Біоіндикація

Анотація навчальної дисципліни
Мета дисципліни:
формування уявлень про основні принципи біоіндикаційних досліджень та перспективи їх використання у моніторингу довкілля.
Завдання дисципліни:
надання здобувачам знань щодо особливостей використання живих організмів у якості біоіндикаторів, а також засади застосування біологічних методів для оцінки якості довкілля.

Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття Лекція 1. Основні завдання, принципи та методи біоіндикації біоіндикації. Лекція 2. Біоіндикація на різних рівнях організації організації. Лекція 3. Особливості використання рослин та тварин як біоіндикаторів біоіндикаторів. Лекція 4. Особливості використання мікроорганізів як біоіндикаторів. Ліхеноіндикація Ліхеноіндикація.
Лекція 5. Оцінка якості атмосферного повітря повітря.
Лекція 6. Оцінка якості водних ресурсівОцінка якості водних ресурсів. Лекція 7. Оцінка якості земельних ресурсівОцінка якості земельних ресурсів. Лекція 8. Біологічні індекси і коефіцієнти, що застосовуються при індикаційних Біологічні індекси і коефіцієнти, що застосовуються при індикаційних дослідженняхдослідженнях. Лекція 9. Задачі та вимоги до методів біотестування якості середовищаЗадачі та вимоги до методів біотестування якості середовища. Лекція 10. Основні підходи біотестуванняОсновні підходи біотестування. Лекція 11. ПрактПрактичне застосування методологіїичне застосування методології. Лекція 12. Біотестування ксенобіотиківБіотестування ксенобіотиків.. Лекція 13. Біологічні маркериБіологічні маркери.. Лекція 14. Використання комп’Використання комп’ютерної техніки в біотестуванніютерної техніки в біотестуванні. Лекція 15. Математичні методи в біоіндикаційних дослідженняхМатематичні методи в біоіндикаційних дослідженнях.. (порожній рядок)* Практичні заняття
Практичне заняття №1. Оцінка якості середовища за допомогою асиметрії деревних і трав’янистих форм рослин..
Мета заняття: Інтегральна експрес-оцінка якості середовища існування живих організмів за флуктуючою асиметрією листової пластини берези повислої (Betula pendula Roth.).
Практичне заняття №2. Оцінка якості повітря за допомогою лишайників.
Мета заняття: Оцінити якість повітря за допомогою лишайників.
Практичне заняття №3. Оцінка якості повітря за допомогою сосни звичайної (Pinus sylvestris L.).
Мета заняття: Оцінити якість повітря за станом хвої сосни звичайної (Pinus sylvestris L.).
Практичне заняття №4. Оцінка якості води у прісноводній водоймі за видовим складом зообентосу.
Мета заняття: Оцінити якість водного середовища за видовим складом зообентосу. Практичне заняття №5. Оцінка якості ґрунту за допомогою рослин-індикаторів.
Мета заняття: Оцінити якість ґрунту за допомогою рослин-індикаторів.
Практичне заняття №6. Ліхеноіндикація рекреаційного навантаження на приміські біоценози. Мета заняття: Провести оцінку навантаження на природні біоценози. Практичне заняття №7. Біотестування якості води з використанням рачків виду дафнія велика (Daphnia Magna S.).
Мета заняття: Оцінити ступінь токсичності та кратності розбавлення стічних вод за результатами біотестування з використанням рачків виду дафнія велика (Daphnia Magna S.).
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Біоіндикація та біотестування як методи екологічного дослідження.. Особливості використання живих організмів в біоіндикаційних дослідження. Оцінка якості довкілля біологічними методами.
Лекція 2.
Лекція 2. Біотестування та перспективи його застосування у моніторингу довкілля.
Практичні заняття
Практичне заняття №1. Оцінка якості середовища за допомогою організмів-індикаторів. .
Мета заняття: Оцінити якість середовища існування живих організмів за допомогою тварин-індикаторів та рослин-індикаторів.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
 Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Не передбачається
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Для здобувачів заочної форми навчання передбачене самостійне виконання планової контрольної роботи, яка виконується протягом семестру. Завдання на виконання контрольної роботи здобувач отримає на установчій лекції.
Контрольна робота містить 2 теоретичних питання за тематикою лекційних занять та одне практичне завдання. Обсяг відповіді на кожне питання та завдання не менше двох сторінок рукописного тексту.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, за 1 тиждень до початку заліково-екзаменаційної сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні семи практичних робіт та двох модульних контрольних робіт.
Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів, разом 60 балів.
Бездоганне виконання практичних робіт № 1–4 оцінюється у 5 балів кожна; практичних робіт № 5–6 – у 7 балів кожна; практична робота № 7 оцінюється у 6 балів. Разом – 40 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач вищої освіти – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 60 балів (теоретичне питання – 20 балів кожне; практичне завдання – 20 балів). Захист контрольної роботи – до 40 балів. Разом – 100 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач вищої освіти – 100 балів.
Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. (порожній рядок)*
Виконаний здобувачем не свій варіант завдання не оцінюється. Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається. Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів.
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання заліку організується за встановленим деканатом розкладом.