Соціальна робота з маргінальними групами

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни: формування у здобувачів вищої освіти розуміння феномена соціальної маргінальності та детермінуючих його факторів, форм прояву в сучасному українському суспільстві, а також оволодіння навичками  взаємодії з маргінальними соціальними групами.
Завдання дисципліни: розуміти поняття «маргінальність», визначати основні форми соціальної маргінальності в залежності від характеру її детермінації в соціальному просторі українського суспільства та вміти використовувати психокорекційні методи у професійній сфері з особами, які перебувають у маргінальному стані.

Основні результати навчання

Використовувати відповідні психокорекційні методи виходу клієнта/клієнтів з маргінального стану.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; РГР – розрахунково-графічна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації, І – іспит.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень 
Л1. Теоретико-методологічні аспекти вивчення феномена маргінальності. 
СРС. К. РГР (І етап).

2 тиждень 
Л2. Основні концептуальні засади дослідження маргінальності. 
ПЗ1. Аналіз соціокультурної практики, як джерела виникнення маргінальних ситуацій.
СРС. К. РГР (І етап).

3 тиждень 
Л3. Історичні умови формування маргінальності.
СРС. К. РГР (І етап).

4 тиждень 
Л4. Розвиток концепції структурної маргінальності в рамках західної соціологічної думки.
ПЗ2. Західноєвропейська традиція вивчення маргінальності.
СРС. К. РГР (І етап).

5 тиждень 
Л5. Специфіка сучасної інтерпретації феномена «маргінальності».
СРС. К. РГР (ІІ етап).

6 тиждень 
Л6. Визначення соціальної маргінальності.
ПЗ3. Характеристики та форми соціальної маргінальності.
СРС. К. РГР (ІІ етап).

7 тиждень 
Л7. Маргінальність в Україні: специфіка та форми прояву.
СРС. К. РГР (ІІ етап).

8 тиждень 
Л8. Механізм формування маргінальних суб’єктів в умовах трансформації соціальної структури.
ПЗ4. Об’єктивні та суб’єктивні складові механізму маргінальності.
СРС. К. РГР (ІІІ етап).

9 тиждень 
Л9. Соціокультурні та соціальні контексти становища маргіналів.
СРС. К. РГР (ІІІ етап).

10 тиждень 
Л10. Соціокультурна маргінальність кризового суспільства.
ПЗ5. Соціокультурні аспекти маргінальності.
СРС. К. РГР (ІІІ етап).

11 тиждень 
Л11. Недевіантна маргінальність у сучасному суспільстві.
СРС. К. РГР (ІV етап).

12 тиждень 
Л12. Маргінальність в контексті соціологічної концепції «соціального простору».
ПЗ6. Поселенські та безробітні маргінали: соціокультурний аспект. 
СРС. К. РГР (ІV етап).

13 тиждень 
Л13. Маргінальність і відчуження: взаємовплив понять та явищ. 
СРС. К. РГР (ІV етап).

14 тиждень 
Л. 14. Концептуальні основи професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до взаємодії з маргінальними соціальними групами.
ПЗ7. Основні компоненти готовності майбутніх соціальних працівників до взаємодії з маргінальними соціальними групами.
СРС. К. МК№2. РГР (V етап).

15 тиждень 
Л15. Соціокультурна маргінальність в соціопросторовій перспективі.
СРС. К. 

Індивідуальна робота

Виконується розрахунково-графічна робота.
Тематика: «Стратегія і тактика соціальної роботи з маргінальними групами».
Мета РГР:
застосувати теоретичні знання при аналізі наукової літератури та пошуку необхідної інформації, самостійно дослідити психологічну проблему (явище), здійснити порівняльний аналіз, зробити висновки та пропозиції.
1-4 тижні – І етап. Отримання завдання. Складання плану роботи. Оформлення титульного аркушу та вступу розрахунково-графічної роботи. Обґрунтовування актуальності теми дослідження. Підготовка першого розділу основної частини роботи. 
5-7 тижні – ІІ етап. Підготовка другого розділу основної частини роботи.
8-10 тижні – ІІІ етап. Підготовка третього розділу основної частини роботи. 
11-13 тижні - ІV етап. Підготовка висновків, літературних джерел. Загальне оформлення РГР
14 тиждень - V етап. Захист РГР. 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 91 годину. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 14 години;
3) виконання творчих завдань – 17 годин;
4) виконання РГР – 15 годин;
5) підготовка до іспиту – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та розрахунково-графічну роботу.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної частини (10 тестових запитань) та практичної частини (10 практичних завдань). Відповідь на кожне тестове запитання оцінюється максимум в 0,5 балів, Правильне виконання кожного практичного завдання оцінюється в 1,5 балів. 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 
Семестровий модуль № 1
ПЗ1-ПЗ3 – робота на практичних заняттях (25 балів):
поточні опитування (5 балів);
підготовка рефератів (5 балів);
участь у діловій грі (5 балів);
виконання завдань з використанням методик експериментальних досліджень (5 балів);
виконання групових ситуаційних завдань (5 балів).
РГР (І - ІІ етап) - оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання звітності – 7 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
ПЗ4-ПЗ7 – робота на практичних заняттях (20 балів):
підготовка ессе (5 балів);
усні та відео презентації (5 балів);
виконання завдань з використанням методик експериментальних досліджень (5 балів);
виконання групових ситуаційних завдань (5 балів).
РГР (ІІІ - V етап). Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання та захист – 13–14 тижні. 
МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є іспит, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Іспит відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.  

Викладач зобов’язаний здійснювати консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри, графіка консультацій. 

Всі види завдань до практичних занять, які виконано після встановлених графіком навчального процесу та викладачем термінів вважаються «не зарахованими» та отримують, відповідно, оцінку «0». Виконаний здобувачем не свій варіант завдання не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання іспиту або на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання іспиту відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Під час Л, ПЗ, МКР, І користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та іспиту з дисципліни.