Глобальні системи передачі, зберігання і обробки інформації

ID: 7149
Elective discipline
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Edition: 
2020.
Number of ECTS credits: 
3.00.
Final form of control: 
Test.
Teacher: 
ст. викл. Павлов О.О.
Number of classroom classes: 
14 годин лекційних занять, 22 годин лабораторних занять.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

ознайомлення здобувачів вищої освіти з сучасними глобальними мережами їх структурою та технологіями які в них використовуються.

Завдання дисципліни:
  • надання знань про основні методи проектування і створення глобальних систем передачі даних; 
  • ознайомлення здобувачів вищої освіти з сучасними  топологіями та базовим апаратним забезпечення глобальних систем передачі та обробки даних;
  • набуття навичок використання різних середовищ передачі даних;
  • розвинення навичок формування базових протоколів передачі даних.. 

Програмні компетентності

Здатність управляти та користуватися сучасними інформаційно-комунікаційними системами та технологіями (у тому числі такими, що базуються на використанні Інтернет).

Здатність розробляти та управляти проектами, розуміти сучасний стан інформаційних технологій,  склад та різновид інформаційних систем та класів програмного забезпечення, використовувати сучасні методи обробки та зберігання даних, прикладне, системне та інструментальне забезпечення в складі інформаційної систем.

Здатність аналізувати предметну область та визначати вимоги для створення бази даних, обирати адекватну модель даних та виконувати  проектування логічної та фізичної моделі бази даних, а також  налаштовувати  та адмініструвати певну СУБД.

 

Програмні результати навчання

Проводити системний аналіз об’єктів проектування та обґрунтовувати вибір структури, алгоритмів та способів передачі інформації в ІСТ.

Видобувати знання шляхом інтеграції та аналізу великих даних, отриманих з різноманітних та різнорідних джерела інформації. Вміти обґрунтовувати вибір абстрактних типів даних та структур даних при проектуванні програмного забезпечення ІСТ.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ЛЗ – лабораторні заняття;
  • СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • РГР – розрахунково-графічна робота;
  • ПКО – поточні контрольні опитування;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л1. Вибір маршруту по таблиці маршрутизації [1. с. 7-16].
    • ЛЗ1. Адресація  IP -  мереж з класам. Частина 1.
    • СРС. К.
  • 2 тиждень
    • ЛЗ2. Адресація  IP -  мереж з класам. Частина 2.
    • ЛЗ3. Адресація  IP -  мереж з розбиттям на підмережі. Частина 1.
    • СРС. К.
  • 3 тиждень
    • Л2. Вибір маршруту по таблиці маршрутизації [2. с.38-40].
    • ЛЗ4. Адресація  IP -  мереж з розбиттям на підмережі. Частина 2.
    • СРС. К.
  • 4 тиждень
    • Л3. Глобальні мережі Wide Area Networks [2. с.41-54].
    • ЛЗ5. Статична IP маршрутизація. Частина 1.
    • ПКО1
    • СРС. К.
  • 5 тиждень
    • Л4. Цифрові магістральні канали [4. с.33-48].
    • ЛЗ6. Статична IP маршрутизація. Частина 2.
    • СРС. К.
  • 6 тиждень
    • Л5. Оптичні мережі DWDM [4. с.49-72].
    • ЛЗ7. Статична IP маршрутизація. Частина 3.
    • ПКО2
    • СРС. К.
  • 7 тиждень
    • Л6. Бездротова передача даних [7. с.56-71].
    • ЛЗ8. Проектування мережі з використанням маршрутизаторів. 
    • СРС. К.
  • 8 тиждень
    • ЛЗ9. Проектування мережі з використанням бездротового зв’язку. 
    • ЛЗ10. Проектування глобальної мережі на основі технологій DWDM. 
    • СРС. К.
  • 9 тиждень
    • Л7. Техніка віртуальних каналів [7. с.71-87].
    • ЛЗ11. Проектування глобальної мережі на основі технологій ATM. 
    • МКР1. СРС. К.

 

Індивідуальна робота

Виконується РГР. 

Мета РГР: набуття загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів, поглиблення теоретичних знань з теми "Методи та системи підтримки прийняття рішень". Основна ціль РГР: вирішення поставленої практичної навчальної задачі, а саме комп’ютерне моделювання біологічних систем, прийняття рішень з використанням вивченого на лекційних та практичних заняттях, а також самостійно вивченого теоретичного матеріалу з обов’язковим застосуванням
сучасних систем для прийняття рішень.

  • 1–2 тижні Отримання завдання. Вирішення поставленої практичної навчальної задачі.
  • 3–8 тижні Провести комп’ютерне моделювання Оформити поученні результати.
  • 9 тиждень Захист роботи.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 54 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 9 годин;
  • підготовка до лабораторних занять – 30 годин;
  • виконання РГР – 15 годин;

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на один семестровий модуль. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 1 модульну контрольну роботу.

Модульна контрольна робота № 1 виконується у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 20 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 20 балів.

Семестровий модуль 

  • ПКО1 та ПКО2 – оцінка за кожне 20 балів. Термін проведення 3 та 6 тижні.
  • МК1. Модульна контрольна робота – 60 балів (9 тиждень). 

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Модуль оцінюється у максимально можливі 100 балів.

Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач за всі виконані види робіт – 100 балів. Залік оцінюється за системою: «зараховано», «не зараховано». Оцінка «зараховано» виставляється за умови отримання не менш, ніж 60 балів за всі види робіт. Складання/перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

Підсумковим контролем з дисципліни є залік, засвоєння навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного та рубіжного модульного контролю. Залік отримують здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на заліки або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

 

Рекомендована література

  1. Габрусєв В.Ю. Вивчаємо комп’ютерні мережі / В.Ю. Габрусєв. – К.: Шкільний світ, 2005. – 128 с.
  2. Глушаков С.В. Работа в сети Internet / С.В. Глушаков, Д.В. Ломотько, А.С. Сурядный. – Харьков: Фолио, 2003. – 399 с.
  3. Інформатика і комп’ютерна техніка: Навч. посіб. для дистанційного навчання / Н.М. Наумова, Н.В. Тоічкіна, Н.О. Дорожко та ін.; За ред. наук. ред. П.П. Лізунова. – К.: Університет "Україна", 2006. – 466 с.
  4. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.І. Пушкаря. – К.: Академія, 2002. – 704 с.
  5. Колесников А. Internet для користувача / А. Колесников. – К.: BHV, 2000. – 304с. 
  6. Комп’ютерні мережі: Методичні вказівки до лабораторних робіт / Укл.: Сікора В.С., Юрченко І.В. – Чернівці: Рута, 2002. – 43 с.
  7. Лозікова Г.М. Комп’ютерні мережі: Навчально-методичний посібник / Г.М. Лозікова. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 128 с.
  8. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики. – К.: Навчальна книга, 2004. – 196 с.