Психологія особистості

ID: 8331
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Edition: 
2020.
Number of ECTS credits: 
6.00.
Contains term paper
Final form of control: 
Exam. Protection of course work.
Teacher: 
Number of classroom classes: 
30 годин лекційних занять, 30 годин практичних занять.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни: формування наукового світогляду щодо психології особистості, яка допоможе студентам пояснювати, прогнозувати і контролювати поведінку людини, використовуючи теорії, розроблені видатними вченими 20 століття; формування здатності щодо використання отриманих теоретичних знань для вирішення професійних завдань в сфері СР. 
Завдання дисципліни: сформувати уявлення про сутність, принципи та цілі психології особистості; сформувати обізнаність щодо концептуальних підходів у психології особистості; сформувати навички володіння технологіями та методами емпіричного дослідження; сформувати вміння застосовувати здобуті знання з метою корекції поведінки особистості, виходячи із конкретних цілей та напрямку теоретичної школи.

Основні результати навчання

Здійснювати пошук, аналіз і синтез інформації з різних джерел для розв’язування професійних завдань і встановлювати причинно - наслідкові зв’язки між соціальними подіями та явищами.
Ідентифікувати, формулювати й розв’язувати завдання у сфері соціальної роботи, інтегрувати теоретичні знання та практичний досвід.
Теоретично аргументувати шляхи подолання проблем та складних життєвих обставин, обирати ефективні методи їх вирішення, передбачати наслідки.
Використовувати методи профілактики для запобігання можливих відхилень у психічному розвитку, порушень поведінки, взаємостосунків, для розв’язання конфліктів, попередження соціальних ризиків та складних життєвих обставин.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; КР – курсова робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1. Предмет теорії особистості. Теорії особистості та компоненти теорії особистості.
ПЗ1. Концептуальна основа для опису особистості.
КР (етап 1). СРС. К

2 тиждень
Л2. Зігмунд Фрейд. Психоаналіз: основні концепції та принципи.
ПЗ2. Компоненти теорії особистості. Аналіз біографічного опитувальника.
КР (етап 1). СРС. К.

3 тиждень
Л3. Розвиток особистості: психосексуальні стадії.
ПЗ3. Зв’язок помилкових дій з несвідомим.  «Психопатологія буденного життя». 
КР (етап 1). СРС. К.

4 тиждень
Л4. Емпірична валідизація психодинамічних концепцій.
ПЗ4. Стадії психосексуального розвитку. Захисні механізми і проблема адаптації людини.
КР (етап 1). СРС. К.

5 тиждень
Л5. Карл Густав Юнг. Аналітична теорія особистості: основні концепції та принципи.
ПЗ5. Дослідження несвідомої сфери особистості.
КР (етап 1). СРС. К.

6  тиждень
Л6. Аналітична теорія особистості К.Г.Юнга: розвиток особистості.
ПЗ6. Дослідження архетипів як прояв колективного несвідомого.
КР (етап 1). СРС. К.

7 тиждень
Л7. Аналітична теорія особистості К.Г.Юнга: психологічні типи.
ПЗ7. Аналіз особливостей людини за допомогою визначення їх психотипів.
КР (етап 1). СРС. К.

8 тиждень
Л8. Альфред Адлер. Індивідуальна теорія особистості: основні концепції та принципи.
ПЗ8. Дослідження відчуття та комплексу недостатності. Дослідження особистості за допомогою методу ранніх спогадів.
КР (етап 1). МКР№1.
СРС. К.

9 тиждень
Л9. Ерік Берн. Теорія транзактного аналізу: основні концепції та принципи.
ПЗ9. Его-стани: модель, функціональний аналіз. Ідентифікація життєвих сценаріїв. 
КР (етап 2). СРС. К.

10 тиждень
Л10. Ерік Еріксон: психосоціальна теорія особистості.
ПЗ10. Кризи психосоціального розвитку.
КР (етап 2). СРС. К.

11 тиждень
Л11. Розвиток особистості (Ерік Еріксон).
ПЗ11. Его-психологія: визначення структури его-ідентичності. 
КР (етап 2). СРС. К.

12  тиждень
Л12. Карен Хорні: соціокультурна теорія особистості.
ПЗ12. Особливості невротичної особистості. Практичне значення теорії.
КР (етап 2). СРС. К.

13 тиждень
Л13. Еріх Фромм: гуманістична теорія особистості.
ПЗ13. Аналіз соціальних типів характеру. Практичне значення теорії.
КР (етап 2). СРС. К.

14 тиждень
Л14. Персонологія Генрі Мюррея: основні концепції та принципи.
ПЗ14. Аналіз потреб (Г. Мюррея). Практичне значення теорії.
КР (етап 2). СРС. К.

15 тиждень
Л15. Беррес Фредерік Скіннер: теорія оперантного навчання.
ПЗ15. Дослідження респондентної та оперантної поведінки. Режими підкріплення. Практичне значення теорії.
МКР№2.
КР (етап 3). СРС. К.

Індивідуальна робота

Виконується КР з теми «Дослідження з позицій психоаналізу захисних механізмів Его як спосіб відходу від тривоги (Тест Плутчека)».
Мета КР:
формування уявлень про особистість в межах конкретних теорій, виходячи з її структурних одиниць, процесу розвитку упродовж життя і інтерпретації поведінки людини; формування навичок самостійного аналізу теоретичних концепцій і самостійного рішення практичних психологічних проблем особистості; формування умінь розпізнавати проблеми людини і використовувати методи корекції  поведінки. 
КР (етап 1) 1-8 тижні
Отримання завдання. Написання першої, теоретичної частини КР: «Психологічні механізми захисту в особистісній організації».
КР (етап 2) 9-14 тижні
Написання другої, практичної частини КР: «Аналіз результатів дослідження захисних механізмів. Практичні рекомендації».
КР (етап 3) 15 тиждень:  захист КР.
Теми КР:
1. Дослідження з позицій психоаналізу захисних механізмів Его як спосіб відходу від тривоги (Тест Р. Плутчика).
2. Тривога в концепціях З. Фрейда, А. Адлера, Е. Фромма, К. Хорні. Аналіз методів виховання дитини в сім’ї, що формують тривожну людину.
3. Вивчення «психопатології буденного життя». Зв’язок помилкових дій з несвідомим (прямий і асоційований зв’язок).
4. Фіксація та її симптоми у дорослої особи. Гіпотетичний підхід до дослідження. (Теорія З. Фрейда).
5. Символи як вираження несвідомого в теорії К. Г. Юнга.
6. Сновидіння як вираження індивідуального несвідомого в концепціях З. Фрейда і К. Г. Юнга.
7. Рух до придуманого фінализму (образу мети) як фундаментальна мотивація людини (теорія А. Адлера). (Незавершені речення: «Мета життя – це…»).
8. Ранні спогади людини як ключ до розуміння стилю життя. (Теорія А. Адлера). 
9. Роль самоаналізу у визначенні міжособистісних орієнтацій. (Теорія К. Хорні). 
10. Вплив подій дитинства на формування особистості дорослого. Порівняльний аналіз теорій К. Хорні, Е. Фромма, Е. Еріксона.
11. Локус контролю і рівень адаптації студентів до середовища (Визначення критеріїв адаптованості; порівняльний аналіз).
12. Порівняльний аналіз природи людської мотивації в теоріях А. Адлера і К. Г. Юнга.
13. Застосування концепції самоефективності в зміні якості життя (на основі соціально-когнітивної теорії особистості А. Бандури). Розробка програми самоконтролю.
14. Дослідження мотиваційної сфери студентів на основі вивчення ієрархії потреб (теорія А. Маслоу).
15. Порівняльний аналіз особливостей мотиваційної сфери студентів на основі досліджень у рамках теорій Г. Мюррея і А. Маслоу.
16. Типи агресії і деструктивність: порівняльний аналіз підходів З. Фрейда і Е. Фромма.
17. Формування мотивації вчення на основі підходів А. Маслоу, А. Бандури.
18. Порівняльний аналіз щодо природи людини в екзистенційних підходах Р. Мея і В. Франкла.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 120 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 45 годин;
3) виконання КР – 30 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин;

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та розрахунково-графічну роботу.
Модульні контрольні роботи №1, №2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (12 тестових запитань) та практичної частини (2 завдання). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум в 1 бал. Правильне виконання практичного завдання оцінюється в 4 бали.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Основними методами занять є: інтерактивні лекції з елементами дискусії та практичні заняття у формі рольової гри, роботи в малих групах, роботи в парах, «кейс-метод», публічний виступ, презентації, проблемні евристичні діалоги, реферування першоджерел (складання глосарію).
Семестровий модуль № 1
ПЗ1. Оцінка за виконання – 4 балів (1 тиждень).
ПЗ2. Оцінка за виконання – 4 балів (2 тиждень).
ПЗ3. Оцінка за виконання – 4 балів (3 тиждень).
ПЗ4. Оцінка за виконання – 4 балів (4 тиждень).
ПЗ5. Оцінка за виконання – 4 балів (5 тиждень).
ПЗ6. Оцінка за виконання – 4 балів (6 тиждень).
ПЗ7. Оцінка за виконання – 3 балів (7 тиждень).
ПЗ8. Оцінка за виконання – 3 балів (8 тиждень).
МКР№1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9-11 тижнів за розкладом консультацій.
КР (ч.1). Оцінка за виконання – 30 балів. Термін надання – 8 тиждень.
Семестровий модуль № 2
ПЗ9. Оцінка за виконання – 5 балів (9 тиждень).
ПЗ10. Оцінка за виконання – 5 балів (10 тиждень).
ПЗ11. Оцінка за виконання – 4 балів (11 тиждень).
ПЗ12. Оцінка за виконання – 4 балів (12 тиждень).
ПЗ13. Оцінка за виконання – 4 балів (13 тиждень).
ПЗ14. Оцінка за виконання – 4 балів (14 тиждень).
ПЗ15. Оцінка за виконання – 4 балів (15 тиждень).
МКР№2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
КР (ч.2). Оцінка за виконання – 30 балів. Захист – 40 балів. Термін надання та захист – 14-15 тижні. Максимальна оцінка за виконання курсової роботи – 100 балів.
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (2 завдання). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 
Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим методичним відділом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи, питань. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.  
Викладач зобов’язаний здійснювати консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри, графіка консультацій. 

Всі види домашніх завдань та завдань практичних (лабораторних) занять, які виконано після встановлених графіком навчального процесу та викладачем термінів вважаються «не зарахованими» та отримують, відповідно, оцінку «0». 

Відсутність здобувача під час складання іспиту або на МКР відповідає оцінці «0». 

Текст розрахунково-графічної роботи подається на перевірку на 8 та 14 тижні. У випадку, якщо КР не подається здобувачем вчасно та не пройшла перевірки на плагіат, робота не може бути допущена до захисту.

Не виконання здобувачами КР та відсутність під час захисту КР відповідає оцінці «0».  

Складання/перескладання модулів, екзамену – за встановленим деканатом розкладом. 

Під час Л, ПЗ, МКР, Е здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та іспиту з дисципліни.