Історія економіки та економічної думки

Мета - полягає в наданні знань про історичний розвиток господарств та економічної думки країн Європейської цивілізації для розуміння генезису та закономірностей функціонування економічних систем.

Задачами дисципліни є: оволодіння теоретичними та методологічними основами періодизації історії економіки та економічної думки, набуття навичок творчого засвоєння та застосування знань економічної історії та розвитку економічної думки.
 
 
Основні результати навчання
 
Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв’язання задач аналізу та синтезу.

Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації.

Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо.

Демонструвати знання щодо природи, еволюції, стану теоретичних досліджень міжнародних відносин, світової політики та економіки, а також про природу та джерела зовнішньої політики держав і діяльність інших учасників міжнародних відносин.

Демонструвати знання про природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.

Пояснювати моделі соціально-економічних явищ з погляду фундаментальних принципів і знань на основі розуміння основних напрямів розвитку економічної науки.
 
  
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; РР – реферативна робота; К – консультації викладача; МКР – модульна контрольна робота.
 
 
Тематика та види навчальних занять 
 
1 тиждень
Л 1. Предмет та основні етапи розвитку економічної історії та економічної думки як науки. 
СРЗ, К, РР початок етапу 1
 
2 тиждень
Л 2. Історичний розвиток економічної діяльності.
ПЗ 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
СРЗ. К. 
 
3 тиждень
Л 3. Періодизація економічної історії та історії економічної думки.
СРЗ, К, РР початок етапу 2
 
4 тиждень
Л 4. Розвиток економічної діяльності і формування економічної думки в період VIII ст. до н.е. – V ст. н.е. 
ПЗ 2. Загальна характеристика економічної діяльності. 
СРЗ, К
 
5 тиждень
Л5. Економічний  розвиток країн та економічна думка Середньовіччя.
СРЗ, К
 
6 тиждень
Л 6. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (ХVI ст. – перша половина ХVII ст.) 
ПЗ 3. Періодизація історії економіки та економічної думки.
СРЗ, К
 
7 тиждень
Л7. Меркантелізм як перша школа політичної економіки.
СРЗ, К, МКР1
 
8 тиждень
Л 8. Промисловий переворот та індустріалізація економіки Європейських країн.
ПЗ 4. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій від первісного суспільства до ІІ століття.
СРЗ, К
 
9 тиждень
Л9. Економічні вчення епохи нерегульованої ринкової економіки.
СРЗ, К, РР початок етапу 3
 
10 тиждень
Л 10. Перехід від капіталізму вільної конкуренції до панування монополій (остання третина ХIХ ст. – початок ХХ ст.). Становлення неокласичної традиції в економічній теорії. 
ПЗ 5. Економічний розвиток та економічна думка середньовіччя (ІІ ст. до кінця XVст.). 
СРЗ. К. 
 
11 тиждень
Л11. Формування неокласичного напрямку економічної думки - маржиналізму
СРЗ, К, РР початок етапу 4
 
12 тиждень
Л 12. Ринкове господарство країн світу в період монополістичної конкуренції (початок ХХ ст. – середина ХХ ст.) 
ПЗ 6. Формування передумов становлення ринкової економіки.
СРЗ. К

13 тиждень
Л13. Економічні вчення епохи регульованих ринкових відносин
СРЗ. К
 
14 тиждень
Л 14. Історико-економічні наслідки науково - технічної революції (середина ХХ ст.)
ПЗ 7. Зародження першої економічної школи меркантилізму.
СРЗ, К
 
15 тиждень
Л15. Світова економіка та основні напрями економічної думки на етапі інформаційне – технологічної революції (кінець ХХ ст. - початок. ХХI ст.)
СРЗ, К, МКР 2
 
 
Індивідуальна робота
 
Виконується РР  
 
Мета РР – формування у здобувачів вміння самостійно досліджувати складні питання дисципліни, які не можуть бути достатньою мірою розглянуті в форматі практичного заняття і потребують додаткової самостійної роботи з джерелами, бібліотечним фондом та електронними інформаційними ресурсами.
Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки з предмета дослідження.
 
Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів:
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел,
складання плану дослідження.
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи.
9-10 тиждень – етап 3 – перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
11-14 тиждень – етап 4 – публічний захист.

Тематика реферативних робіт:

Значення економічної історії та її місце серед інших економічних наук. Предмет та функції економічної історії.
Предмет та основні етапи становлення економічної історії як науки.
Вплив основних факторів економічної діяльності на економічну історію.
Періодизація економічної історії. Причини її багатоваріантності.
Основні етапи становлення первісного суспільства. Значення неолітичної революції.
Основні риси та еволюція рабовласницького способу виробництва.
Основні риси та періодизація феодальної економіки.
Доіндустріальний період економічної історії: часові рамки, основні етапи розвитку та суттєві риси.
Передумови та наслідки Великих географічних відкриттів.
Первісне накопичення капіталу: сутність та основні етапи.
Мануфактурний період економічної історії: передумови становлення та характеристика.
Предмет історії економічних вчень та основні етапи його становлення.
Сутність меркантилізму та етапи його розвитку.
Промисловий переворот та індустріалізація в Англії.
Індустріальний період економічної історії: загальна характеристика становлення.
Друга технічна революція та її історико-економічне значення.
Перехід від капіталізму вільної конкуренції до панування монополії.
Концентрація та централізація капіталу: причини, сутність та результати.
Монополії: економічні причини виникнення, сутність та наслідки.
Перша світова війна та її історико-економічні наслідки.
Світова економічна криза 1929-1933 рр. та її вплив на світову економіку.
Друга світова війна та її соціально-економічні наслідки. Післявоєнні економічні реформи.
НТР та її історико-економічне значення.
Основні риси постіндустріальної економіки.
Історичні умови виникнення класичної політичної економії та основні етапи її становлення. Загальна характеристика класичної політичної економії.
Маржинальна революція в економічній науці. Загальна характеристика неокласичного напряму.
 
 
Самостійна робота    

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи.

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
Самостійна робота складає - 76 годин
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 34 годин
2) підготовка до практичних занять - 34 години
3) виконання РР – 8 годин

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та реферативну роботу. 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів
Етапи 1-2 РР. - 5 балів. Термін здачі – 8 тиждень.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень).                                                                               
 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 8-15. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ –15 балів
Етапи 3-4 РР. - 5 балів. Термін здачі – 14 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 
                                                                                                              
 
Індивідуальна робота. 
 
Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 10 балів (5 балів у семестровому модулі № 1 та 5 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 5 балів, етап 3 та 4 – 5 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни –   100 балів. 
Підсумкова форма контролю з дисципліни: залік.
 

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів.   

За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 

Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу. 

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».
 
Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання / перескладання заліку,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  
 
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів або заліку з дисципліни.