Інформаційні телекомунікаційні системи

Мета дисципліни
формування у студентів комплексу знань щодо принципів побудови та роботи інформаційних телекомунікаційних систем – систем радіозв’язку, радіомовлення і телебачення, радіонавігаційних систем.

Завдання дисципліни
вивчення методів обробки інформації в системах зв’язку та передачі даних;
вивчення принципів роботи, технічних характеристик інформаційних телекомунікаційних систем;
вивчення сучасних і перспективних напрямків розвитку систем передавання та вилучення інформації та обробки її за допомогою сучасних обчислювальних систем;
отримання практичних навичок вирішувати задачі по розробці структурних і функціональних схем систем передавання та обробки інформації;
отримання практичних навичок вирішувати задачі аналізу якісних показників систем та вибору відповідних схемних реалізацій, які задовольняють тактико-технічним показникам системи в цілому;
отримання навичок застосовувати на практиці отриманні знання при вирішенні практичних завдань у галузі професійної діяльності.

Компетентності, знання та уміння
Під час лекційних, лабораторних занять та самостійної роботи майбутні бакалаври набувають такі  спеціальні (фахові, предметні, інноваційні) компетентності:
Здатність розуміти сутність і значення інформації в розвитку сучасного інформаційного суспільства (СК1).
Здатність вирішувати стандартні завдання професійної діяльності на основі інформаційної та бібліографічної культури із застосуванням інформаційно-комунікаційної діяльності на основі інформаційної та бібліографічної культури із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій і з урахуванням основних вимог інформаційної безпеки (СК2).
Здатність використовувати базові методи, способи та засоби отримання, передавання, обробки та збереження інформації (СК3).
Здатність використовувати нормативну та правову документацію, що стосується інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем (закони України, технічні регламенти, рекомендації Міжнародного союзу електрозв'язку і т.п.) для вирішення професійних питань (СК5).
Здатність проводити роботи з керування потоками навантаження інформаційно-телекомунікаційних мереж (СК12).
Готовність до вивчення науково-технічної інформації, вітчизняного і закордонного досвіду з тематики інвестиційного (або іншого) проекту засобів телекомунікацій та радіотехніки (СК14).
Здатність використовувати для телекомунікаційних та радіоелектронних систем методи виявлення, розрізнення, дозволу сигналів на тлі завад, методи передачі інформації за допомогою радіосигналів різної структури (СК38).
Здатність виявляти сутність науково-технічних проблем із залученням для їх вирішення відповідних знань з математики, фізики, інформаційних технологій (СК45).
Здатність приймати участь у роботах з пошуку оптимальних рішень при створенні радіоелектронних та телекомунікаційних пристроїв на основі сучасних методів математичного та комп'ютерного моделювання з урахуванням термінів виконання завдань й конкурентоспроможності (СК46).

Основні результати навчання.
Уміти проводити розрахунки елементів телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних та телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення, згідно технічного завдання у відповідності до міжнародних стандартів, з використанням засобів автоматизації проектування, в т.ч. створених самостійно (РН20).
Уміти проектувати, в т.ч. схемотехнічно нові (модернізувати існуючі) елементи (модулі, блоки, вузли) телекомунікаційних та радіотехнічних систем, систем телевізійного й радіомовлення тощо (РН21).
Здатність брати участь у проектуванні нових (модернізації існуючих) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо (РН22).

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять.
Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; К – консультації викладача; МКР – модульна контрольна робота.
 
Тематика та види навчальних занять.
1 тиждень.
Л 1. Структура та основні характеристики інформаційних телекомунікаційних систем
ЛЗ 1.
СРЗ. К.
 
2 тиждень.
Л 2. Сигнали та канали зв’язку в інформаційних телекомунікаційних системах
ЛЗ 2.
СРЗ. К.
 
3 тиждень.
Л 3. Перешкоди та спотворення в інформаційних телекомунікаційних системах
ЛЗ 3.
СРЗ, К.
 
4 тиждень.
Л 4. Достовірність і швидкість передачі інформації. Ефективність цифровых РТС ПІ
ЛЗ 4.
СРЗ, К.
 
5 тиждень.
Л 5. Система передачі та обробки інформації
ЛЗ 5.
СРЗ, К.
 
6 тиждень.
Л 6. Бездротові та мобільні системи радіозв’язку. Мобільні системи зв’язку першого і другого поколінь
ЛЗ 6.
СРЗ, К
 
7 тиждень.
Л 7. Бездротові та мобільні системи радіозв’язку. Мобільні системи зв’язку третього покоління
ЛЗ 7.
СРЗ, К.
 
8 тиждень.
Л 8. Тенденції розвитку інформаційних телекомунікаційних радіосистем
ЛЗ 8.
СРЗ, К, МКР 1.
 
9 тиждень.
Л 9. Кількісна міра інформації. Ентропiя та її властивості
ЛЗ 9.
СРЗ, К.
 
10 тиждень.
Л 10. Інформаційні характеристики джерел дискретних повідомлень
ЛЗ 10.
СРЗ, К.
 
11 тиждень.
Л 11. Пропускна спроможність каналу зв'язку із завадами при передачі дискретних повідомлень
ЛЗ 11.
СРЗ, К.
 
12 тиждень.
Л 12. Принципи ефективного кодування Класифікація ефективних кодів
ЛЗ 12.
СРЗ, К.
 
13 тиждень.
Л 13. Інформаційне узгодження джерела з каналом зв'язку. Ефективні коди Шеннона-Фано та Хаффмена
ЛЗ 13.
СРЗ, К.
 
14 тиждень.
Л 14. Коректувальні коди. Загальні властивості та основні параметри
ЛЗ 14.
СРЗ, К.
 
15 тиждень.
Л 15. Границі коректувальних можливостей лiнійних кодів
ЛЗ 15.
СРЗ, К, МКР 2.
 
Самостійна робота
Самостійна робота складає 59 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: підготовка до лекційних занять – 29 годин; підготовка до лабораторних занять – 30 годин.
 
Процедура оцінювання.
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.
Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів: виконання завдань на ЛЗ (10 балів), опитування на лабораторному занятті (10 балів)). Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Термін надання виконаних лабораторних робіт – до 15 тижня.
Перескладання можливе протягом 15 тижня за розкладом консультацій.
Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач за всі виконані види робіт – 100 балів. Екзамен оцінюється за системою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».
Складання/перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
Самостійна робота.
Для забезпечення реалізації головної методологічної концепції дисципліни, яка полягає у формування комплексу знань в галузі захисту інформації при проектуванні, побудові та експлуатації телекомунікаційних систем та мереж для подальшого їх практичного застосування в своїй професійній діяльності, в 1-му та 2-му семестровому модулі кожен студент має самостійно опрацювати відповідний об’єм теоретичного матеріалу, який міститься в основній і додатковій літературі.
При підготовці до лекційних занять студент має:
а) самостійно опрацювати (повторити) теми:
1. Сигнали та канали зв’язку, їх параметри та властивості
2. Кодування та модуляція в телекомунікаційних мережах
3. Демодуляція та декодування в телекомунікаційних мережах
4. Детерміновані та випадкові сигнали
5. Складні сигнали, системи сигналів
6. Інформаційні характеристики джерел неперервних повідомлень 
7. Пропускна спроможність каналу зв'язку із завадами при передачі неперервних повідомлень
8. Лiнійні блокові коди. Декодування за методом синдрома
9. Класифікація коректувальних кодів
б) опрацювати матеріал до кожного заняття з конспекту лекцій та відповідати на питання для самоперевірки, які наведені до кожного змістового модулю.
 
Політика освітнього процесу.
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх незрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.
Викладач зобов’язаний здійснювати консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.
Виконаний не свій варіант завдання здобувача не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0».
Під час Л, ЛЗ, К, МКР здійснювати телефонні дзвінки заборонено.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни.