впливають на вибір організаційно-правової форми ведення бізнесу.
СРЗ, К

3 тиждень
Л3.  Основи ринкової конкуренції.
СРЗ, К

4 тиждень
Л4. Маркетинг-філософія та інструментарій підприємницької діяльності.
ПЗ2. Ринкова інфраструктура.
СРЗ, К

5 тиждень
Л5 Комплекс маркетингу і маркетинг-менеджмент в системі бізнесової діяльності.
Кз1. Сегментація ринку.
СРЗ, К

6 тиждень
Л6. Система планування виробничо-господарської діяльності.
ПЗ3. Аналіз виробничих можливостей підприємства.    
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Планування асортименту продукції та об’єму випуску.
Кз2. Оцінка ємкості ринкового сегменту.
СРЗ, К

8 тиждень
Л8.  Фінанси фірми.
ПЗ4. Аналіз фінансової звітності.
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень
Л9. Фінансове планування.
СРЗ, К

10 тиждень
Л10. Структура та класифікація витрат фірми.
ПЗ5. Бухгалтерська модель прибутку.
Кз3. Визначить взаємозв’язок цілей фірми з інноваційною діяльністю.
СРЗ, К

11 тиждень
Л11. Організація обліку витрат та формування собівартості продукції.
СРЗ, К

12 тиждень
Л12. Оцінка економічної ефективності фірми.
ПЗ6. Показники виробничо-господарської діяльності.
СРЗ, К

13 тиждень
Л13. Інноваційна діяльність фірми.
СРЗ, К

14 тиждень
Л14. Управління ризиками інноваційної діяльності.
ПЗ7. SWOT-аналіз.
Кз4. Аналіз факторів успішності впровадження інновацій.
СРЗ, К

15 тиждень
Л15 Управління проектами.
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота: 
 
Не передбачена

Самостійна робота
 
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
 
Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять, виконання контрольних завдань, підготовки до екзамену та набуття необхідних професійних навичок.
 
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
 
Самостійна робота складає 46 годин. 
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 31 година.

Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та 4 індивідуальних контрольних завдання.
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 5 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 25 балів. 
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
 
Семестровий модуль № 1
ПЗ1. Оцінка за виконання – 12,5 балів. Термін надання – 5 тиждень.
ПЗ2. Оцінка за виконання – 12,5 балів. Термін надання – 7 тиждень.
МКР1. Модульна контрольна робота – 25 балів (8 тиждень). 

Семестровий модуль № 2
ПЗ3. Оцінка за виконання – 12,5 балів. Термін надання – 10 тиждень.
ПЗ4. Оцінка за виконання – 12,5 балів. Термін надання – 14 тиждень.
МКР2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є залік.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 
 
За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал.
 
Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу:
 
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
 
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.
 
Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».
 
Виконаний не свій варіант завдання МКР здобувачу не оцінюється.
 
Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання / перескладання заліку, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  
 
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 
 
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку.