Основи психологічної самодопомоги соціального працівника

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни: забезпечити розвиток загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів, розвити здатність використовувати отримані теоретичні знання щодо професійного становлення і розвитку працівника, особливостей виникнення негативних наслідків у процесі професійної діяльності, їх дослідження та подолання для вирішення професійних завдань з психопрофілактичної і корекційної допомоги, з урахуванням ресурсів організації, індивіда та групи. 
Завдання дисципліни: визначити особливості професійної діяльності та її вплив на професійне становлення і розвиток особистості; характеризувати соціальні професії як емоційну трудову діяльність, що дозволяє визначити зв’язок між параметрами та особливості процесу регуляції та сприяє виявленню можливих негативних наслідків професійної діяльності; аналізувати різні негативні прояви соціальної емоційної роботи як наслідки стресу та вигоряння; розвити навички моделювання стресу та вигоряння і дослідження основних параметрів робочого місця і особистих особливостей працівника; сформувати навички застосування методів соціально-психологічної допомоги на основі  вибору раціональних копінг-моделей, технологій і методів профілактики та подолання наслідків стресу і вигоряння; навчити розробляти програму профілактики та психокорекції негативних наслідків впливу професійної діяльності з урахуванням ресурсів організації, індивіда та групи. 

Основні результати навчання

Використовувати відповідні наукові дослідження та застосовувати дослідницькі професійні навички у ході надання соціальної допомоги. Використовувати методи профілактики для запобігання можливих відхилень у психічному розвитку, порушень поведінки, взаємостосунків, для розв’язання конфліктів, попередження соціальних ризиків та складних життєвих обставин. Приймати практичні рішення для покращення соціального добробуту та підвищення соціальної безпеки. Застосовувати методи менеджменту для організації власної професійної діяльності та управління діяльністю соціальних робітників і волонтерів, іншого персоналу.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; РГР – розрахунково-графічна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1. Психологічна самодопомога і проблема здоров’я у соціальній роботі
ПЗ1. Визначення психологічної самодопомоги як основи ефективного професійного та особистісного функціонування. Поняття психологічної самодопомоги соціального працівника. Здоров’я людини, психологічні чинники здоров’я. 
СРС. К.

2 тиждень
Л2. Моделювання професійно-особистісного розвитку соціального працівника. 
ПЗ2. Моделювання професійно-особистісного розвитку фахівця. Поняття соціальної професії. Значущі чинники соціальної роботи як професійної діяльності. Особистісні якості спеціаліста. Модель професійно-особистісного розвитку.
СРС. К.

3 тиждень
Л3. Професійне самовизначення особистості.
ПЗ3. Дослідження професійного становлення особистості. Професійне становлення особистості. Напрямки професійно-особистісного розвитку.
СРС. К.

4 тиждень
Л4. Професійний розвиток спеціаліста.
ПЗ4. Визначення рівнів професіоналізму і рольового репертуару. Поняття професіоналізму. Рівні професіоналізму. Рольовий професійний репертуар. Професіоналізм і кар’єрний зріст.  .
СРС. К.

5 тиждень
Л5. Емоційна трудова діяльність як основа соціальних професій.
ПЗ5. Визначення рівнів професіоналізму і рольового репертуару. Поняття професіоналізму. Рівні професіоналізму. Рольовий професійний репертуар. Професіоналізм і кар’єрний зріст.  .
СРС. К.

6 тиждень
Л6. Функціонування соціальної роботи як емоційної трудової діяльності.
ПЗ6. Визначення емоційної роботи як основи соціальних професій. Дослідження емоційного життя людини. Поняття емоційної роботи. Особливості процесу емоційної трудової діяльності. Ідентифікація емоційної трудової діяльності в організаціях. 
СРС. К.

7 тиждень
Л7. Психологічний стрес і синдром вигоряння.
ПЗ7. Моделювання соціальної/ емоційної роботи. Модель емоційної трудової діяльності. Антецеденти емоційної роботи. Особливості емоційної роботи як процесу. Емоційна регуляція емоційної трудової діяльності. Наслідки емоційної роботи.  
СРС. К.

8 тиждень
Л8. Негативні наслідки соціальної емоційної роботи.
ПЗ8. Визначення стресу і вигоряння як негативних наслідків соціальної роботи. Поняття та джерела професійного стресу. Стрес-фактори професійної діяльності. Негативні наслідки і симптоми стресу. Синдром вигоряння як наслідок робочих стресів..
МКР1. СРС. К.

9 тиждень
Л9. Змістовна характеристика факторів, що сприяють вигорянню.
ПЗ9. Виявлення негативних наслідків соціальної/емоційної роботи і засобів їхнього запобігання. Чинники, що сприяють прояву негативних наслідків соціальної/емоційної роботи. 
СРС. К.

10 тиждень
Л10. Організаційний стрес і моделі вигоряння.
ПЗ10. Визначення багатофакторних моделей вигоряння і профілактика вигоряння в умовах організаційного стресу. Суб’єктивні причини і прояви організаційного стресу за моделями вигоряння. Багатофакторні та процесуальні моделі вигоряння. Профілактичні підходи до вигоряння на засадах організаційного стресу.
СРС. К.

11 тиждень
Л11. Дослідження особливостей соціальної роботи.
ПЗ11. Визначення стратегій і моделей долаючої поведінки. Підходи і проблеми подолання. Типи ресурсів подолання. Моделі мобілізації копинг-зусиль. Моделі поведінки. Активні і пасивні стратегії подолання.  
СРС. К.

12 тиждень
Л12 Стратегії і моделі долаючої поведінки
ПЗ12. Визначення засобів і методів психічної саморегуляції. Засоби психічної саморегуляції. Класифікація методів саморегуляції. 
СРС. К. 

13 тиждень
Л13. Психічна саморегуляція, раціонально-емоційна терапія і позитивне мислення як внутрішній ресурс зниження ризику стресу і вигоряння.  
ПЗ13. Визначення раціонально-емоційної терапії і позитивного мислення як ефективних методів антистресової терапії. Раціональні та іраціональні переконання. Розвиток позитивного мислення. Використання раціонально-емоційної терапії і позитивного мислення при побудові тренінгів антивигоряння. 
СРС. К.

14 тиждень
Л14. Принципи профілактики і психокорекції стресу і вигоряння.
ПЗ14. Визначення ресурсів, технологій і технік профілактики і психокорекції негативних наслідків вигоряння. 
СРС. К.

15 тиждень
Л15. Побудова програми профілактики і корекції стресу і вигоряння.
ПЗ15. Визначення особливостей побудови програм профілактики негативних наслідків стресу і вигоряння. Основні складові програми профілактики негативних наслідків стресу і вигоряння. Методика складання програми.
МКР2. СРС. К.

Індивідуальна робота

Виконується РГР. 
Мета РГР:
набуття здатності до визначення негативних наслідків професійної діяльності на основі дослідження  характеристик діяльності та особистості працівника і розробки програми їхньої профілактики і корекції.
1-7 тижні
Отримання завдання. Написання вступу та теоретичної частини 1 «Дослідження професійної діяльності, умов роботи і особистісних характеристик працівника».
8-14 тижні
Написання практичної частини 2 «Аналіз отриманих результатів дослідження і розробка програми профілактики та корекції негативних наслідків професійної діяльності».
15 тиждень
Захист РГР.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 120 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 30 годин;
2) підготовка до лабораторних занять – 45 годин;
3) виконання РГР – 15 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (12 запитань) та практичної частини (2 завдання). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється в 1 бал. Правильне рішення завдання оцінюється, у середньому, в 4 бали.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль № 1
ПЗ1-ПЗ8. Оцінка за виконання – 23 бали.
РГР(ч.1). Оцінка за виконання – 7 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
ПЗ9-ПЗ15. Оцінка за виконання – 23 бали.
РГР(ч.2). Оцінка за виконання –7 балів, оцінка захисту – 6 балів. Термін надання та захист – 14–15 тижні. 
МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (2 завдання). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим навчально-методичним відділом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Під час розв’язання задач на МКР та екзамені забороняється користуватись будь-якими літературними джерелами.