Система соціального захисту населення
Анотація навчальної дисципліни
Мета дисципліни:
демонструвати цілісне уявлення про організаційні основи та принципи функціонування системи соціального захисту населення, як у світовій практиці, так і в Україні.
Завдання дисципліни:
розглянути комплексне уявлення соціальних працівників про організаційні основи діяльності системи соціального захисту населення;
пояснити нормативно-правовими та соціально-економічними основами функціонування системи соціального захисту населення на інституційному та неінституційному рівнях;
визначити специфіку функціонування системи соціального захисту населення;
розглянути базові основи функціонування органів управління в системі соціального захисту населення;
характеризувати особливості соціального забезпечення, соціального страхування, соціального обслуговування органами соціального захисту населення, проблеми інтенсифікації їх діяльності, підвищення ефективності праці психологів в органах соціального захисту населення;
конкретизувати ефективність функціонування соціального захисту населення та здійснювати оцінку результативності організаційної діяльності у відповідності до соціально-психологічного стану підопічних та вміти виконувати аналіз кількісних показників дослідження функціонування органів соціального захисту населення в Україні та за кордоном;
пояснити специфіку застосування методів наукового дослідження, демонструвати навички збору, обробки та інтерпретації інформації для аналізу соціальних програм управління системою соціального захисту населення та конкретизувати знання про сучасні зміни у функціонуванні системи соціального захисту населення в Україні та за кордоном.
Основні результати навчання
Критично аналізувати і оцінювати чинну соціальну політику України, соціально-політичні процеси на загально-державному, регіональному та місцевих рівнях;
Приймати практичні рішення для покращення соціального добробуту та підвищення соціальної безпеки;
Встановлювати та підтримувати взаємини з клієнтами на підґрунті взаємної довіри та відповідно до етичних принципів і стандартів соціальної роботи, надавати їм психологічну підтримку й наснажувати клієнтів.
Виявляти сильні сторони та залучати особистісні ресурси клієнтів, ресурси соціальної групи й громади для розв’язання їх проблем, виходу зі складних життєвих обставин.
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття, ПЗ – практичні заняття, СРС – самостійна робота студента; ДЗ – домашні завдання; К – консультація викладача, КР – поточний контроль під час лекційних/практичних занять, МКР№1, №2 – модульна контрольна робота; І – іспит.
Тематика та види навчальних занять
1 тиждень
Л. 1. Соціальна сфера суспільства: показники та індикатори вимірювання
ПЗ. 1. Основні елементи соціальної сфери суспільства: функції та їх характеристика.
СРС, ДЗ, К.
2 тиждень
Л. 2. Соціальні складові індексів та критеріїв визначення соціального стану суспільства.
ПЗ. 2. Кількісно-якісні показники соціальних станів суспільства.
СРС, ДЗ, К.
3 тиждень
Л.3. Соціальні стандарти, їх види та характеристика.
ПЗ. 3. Нормативна основа соціальних стандартів та механізми їх забезпечення.
СРС, ДЗ, К.
4 тиждень
Л. 4. Соціальне планування: принципи та функції соціального планування.
ПЗ. 4. Соціальні програми як основа соціального планування.
СРС, ДЗ, К.
5 тиждень
Л5. Соціальне управління: принципи та методи соціального управління
ПЗ. 5. Функції та принципи соціального управління: види та їх характеристика.
СРС, ДЗ, К.
6 тиждень
Л. 6. Соціальне партнерство: форми, функції та принципи соціального обслуговування населення
ПЗ. 6. Форми соціального партнерства та ефективність їх впровадження.
СРС, ДЗ, К.
7 тиждень
Л. 7. Соціальний маркетинг: види та функції.
ПЗ. 7. Соціальний маркетинг у системі соціального захисту населення.
СРС, ДЗ, МКР№1, К.
8 тиждень
Л. 8. Соціальний захист багатодітних сімей: види та нормативно-правові основи.
ПЗ. 8. Форми соціального захисту багатодітних сімей, їх характеристика.
СРС, ДЗ, К.
9 тиждень
Л. 9. Соціальний захист малозабезпечених сімей: специфіка та нормативно-правові форми.
ПЗ. 9. Соціальні показники малозабезпеченості та механізми соціального захисту малозабезпечених сімей.
СРС, ДЗ, К.
10 тиждень
Л. 10. Система соціального захисту осіб з інвалідністю: нормативно-правові основи.
ПЗ. 10. Стандарти соціального захисту осіб з обмеженими можливостями, їх характеристика.
СРС, ДЗ, К.
11 тиждень
Л. 11. Система соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.
ПЗ. 11. Специфіка соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.
СРС, ДЗ, К.
12 тиждень
Л. 12. Система соціального захисту осіб похилого віку.
ПЗ. 12. Нормативно-правові основи соціального захисту осіб похилого віку.
СРС, ДЗ, К.
13 тиждень
Л. 13. Система соціального захисту внутрішньо переміщених осіб та мігрантів
ПЗ. 13. Форми та нормативно-правові основи соціального захисту переміщених осіб та мігрантів.
СРС, ДЗ, К.
14 тиждень
Л. 14. Система соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
ПЗ. 14. Нормативно-правові основи соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
СРС, ДЗ, К.
15 тиждень
Л. 15. Реформування системи соціального захисту населення України: європейський досвід
ПЗ. 15. Практичні зміни в системі соціального захисті України на прикладі аналізу європейського досвіду.
СРС, МКР№2, К,
Індивідуальна робота: -
Самостійна робота
Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 30 годин.
3) підготовка до іспиту – 30 годин.
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи, домашні завдання та поточні контрольні роботи, які проводяться під час практичних занять.
Фронтальне опитування під час практичних занять – 5 балів;
Індивідуальна робота – 5 балів;
Групова робота – 10 балів;
Доповіді – 10 балів;
Поточні письмові контрольні роботи – 10 балів;
Виконання кейсів – 10 балів;
Мозкова атака – 10 балів;
Модульна контрольна робота – 40 балів.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (20 тестових запитань) та практичної частини (6 завдань та 2 кейсів). Відповідь на кожне тестове запитання оцінюється максимум в 0,5 бали. Правильне виконання кожного практичного завдання оцінюється в 1 бал, правильне розв᾽язання кейсу оцінюється в 2 бали..
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Семестровий модуль № 1
ПЗ1. Оцінка за виконання – 2 балів (1 тиждень).
ПЗ2. Оцінка за виконання – 2 балів (2 тиждень).
ПЗ3. Оцінка за виконання – 3 балів (3 тиждень).
ПЗ4. Оцінка за виконання – 3 балів (4 тиждень).
ПЗ5. Оцінка за виконання – 5 балів (5 тиждень).
ПЗ6. Оцінка за виконання – 5 балів (6 тиждень).
ПЗ7. Оцінка за виконання – 5 балів (7 тиждень).
ПЗ8. Оцінка за виконання – 5 балів (8 тиждень).
МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
ПЗ9. Оцінка за виконання – 3 балів (9 тиждень).
ПЗ10. Оцінка за виконання – 3 балів (10 тиждень).
ПЗ11. Оцінка за виконання – 4 балів (11 тиждень).
ПЗ12. Оцінка за виконання – 5 балів (12 тиждень).
ПЗ13. Оцінка за виконання – 5 балів (13 тиждень).
ПЗ14. Оцінка за виконання – 5 балів (14 тиждень).
ПЗ15. Оцінка за виконання – 5 балів (15 тиждень).
МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є іспит.
Умови допуску до підсумкового контролю
До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Іспит відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання іспитів організується за встановленим методичним відділом розкладом.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи, питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.
Викладач зобов’язаний здійснювати консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри, графіка консультацій.
Всі види домашніх завдань та завдань практичних занять, які виконано після встановлених графіком навчального процесу та викладачем термінів вважаються «не зарахованими» та отримують, відповідно, оцінку «0».
Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання заліку, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Під час Л, ПЗ, складання заліку та написання МКР користуватися телефонами заборонено.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання заліку з дисципліни.