Психологія особистості 2

ID: 7796
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Edition: 
2020.
Number of ECTS credits: 
7.50.
Contains term paper
Final form of control: 
Exam. Protection of course work.
Teacher: 
Number of classroom classes: 
30 годин лекційних занять, 30 годин практичних занять, 14 годин лабораторних занять.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

забезпечити розвиток загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів; формування наукового світогляду щодо психології особистості, яка допоможе студентам пояснювати, прогнозувати і контролювати поведінку людини, використовуючи теорії, розроблені видатними вченими 20 століття; здатність використовувати отримані теоретичні знання для вирішення професійних завдань. 

Завдання дисципліни:
  • сформувати уявлення про сутність, принципи та цілі психології особистості;
  • сформувати обізнаність щодо концептуальних підходів у психології особистості;
  • сформувати навички володіння технологіями та методами емпіричного дослідження;
  • сформувати вміння застосовувати здобуті знання з метою корекції поведінки особистості, виходячи із конкретних цілей та напрямку теоретичної школи.

 

Основні результати навчання

  • Здійснювати реферування наукових джерел, обґрунтовувати власну позицію, робити самостійні висновки.
  • Формулювати мету, завдання дослідження, володіти навичками збору первинного матеріалу, вміння дотримуватися процедури дослідження.
  • Рефлексувати та критично оцінювати достовірність одержаних результатів психологічного дослідження, формулювати аргументовані висновки.
  • Презентувати результати власних досліджень усно / письмово для поінформованої аудиторії, формулювати розгорнутий аналіз та тези досліджень.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • ЛЗ – лабораторні заняття;
  • СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • КР – курсова робота;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л1. Альберт Бандура: соціально-когнітивна теорія особистості.
    • ПЗ1. Основні концепції соціально-когнітивної теорії особистості. Програма самоефективності.
    • КР (етап 1). СРС. К.
  • 2 тиждень
    • Л2. Гордон Олпорт: диспозиційна теорія особистості.
    • ПЗ2. Характеристики зрілої людини та умови формування.
    • ЛЗ1. Особистісний вимір: вивчення цінностей. Аналіз.
    • КР (етап 1). СРС. К.
  • 3 тиждень
    • Л3. Реймонд Кеттел: структурна теорія рис особистості.
    • ПЗ3.  Р-техніки та R-техніки.
    • КР (етап 1). СРС. К.
  • 4 тиждень
    • Л4. Ганс Айзенк: теорія типів особистості.
    • ПЗ4. Визначення типів особистості за теорією Г. Айзенка.
    • ЛЗ2. Психодіагностика факторів за методикою 16PF Кеттела.
    • КР (етап 1). СРС. К.
  • 5 тиждень
    • Л5. Конституціональний напрям в теорії особистості.
    • ПЗ5. Характеристики темпераментів в теоріях Е. Кречмера і У. Г. Шелдона.
    • КР (етап 1). СРС. К.
  • 6 тиждень
    • Л6. Абрахам Маслоу: гуманістична теорія особистості.
    • ПЗ6. Основні положення щодо природи людини. Концепція самоактуалізації.
    • ЛЗ3. Визначення конституційного типу за шкалою темпераменту по У. Г. Шелдону.
    • КР (етап 1). СРС. К.
  • 7 тиждень
    • Л7. Гуманістична теорія особистості А. Маслоу: ієрархія потреб.
    • ПЗ7. Основні види мотивації. Комплекс Іони.
    • КР (етап 1). СРС. К.
  • 8 тиждень
    • Л8. Карл Роджерс: феноменологічна теорія особистості.
    • ПЗ8. Феномени актуалізації та самоактуалізації. Я-концепція. Головні умови розвитку дитини.
    • ЛЗ4. Діагностика основних потреб за методикою «Ступінь задоволеності основних потреб».  
    • МКР№1.
    • КР (етап 1). СРС. К.
  • 9 тиждень
    • Л9. Курт Левін: теорія поля. 
    • ПЗ9. Основні положення щодо природи людини. Практикум.
    • КР (етап 2). СРС. К.
  • 10 тиждень
    • Л10. Гештальт-підхід до вивчення особистості.
    • ПЗ10. Аналіз конфлікту: внутрішній та зовнішній.
    • ЛЗ5. Методи щодо дослідження життєвого простору.
    • КР (етап 2). СРС. К.
  • 11 тиждень
    • Л11. Екзистенціальний підхід в теорії особистості (Р. Мей).
    • ПЗ11. Основні положення щодо природи людини. Парадокси існування людини.
    • КР (етап 2). СРС. К.
  • 12 тиждень
    • Л12. Екзистенціальний напрям в теорії особистості (В. Франкл).
    • ПЗ12. Природа людини. Екзистенціальний вакуум.
    • ЛЗ6. Екзістенціально-орієнтовані дослідження. Аналіз.
    • КР (етап 2). СРС. К.
  • 13 тиждень
    • Л13. Сучасні концепції у вивченні особистості.
    • ПЗ3. Актуальні ідеї та підходи в науковому психологічному просторі.
    • КР (етап 2). СРС. К.
  • 14 тиждень
    • Л14. Сучасні підходи к проблемам особистості.
    • ПЗ4. Актуальні ідеї та підходи в емпіричному психологічному просторі.
    • ЛЗ7. Порівняльний аналіз сучасних теорій психології особистості.
    • КР (етап 2). СРС. К.
  • 15 тиждень
    • Л15. Порівняльний аналіз теорій особистості. Перспективи розвитку.
    • ПЗ5. Основні положення теорій: порівняльний аналіз. Оцінка теорій особистості.
    • МКР№2. СРС. К. Захист КР (етап 3).

 

Індивідуальна робота

Виконується КР з теми «Дослідження з позицій психоаналізу захисних механізмів Его як спосіб відходу від тривоги (Тест Плутчека)».

Мета КР: формування уявлень про особистість в межах конкретних теорій, виходячи з її структурних одиниць, процесу розвитку упродовж життя і інтерпретації поведінки людини; формування навичок самостійного аналізу теоретичних концепцій і самостійного рішення практичних психологічних проблем особистості; формування умінь розпізнавати проблеми людини і використовувати методи корекції  поведінки. 

  • КР (етап 1) 1-8 тижні
  • Отримання завдання. Написання першої, теоретичної частини КР: «Психологічні механізми захисту в особистісній організації».
  • КР (етап 2) 9-14 тижні
  • Написання другої, практичної частини КР: «Аналіз результатів дослідження захисних механізмів. Практичні рекомендації».
  • КР (етап 3) 15 тиждень:  захист КР.

Теми КР:

  • Дослідження з позицій психоаналізу захисних механізмів Его як спосіб відходу від тривоги (Тест Р. Плутчика).
  • Тривога в концепціях З. Фрейда, А. Адлера, Е. Фромма, К. Хорні. Аналіз методів виховання дитини в сім’ї, що формують тривожну людину.
  • Вивчення «психопатології буденного життя». Зв’язок помилкових дій з несвідомим (прямий і асоційований зв’язок).
  • Фіксація та її симптоми у дорослої особи. Гіпотетичний підхід до дослідження. (Теорія З. Фрейда).
  • Символи як вираження несвідомого в теорії К. Г. Юнга.
  • Сновидіння як вираження індивідуального несвідомого в концепціях З. Фрейда і К. Г. Юнга.
  • Рух до придуманого фінализму (образу мети) як фундаментальна мотивація людини (теорія А. Адлера). (Незавершені речення: «Мета життя – це…»).
  • Ранні спогади людини як ключ до розуміння стилю життя. (Теорія А. Адлера). 
  • Роль самоаналізу у визначенні міжособистісних орієнтацій. (Теорія К. Хорні). 
  • Вплив подій дитинства на формування особистості дорослого. Порівняльний аналіз теорій К. Хорні, Е. Фромма, Е. Еріксона.
  • Локус контролю і рівень адаптації студентів до середовища (Визначення критеріїв адаптованості; порівняльний аналіз).
  • Порівняльний аналіз природи людської мотивації в теоріях А. Адлера і К. Г. Юнга.
  • Застосування концепції самоефективності в зміні якості життя (на основі соціально-когнітивної теорії особистості А. Бандури). Розробка програми самоконтролю.
  • Дослідження мотиваційної сфери студентів на основі вивчення ієрархії потреб (теорія А. Маслоу).
  • Порівняльний аналіз особливостей мотиваційної сфери студентів на основі досліджень у рамках теорій Г. Мюррея і А. Маслоу.
  • Типи агресії і деструктивність: порівняльний аналіз підходів З. Фрейда і Е. Фромма.
  • Формування мотивації вчення на основі підходів А. Маслоу, А. Бандури.
  • Порівняльний аналіз щодо природи людини в екзистенційних підходах Р. Мея і В. Франкла.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 151 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 30 годин;
  • підготовка до практичних занять – 30 годин;
  • підготовка до лабораторних занять – 31 годин;
  • виконання КР – 30 годин;
  • підготовка до екзамену (4 семестр) – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних, практичних занять та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та курсову роботу.

Модульні контрольні роботи №1, №2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (12 тестових запитань) та практичної частини (2 завдання). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум в 1 бал. Правильне виконання практичного завдання оцінюється в 4 бали.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.

Основними методами занять є: інтерактивні лекції з елементами дискусії та практичні заняття у формі рольової гри, роботи в малих групах, роботи в парах, «кейс-метод», публічний виступ, презентації, проблемні евристичні діалоги, реферування першоджерел (складання глосарію).

Семестровий модуль № 1

  • ПЗ 1 – ПЗ 8  Оцінка за виконання – 20 балів.
  • ЛЗ 1 – ЛЗ 3 Оцінка за виконання – 10 балів.
  • МКР№1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 8-9 тижнів за розкладом консультацій.
  • КР (ч.1). Оцінка за виконання – 30 балів. Термін надання – 7-8 тижні. 

Семестровий модуль № 2

  • ПЗ 9 – ПЗ 15. Оцінка за виконання – 20 балів.
  • ЛЗ 4 – ЛЗ 7. Оцінка за виконання – 10 балів.
  • МКР№2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
  • КР (ч.2). Оцінка за виконання – 30 балів. Термін надання та захист – 13-14 тижні. 
  • КР (ч.3) Оцінка за виконання – 40 балів. 15 тиждень.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаної курсової роботи, включаючи захист – 100 балів.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (2 завдання). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим методичним відділом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи, питань. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.  

Викладач зобов’язаний здійснювати консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри, графіка консультацій. 

Всі види домашніх завдань та завдань практичних (лабораторних) занять, які виконано після встановлених графіком навчального процесу та викладачем термінів вважаються «не зарахованими» та отримують, відповідно, оцінку «0». 

Відсутність здобувача під час складання іспиту або на МКР відповідає оцінці «0». 

Текст курсової роботи подається на перевірку на 7-8 та 13-14 тижні. У випадку, якщо КР не подається здобувачем вчасно та не пройшла перевірки на плагіат, робота не може бути допущена до захисту.

Не виконання здобувачами КР та відсутність під час захисту КР відповідає оцінці «0».  

Складання/перескладання модулів, екзамену – за встановленим деканатом розкладом. 

Під час Л, ЛЗ, ПЗ, МКР, Е здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та іспиту з дисципліни.