Обчислювальна техніка і програмування1

Мета дисципліни: забезпечити набуття загальних та спеціальних компетентностей щодо формування комплексу знань та умінь з апаратних, алгоритмічних, програмних засобів обчислювальної техніки та систематизація прийомів та методів роботи з ними.

Завдання дисципліни: вивчення  арифметичних  та  логічних основ  обчислювальної техніки;
вивчення алгоритмічних основ інформатики та придбання навичок складання алгоритмів рішення  різноманітних завдань;  вивчення принципів  побудови та  функціонування ЕОМ; 
вивчення апаратних засобів персональних комп’ютерів; вивчення призначення та функцій операційних систем персональних комп’ютерів. 

Основні результати навчання

- уміти застосовувати знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій, обчислювальної і мікропроцесорної техніки та програмування, програмних засобів для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;   
- уміти застосовувати базові знання основних нормативно-правових актів та довідкових матеріалів, чинних стандартів і технічних умов, інструкцій та інших нормативно-розпорядчих документів у галузі електроніки та телекомунікацій;
- здатність брати участь у створенні прикладного програмного забезпечення для елементів (модулів, блоків, вузлів) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем, тощо;
- уміти проводити розрахунки елементів телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних та телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення, згідно технічного завдання у відповідності до міжнародних  стандартів, з використанням засобів автоматизації проектування;
- здатність знаходити, оцінювати і використовувати інформацію з різних джерел, необхідну для розв’язання професійних завдань, включаючи відтворення інформації через електронний пошук.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРС – самостійна робота студента;  МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1. Предмет інформатики. Основні поняття інформатики. Стислий огляд історії розвитку обчислювальної техніки. 
ЛЗ 1. Організаційне заняття. Структура курсу. Правила ведення конспекту та протоколів лабораторних робіт. 
 СРС. К.

2 тиждень
Л2. Представлення інформації у комп'ютері.
ЛЗ 2. Основні етапи розвитку обчислювальної техніки. Принципи Джона фон Неймана. Класифікація ЕОМ.
СРС. К.

3 тиждень
Л3. Представлення інформації у комп'ютері. Поняття системи числення. Правила перекладу чисел з однієї системи числення в іншу.
ЛЗ 3. Арифметичні основи ЕОМ. Переклад чисел з однієї системи числення в іншу
СРС. К.

4 тиждень
Л4. Форми представлення чисел в ЕОМ.  
ЛЗ 4. Арифметичні основи ЕОМ. Представлення числової та текстової інформації в ЕОМ.
СРС. К.

5 тиждень
Л5. Представлення в ЕОМ символьної інформації. Арифметичні дії над числами  в  двійковій системі числення.
ЛЗ 5. Арифметичні та логічні основи ЕОМ. Арифметичні дії над двійковими числами. Основи логічних перетворень 
СРС. К.

6 тиждень
Л6. Логічні основи побудови ЕОМ.
ЛЗ 6.Логічні основи ЕОМ. Основи логічних перетворень.
СРС. К.

7 тиждень
Л7. Поняття алгоритму. Властивості  алгоритму. Форми представлення алгоритмів. 
ЛЗ 7. Алгоритмічні основи інформатики. Способи опису алгоритмів.
СРС. К.

8 тиждень
Л8. Базові алгоритмічні структури.
ЛЗ 8. Алгоритмічні основи обробки інформації на ЕОМ. Типи алгоритмів.
СРС. К.
МКР1. 

9 тиждень
Л9. Використання масивів при розробці алгоритмів. Використання підпрограм при  розробці алгоритмів. Принцип структурного програмування.
ЛЗ 9. Алгоритмічні основи обробки інформації на ЕОМ. Алгоритми обробки одновимірних масивів.
СРС. К.

10 тиждень
Л10. Загальні принципи організації і роботи ЕОМ. Поняття про архітектуру ЕОМ.  Фоннейманівська архітектура. Робота фоннеймановскої ЕОМ при виконанні типової команди.
ЛЗ 10.  Алгоритмічні основи обробки інформації на ЕОМ. Алгоритми обробки двовимірних масивів. 
СРС. К.

11 тиждень
Л11. Типи структур обчислювальних машин і систем. 
ЛЗ 11. Алгоритмічні основи обробки інформації на ЕОМ. Принцип структурного програмування.
СРС. К.

12 тиждень
Л12. Основні відомості про персональний комп’ютер (ПК). Базова конфігурація ПК. . Материнська плата ПК та розташовані не неї пристрої.
ЛЗ 12. Апаратні засоби персональних комп’ютерів. Визначення складу обчислювальної системи та  основних технічних характеристик її компонентів.
СРС. К.

13 тиждень
Л13 Функції та характеристики мікропроцесора.
ЛЗ 13. Апаратні засоби персональних комп’ютерів. Визначення складу обчислювальної системи та  основних технічних характеристик її компонентів (продовження).
СРС. К.

14 тиждень
Л14. Підсистема пам’яті персонального комп’ютера. Організація та характеристики оперативної пам’яті. Основні типи та характеристики зовнішньої пам’яті ПЕОМ. 
ЛЗ 14. Визначення основних характеристик жорстких дисків та твердотільних накопичувачів ПЕОМ та оцінка їх технічного стану.
СРС. К.

15 тиждень
Л15. Відеопідсистема персонального комп’ютера. Класифікація периферійних пристроїв ПЕОМ. 
ЛЗ 15. Операційні системи персональних комп’ютерів. Характеристика та функції операційних систем.
МКР2.
СРС. К.

Самостійна робота 

Обсяг самостійної роботи складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
-    опрацювання лекційного матеріалу – 20 годин;
-    підготовка до лабораторних занять – 25 годин;
-    підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на 2 семестрові модулі.  Здобувачі готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та складають іспит. 
Модульна контрольна робота № 1 (8 тиждень) виконується у письмовій формі, складається з теоретичної та практичної частини і оцінюється максимально у 30 балів. Модульна контрольна робота № 2 (15 тиждень) виконується у тестовій формі на ПЕОМ, складається з 25 питань теоретичного та практичного характеру та оцінюється максимально у 25 балів. Перескладання МКР 1 можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Сумарний накопичений бал за виконані лабораторні роботи складає 20 та 25 балів. Таким чином, кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем у 1-му семестрі дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (3 завдання). Кожне запитання теоретичної частини та кожне завдання практичної оцінюється у 20 балів. Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів 1-го модулю та накопичувальної частини 2-го модулю навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. 

Екзамен відбувається за всіма змістовними модулями дисципліни.
 
Складання або перескладання екзаменів організується деканатом ІІБРТ за встановленим  розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний відвідувати лекційні та лабораторні заняття, своєчасно та достатньо якісно виконувати всі отримані завдання, за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань відвідувати консультації викладача, дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний, але невірно обраний  варіант завдання викадачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів,  приймається у спеціально визначений час.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання або перескладання екзаменів проводиться за встановленим деканатом розкладом.

Під час занять за розкладом здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Під час розв’язання завдань на контрольній роботі та на екзамені допускається використання тільки довідкової інформації з дозволу викладача.