Основи критичного мислення

Мета дисципліни: формування у здобувачів вищої освіти уміння ефективно мислити, шляхом опанування теоретичних основ критичного мислення, а також формування здатності використовувати методи критичного мислення в професійній сфері.

Завдання дисципліни: сформувати комплексне уявлення здобувачів вищої освіти про сутність, компоненти, та функції критичного мислення; сформувати здатність використовувати методи критичного мислення в професійній сфері; сформувати вміння логічно обумовлювати свою позицію та переконливо висловлювати  результати своєї мисленої діяльності, використовуючи прийоми та методи аргументації; сформувати навички доказовості та заперечення в сфері наукової, професійної та повсякденної практики; сформувати навички застосування критичного аналізу інформації для підвищення ефективності прийняття рішень, вирішення наукових та професійних задач; сформувати вміння використовувати максимальну кількість підходів до вирішення складних задач, знаходити нестандартні шляхи їх розв’язання та розпізнавати неочевидні проблеми.

Основні результати навчання:

Мати навички самостійного визначення освітніх цілей та навчання, пошуку необхідних для їх досягнення освітніх ресурсів.

Впроваджувати методи критичного мислення у професійну сферу. 

Уміти аналітично і критично опрацьовувати інформацію, аргументувати свою точку зору та володіти евристичними пізнавальними прийомами, стратегіями.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1. Вступ до курсу «Основи критичного мислення». Критичне мислення як інструмент професійного успіху. 
СРС. К. 

2 тиждень
Л2. Критичне мислення: мета, етапи, функції, цінності.
ПЗ1. Особливості критичного мислення.
СРС. К. 

3 тиждень
Л3. Логічні основи мислення.
СРС. К. 

4 тиждень
Л4. Критичний аналіз пізнання.
ПЗ2. Умовиводи та методи виявлення причинно-наслідкового зв’язку.
СРС. К. 

5 тиждень
Л5. Логічні помилки і когнітивні спотворення.
СРС. К. 

6 тиждень
Л6. Аргументація та критика аргументованого міркування.
ПЗ3. Критичний аналіз аргументації.
СРС. К. 

7 тиждень
Л7. Правила і помилки в аргументації.
СРС. К. 

8 тиждень
Л8. Раціоналізм та критичний аналіз пізнання.
ПЗ4. Форми раціонального пізнання.
СРС. МК№1. К. 

9 тиждень
Л9. Критичне мислення у науковому пізнанні.
СРС. К. 

10 тиждень
Л10.  Запам’ятовування, збереження та відтворення інформації.
ПЗ5. Науковий метод та казуальний аналіз.
СРС. К. 

11 тиждень
Л11.  Запитання та відповіді: проблеми комунікацій.
СРС. К. 

12 тиждень
Л12. Критичне розуміння інформації.
ПЗ6. Медіаграмотність як елемент критичного мислення.
СРС. К. 

13 тиждень
Л13. Творче мислення особистості.
СРС. К. 

14 тиждень
Л14. Технології критичного мислення.
ПЗ7. Вірогідність та похибки вірогідних суджень.
СРС. К. 

15 тиждень
Л15. Критичне мислення в процесі прийняття рішень.
СРС. МК№2. К

Індивідуальна робота:
 
Не передбачена

Самостійна робота 

Самостійна робота складає 91 годину. 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 
1) підготовка до лекційних занять – 45 годин; 
2) підготовка до практичних занять –  46 годин; 
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних, практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи, домашні завдання та поточні контрольні роботи, які проводяться під час практичних занять.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (20 тестових запитань) та практичної частини (5 завдань). Відповідь на кожне тестове запитання оцінюється максимум в 0,5 бали. Правильне виконання кожного практичного завдання оцінюється в 2 бали.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль № 1
ПЗ1 – ПЗ4 оцінка за виконання – 20 балів:
доповіді на практичних заняттях – 10 балів;
есе / тези – 5 балів;
поточне опитування – 5 балів.
МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). 
 
Семестровий модуль № 2
ПЗ5 – ПЗ7 оцінка за виконання – 20 балів:
доповіді на практичних заняттях – 10 балів;
поточне опитування – 5 балів;
презентація – 5балів.
МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень). 
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є іспит. 

Умови допуску до підсумкового контролю 

До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Іспит відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання іспитів організується за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання.
З метою з’ясування всіх незрозумілих питань та поглиблення знань з навчального курсу здобувач може відвідувати консультації викладача, які проводяться відповідно  до  затвердженого графіку консультацій. 

Здобувач повинен дотримуватись всіх принципів академічної доброчесності. 

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання модулів, іспиту відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекцій забороняється користуватись мобільним телефоном.

Під час виконання МКР та складання іспиту користуватись будь-якими літературними джерелами, конспектами лекцій та електронними носіями інформації – забороняється.