Статистична радіотехніка в мобільному звязку

Мета дисципліни – формування у студентів базових знань по імовірнісному аналізу перетворення випадкових процесів в лінійних і нелінійних радіотехнічних колах, визначенню зміни характеристик випадкових процесів в типових ланках радіотехнічних приладів, моделюванню на ЕОМ випадкових радіотехнічних процесів, апаратурному визначенню параметрів випадкових процесів і засобам їх оцінювання, аналізу проблем та особливостей їх використання.
Завдання дисципліни: – розгляд імовірнісних моделей випадкових процесів, їх класифікація і математичний опис; вивчення питань перетворення випадкових процесів в лінійних інерційних колах; вивчення питань перетворення випадкових процесів в нелінійних неінерційних колах; розгляд методики аналізу перетворення випадкових процесів в типовій ланці радіотехнічних пристроїв; вивчення питань зв'язаних з застосуванням методів Монте-Карло до аналізу проходження випадкових процесів скрізь радіотехнічні кола, розгляд типових алгоритмів моделювання випадкових величин і процесів з заданими кореляційними властивостями; вивчення алгоритмів і. структурних схем приладів для апаратурного аналізу статистичних властивостей стаціонарних випадкових процесів, оцінка точності вимірів; вивчення основних понять теорії оцінок параметрів сигналів на фоні шумів.

 
Основні результати навчання.
*
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
знати теорію та методи фундаментальних та загально інженерних наук в об'ємі необхідному для розв'язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності (ПРН1).
вміти застосовувати базові знання основних нормативно-правових актів та довідкових матеріалів, чинних стандартів і технічних умов, інструкцій та інших нормативно-розпорядчих документів у галузі електроніки та телекомунікацій (ПРН2).
вміти застосовувати знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій, обчислювальної і мікропроцесорної техніки та програмування, програмних засобів для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності. (ПРН3).
вміти діагностувати стан обладнання (модулів, блоків, вузлів) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо (ПРН11).
мати здатність до розробки та налагоджування системного та прикладного програмного забезпечення для засобів та пристроїв телекомунікацій, інфокомунікаційних систем та мереж, радіотехнічних систем, систем телевізійного й радіомовлення, розподілених сервісних платформ тощо (ПРН17).
знаходити, оцінювати і використовувати інформацію з різних джерел, необхідну для розв’язання професійних завдань, включаючи відтворення інформації через електронний пошук (ПРН19). 
знаходити рішення практичних задач радіоелектроніки та телекомунікації  шляхом застосування відповідних понять теорії кіл, електродинаміки та поширення радіохвиль, сигналів та процесів в радіотехніці (ПРН21).
аналізувати, аргументувати, приймати рішення при розв’язанні спеціалізованих задач та практичних проблем телекомунікацій та радіотехніки, які характеризуються комплексністю та неповною визначеністю умов.
пояснювати результати, отримані в результаті проведення вимірювань, в термінах їх значущості та пов’язувати їх з відповідною теорією.
грамотне застосовувати термінологію галузі телекомунікацій та радіотехніки.
мати розуміння основ метрології та стандартизації у галузі телекомунікацій та радіотехніки у професійній діяльності.
мати розуміння та дотримання вітчизняних і міжнародних нормативних документів з питань розроблення, впровадження та технічної експлуатації інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних і радіотехнічних систем.
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
*
Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
*
*
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л 1. Випадкові події і їх імовірнісний опис.
ЛЗ 1. Побудова законів розподілу випадкових величин на основі дослідних даних.
СРЗ. К.

2 тиждень
Л 2. Випадкові величині і їх імовірнісний опис.
СРЗ. К

3 тиждень
Л 3. Імовірнісні характеристики випадкових процесів.
ЛЗ 2. Дослідження числових характеристик, кореляційної функції і енергетичного спектру стаціонарного випадкового процесу.
СРЗ. К

4 тиждень
Л 4. Енергетичний спектр стаціонарного випадкового процесу. Гаусівський стаціонарний випадковий процес. Перетворення стаціонарних випадкових процесів в лінійних колах. 
СРЗ. К

5 тиждень
Л 5. Смуговий стаціонарний "білий" шум та його властивості.
ЛЗ 3. Дослідження законів розподілу стаціонарних випадкових процесів.
СРЗ. К

6 тиждень
Л 6. Елементи теорії функційного перетворення вузько смугових випадкових процесів.
СРЗ. К

7 тиждень
Л 7. Перетворення вузько смугового гаусівського процесу в нелінійних неінерційних колах.
ЛЗ 4. Дослідження перетворення стаціонарного нормального процесу в лінійних колах.
СРЗ. К

8 тиждень
Л 8. Щільності розподілу ймовірностей обвідної і фази вузькополосного гаусівського випадкового процесу. 
МКР№1.
СРЗ. К
 
9 тиждень
Л 9. Аналіз проходження вузько смугового гаусівського випадкового процесу скрізь типову ланку радіотехнічних пристроїв.
ЛЗ 5. Дослідження кореляційної функції та енергетичного спектру обвідної вузько смугового випадкового процесу.
СРЗ. К

10 тиждень  
Л 10. Загальна характеристика методу Монте-Карло.
СРЗ. К
 
11 тиждень
Л 11. Алгоритми формування випадкових величин з заданими законами розподілу. Методика дослідження характеристик випадкових величин методом Монте-Карло.
ЛЗ 6. Дослідження законів розподілу обвідної вузько смугового нормального процесу.
СРЗ. К

12 тиждень
Л12. Моделювання стаціонарних гаусівських векторів з заданими кореляційними властивостями.
СРЗ. К

13 тиждень
Л13. Алгоритми і структурні схеми приладів для вимірювання характеристик ергодичних випадкових процесів.    
ЛЗ 7. Дослідження проходження суміші сигналу і шуму скрізь типову ланку радіотехнічних пристроїв.
СРЗ. К

14 тиждень
Л14. Елементи теорії оцінок..
СРЗ. К

15 тиждень
Л15. Одержання крапкових оцінок випадкових параметрів.
МКР№2.
СРЗ. К

*
Самостійна робота
*
Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 30 годин;
3) підготовка до лабораторних занять – 30 годин;
4) підготовка до іспиту – 15 годин;
 
Процедура оцінювання
*
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують РГР та 2 модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи №1, №2 виконуються у формі письмової роботи з використанням контрольних запитань. Максимальна оцінка за її бездоганне виконання становить 30 балів. Кількість контрольних запитань – 3, кожна правильна відповідь оцінюється в 10 балів. 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Семестровий модуль № 1
Лабораторні завдання ЛЗ 1 – ЛЗ 4. Оцінка за виконання – 20 балів (по 5 балів за кожне завдання). 
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
Лабораторні завдання ЛЗ 5 – ЛЗ 7.Оцінка за виконання – 20 балів (по 5 балів за кожне завдання).
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю
*
До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни за перший модуль та всі види навчальних елементів навчальної дисципліни накопичувальної частини за другий модуль на не менш, ніж на 60 балів.
Складання/перескладання екзамену організовується за встановленим деканатом ІІБРТ  розкладом.

Підсумковий контроль 

Підсумковий контроль з дисципліни проводиться у формі усного екзамену за екзаменаційними білетами встановленого в ОНПУ зразка та відповідно до Наказу ректора ОНПУ про організацію навчального процесу в ОНПУ. 
Оцінювання відбувається за 100-бальною системою. 
Шкали оцінювання та визначення відповідності якості навчання до оцінювання відповіді наведено в таблиці 1.
 Оцінка якості засвоєння дисципліни та її окремих елементів проводиться відповідно до таблиці, в якій приведені європейська, 100-бальна і державна шкали.
Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практичної.
Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практична.
Теоретична частина містить 4 питання рівної складності, практична – одну задачу.
Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60.
За бездоганну відповідь на кожне теоретичне питання студент отримує – 15 балів. При цьому відповідь вважається бездоганною, якщо студент повністю розкрив суть питання, послідовно і логічне його доповів, навів приклади, проілюстрував відповідь необхідною і достатньою кількістю записів, графіків, формул, схем; зробив посилання на відповідні літературні джерела; відповів на всі додаткові неординарні запитання викладача.
За неповні відповіді, нечіткі відповіді; виправлення відповіді при наведенні додаткових запитань; виправленні відповіді при навідних питаннях при володінні студентом термінологією та середнім знанням предмета оцінка може бути зниженою від 5 до 10 балів.

Таблиця 1 – Шкали та критерії оцінювання

Шкала оцінювання
Визначення якості навчання
національна
бальна
ЄКТС
5
12
100
Відмінно
5
10–12
90–100
А
Повна, ґрунтовна відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів лише з незначною кількістю помилок (відмінно)
Добре
4
7–9
82–89
В
Ґрунтовна відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів з кількома помилками (дуже добре)
75–81
С
Неповна відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на деякі додаткові питання екзаменаторів з певною кількістю суттєвих помилок (добре)
Задовільно
3
4–6
67–74
D
Неповна відповідь хоча б на 2 питання  екзаменаційного білету та на одне додаткове питання екзаменаторів, але зі значною кількістю недоліків (задовільно)
60–66
Е
Неповна відповідь хоча б на 1 питання  екзаменаційного білету та на одне додаткове питання екзаменаторів (достатньо)
Незадовільно
1–2
1–3
35–59
FX
Не дана вірна відповідь на жодне питання екзаменаційного білету, але дана відповідь  на деякі додаткові питання екзаменаторів (незадовільно)
0–34
F
Не дана відповідь на жодне питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів, потрібне повторне навчання (погано)

Якщо відсутні розрахункові схеми чи необхідні рисунки – оцінка може бути зниженою на 5 до 7 балів.
Якщо відповідь відсутня – вона не зараховується.
За бездоганне виконання завдання практичної частини студент отримує – 40 балів. 
Завдання практичної частини іспиту вважається виконаним бездоганно, якщо при його розв’язанні отримана правильна відповідь, послідовно і логічно викладено рішення, зроблені всі необхідні графіки, схеми чи рисунки. 
Оцінка при розв’язанні задачі може бути знижена на
- 1 бал – за кожен недолік;
- 2 бали – за кожну не    грубу помилку;
- 3 бали – за кожну грубу помилку.
Відповідь не зараховується, якщо вона відсутня чи студент відмовляється від відповіді на питання. При цьому помилки класифікуються наступним чином: 
- груба помилка
- наведено правильну відповідь при невірному ході рішення;
- відповідь правильна, але відсутнє рішення задачі;
- відсутня необхідна для пояснення рішення розрахункова схема;
- вибрані не вірні формули, але отримано правильний результат;
- негруба помилка
- відповідь не вірна, але приведено правильний хід розв’язання;
- відсутні або неправильно виконані необхідні рисунки;
- допущено помилки, які не вплинули на загальний хід розв’язання;
- відсутні або не правильно вказані розмірності величин;
- недолік
- відсутні або не правильно вказані розмірності величин;
- присутні термінологічні помилки;
- відсутні необхідні пояснення до записів формул;
- відсутні обґрунтування приведених або вибраних записів формул.
*
Політика освітнього процесу
*
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
*
Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».
 
Під час лекційних та лабораторних занять користуватися телефоном забороняється.