Економіко-математичне моделювання в умовах ризику і невизначеності

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:
виробити у майбутніх докторів філософії (PhD)  формування комплексу знань з методології, методики та інструментарію побудови економічних моделей та методів моделювання економічних систем та процесів в умовах ризику та невизначеності.  

Завдання дисципліни:
сформувати комплексне уявлення про наукову діяльність у сфері моделювання складних економічних систем; засвоїти сучасні теоріі економіко-математичного моделювання в умовах ризику та невизначеності; усвідомити специфіку моделювання економічних процесів і ризикових ситуацій; вивчити методологію якісної та кількісної оцінки складних динамічних економічних систем в умовах ризику та невизначеності та вміти виконувати аналіз кількісних закономірностей розвитку наукових проектів; набути практичних навичок моделювання  й аналізу економічних об’єктів і процесів в умовах ризику та невизначеності.

Основні результати навчання

Розробляти та досліджувати фундаментальні та прикладні моделі соціально-економічних процесів і систем різного рівня, ефективно використовувати їх для отримання нових знань та/або створення інноваційних продуктів у економіці та дотичних міждисциплінарних напрямах;
Застосовувати сучасні інструменти і технології пошуку, оброблення та аналізу інформації, програмне забезпечення та інформаційні системи для забезпечення реалізації завдань дослідження та професійної діяльності в економіці;
Розуміти механізми взаємодії функціональних складових соціально-економічних систем різного рівня; вміти аналізувати та контролювати параметри їх стану, розвитку та розробляти управлінські інноваційні рішення з урахуванням чинників невизначеності для забезпечення підвищення їх ефективності;
Вільно обговорювати з фахівцями і нефахівцями результати досліджень, теоретичні та практичні проблеми економіки державною мовою та/або іноземною; презентувати результати власних досліджень та кваліфіковано відображати їх у наукових публікаціях у провідних наукових виданнях, застосовувати сучасні інформаційні та комунікативні технології.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття;  ЛР – лабораторні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; КР – самостійні контрольні роботи; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень

Л1. Структурні елементи економічних систем
ЛР1. Основні поняття моделювання 
СРЗ. К.

2 тиждень 

Л2. Методика моделювання
СРЗ. К. 

3 тиждень

Л3. Моделі підприємства
ЛР2. Обчислення виробничих функцій   
СРЗ. К.

4 тиждень

Л4. Оптимізаційні моделі підприємства
СРЗ. К.

5 тиждень

Л5. Приклади лінійних моделей
ЛР3. Задачі лінійной оптимізації 
СРЗ. К.

6 тиждень

Л6. Моделювання в інвестиційному проектуванні в умовах ризику
СРЗ. К.
КР1. На прикладі конкретної задачі продемонструвати можливість кількісної оцінки підприємницького ризику за допомогою методів математичної статистики

7 тиждень

Л7. Динамічні моделі вигідності інвестиційних проектів
ЛР4. Побудова динамічних моделей вибору альтернативних  інвестиційних проектів 
СРЗ. К. 

8 тиждень

Л 8. Сутність ризику
МКР1. СРЗ. К. 

9 тиждень

Л9. Деякі підходи до теорії ризику
ЛР5. Кількісні та якісні методи оцінки ризиків 
СРЗ. К. 

10 тиждень

Л10. Кількісні методи оцінки ризиків
СРЗ. К.

11 тиждень

Л11. Теорія стратегічних ігор
ЛР6. Елементи теорії стратегічних рішень
СРЗ. К.
                          
12 тиждень

Л12 Теорія статистичних ігор
СРЗ. К.

13 тиждень

Л13. Критерії песимізму та оптимізму
ЛР7. Статистичні ігри. Критерії песимізму 
КР2. Зробити пошук оптимальних рішень за допомогою критеріїв песимізму і оптимізму на конкретном прикладі
СРЗ. К. КР2

14 тиждень

Л14. Засоби впливу на ризик
СРЗ. К. 

15 тиждень

Л15. Ризик-менеджмент
ЛР8. Формування стратегії ризик-менеджменту
МКР2. СРЗ. К.

Індивідуальна робота: не передбачена

Самостійна робота

Самостійна робота складає 74 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) самостійне опрацювання теоретичного матеріалу – 9 годин;
2) підготовка до лабораторних занять – 16 годин;
3) підготовка до екзамену – 30 годин.
4) підготовка до КР – 19 годин. 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять та виконують 2 модульні контрольні роботи та дві контрольні роботи (опитування).
Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна контрольна робота складається з теоретичної частини (1 запитання) та лабораторної частини (1 задача). Відповідь на теоретичне питання оцінюється максимум 15 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 15 балів.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

ЛР1. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 1 тиждень.
ЛР2. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 3 тиждень.
ЛР3. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 5 тиждень.
ЛР4. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 7 тиждень.
МКР1. Модульна контрольна робота – 25 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
КР 1. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 6 тиждень.

Семестровий модуль № 2

ЛР5. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 9 тиждень.
ЛР6. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 11 тиждень.
ЛР7. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 13 тиждень.
ЛР8. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 15 тиждень.
МКР2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень).
КР 2. Оцінка за виконання –5 балів. Термін надання – 13 тиждень.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим відділом здобувачури розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю, з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.