Основи економічної теорії
Мета дисципліни:
набуття майбутніми фахівцями глибоких економічних знань, формування нового економічного мислення, адекватного ринковим відносинам; формування навичок аналізувати реальні економічні процеси і приймати обґрунтовані рішення з приводу економічних проблем, пов’язаних з їх майбутньою практичною діяльністю; формування духу підприємництва та здатність проявляти ініціативу.
Завдання дисципліни:
- пізнання економічної теорії як науки, її предмету, методів та функцій;
- розкриття основного змісту сучасних шкіл економічної теорії;
- аналіз закономірностей розвитку ринкової економіки як основи функціонування різних сучасних господарських систем;
- характеристика основних рис та особливостей розвитку перехідних економік;
- розкриття закономірностей суспільного відтворення, економічного зростання та циклічних коливань в економіці;
- сучасні процеси глобалізації світогосподарських зв’язків та шляхи вирішення загально цивілізаційних проблем людства
Основні результати навчання
Уміти використовувати знання методів обробки інформації та комунікаційних технологій при вирішенні професійних завдань (управління інформацією).
Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв’язання задач аналізу та синтезу.
Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації.
Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо.
Демонструвати знання щодо природи, еволюції, стану теоретичних досліджень міжнародних відносин, світової політики та економіки, а також про природу та джерела зовнішньої політики держав і діяльність інших учасників міжнародних відносин.
Пояснювати моделі соціально-економічних явищ з погляду фундаментальних принципів і знань на основі розуміння основних напрямів розвитку економічної науки.
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; РР – реферативна робота; К – консультації.
Тематика та види навчальних занять
1 тиждень
Л1. Становлення економічної теорії як науки
СРЗ, К, РР початок етапу 1
2 тиждень
Л2. Предмет і метод економічної теорії
ПЗ1 Становлення економічної теорії, як науки. Предмет і метод економічної теорії
СРЗ, К
3 тиждень
Л3. Економічні закони, потреби та інтереси суспільства
СРЗ, К, РР початок етапу 2
4 тиждень
Л4. Складові та фактори виробництва
ПЗ2 Економічні закони, потреби та інтереси суспільства. Складові та фактори виробництва.
СРЗ, К
5 тиждень
Л5. Капітал, робоча сила, прибуток і позиковий відсоток
СРЗ, К
6 тиждень
Л6. Становлення товару як економічної категорі
ПЗ3 Капітал, робоча сила, прибуток і позиковий відсоток. Становлення товару як економічної категорії
СРЗ, К
7 тиждень
Л7. Гроші та їх розвиток
СРЗ, К
8 тиждень
Л8. Сучасні грошові системи
ПЗ4 Гроші та їх розвиток. Сучасні грошові системи
СРЗ, К, МКР1
9 тиждень
Л9. Відносини власності
СРЗ, К, РР початок етапу 3
10 тиждень
Л10. Зміст та функції ринку
ПЗ5. Відносини власності. Зміст та функції ринку
СРЗ, К
11 тиждень
Л11. Ринковий механізм
СРЗ, К, РР початок етапу 4
12 тиждень
Л12. Підприємництво: зміст, витрати та прибуток
ПЗ6. Ринковий механізм. Підприємництво: зміст, витрати та прибуток
СРЗ, К
13 тиждень
Л13. Макроекономіка та основні макроекономічні показники
СРЗ, К
14 тиждень
Л14. Сучасні макроекономічні дослідження
ПЗ7. Макроекономіка та основні макроекономічні показники. Сучасні макроекономічні дослідження
СРЗ, К, МКР2
15 тиждень
Л15. Макроекономічна політика сучасної держави
СРЗ, К
Індивідуальна робота
Виконується РР.
Мета РР – сприяння поглибленому вивченню здобувачем вищої освіти теоретичного матеріалу, закріпленню і узагальненню отриманих знань, формуванню вмінь використання знань для комплексного вирішення відповідних професійних завдань.
Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки з предмета дослідження.
Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів:
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження.
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи.
9-10 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
11-14 тиждень – етап 4 – публічний захист.
Самостійна робота
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.
Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять, виконання контрольних завдань та реферативної роботи, підготовки до екзамену та набуття необхідних професійних навичок.
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
Самостійна робота складає 76 годин.
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 19 годин;
2) підготовка до практичних занять та виконання контрольних завдань – разом 19 годин;
3) підготовка до екзамену – 30 годин;
4) виконання РР – 8 годин.
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та 4 індивідуальних контрольних завдання.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі.
Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 5 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Накопичення балів в кожному модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 25 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МКР1. Модульна контрольна робота – 25 балів (8 тиждень).
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МКР2. Модульна контрольна робота – 25 балів (14 тиждень).
Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 10 балів (5 балів у семестровому модулі № 1 та 5 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 5 балів, етапи 3 та 4 – 5 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання по 25 балів) та практичної частини (2 логічних завдання по 10 балів та 10 тестів по 3 бали). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
Умови допуску до підсумкового контролю
Допуском до здачі екзамену є результат роботи за двома модулями (сума балів). Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку.
Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Політика освітнього процесу:
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.
Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».
Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білету здобувачу не оцінюється.
Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».
Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену.