Екологічний туризм та рекреаційні ресурси

Анотація навчальної дисципліни
Мета дисципліни:
формування теоретичних знань і практичних вмінь у здобувачів щодо розв’язання регіональних екологічних проблем використання рекреаційних ресурсів, екологічної безпеки мандрівників і туристів, екологічного забезпечення рекреаційних зон.
Завдання дисципліни:
отримання здобувачами знань щодо особливостей і переваг екотуризму на основі аналізу територіального поєднання рекреаційно-туристичних ресурсів, господарства та інфраструктури.

Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття Лекція 1.Основні поняття і терміни. Особливості екотуризму. Функції екотуризму. Історія екотуризму. Ресурси екотуризму. Правова основа екотуризму.
Лекція 2.Вимоги до екотуризму. Формування екотуру. Лекція 3.Проведення екотуру. Розміщення і харчування туристів. Екологічний стан місцевості та його врахування в туристичній діяльності. Лекція 4.Безпека в екотуризмі. Об’єкти екотуризму.Природа як середовище екотуризму. Морське узбережжя України. Об’єкти природно-заповідного фонду.
Лекція 5.Загальна характеристика. Біосферні заповідники.Природні заповідники як об’єкти екотуризму. Лекція 6.Національні природні парки. Регіональні ландшафтні парки. Заказники. Ботанічні сади і дендропарки як об’єкти екотуризму. Лекція 7. Об’єкти екотуризму в Києві і Одесі. Об’єкти екотуризму в сусідніх з Україною країнах. Лекція 8.Екотуристична діяльність. Тури екологічного спрямування. Екскурсійні маршрути Одеси. Лекція 9.Виникнення та розвиток рекреалогії. Основні вітчизняні і зарубіжні теоретики науки. Об'єкт, предмет та суб'єкт рекреалогії. Рекреаційна система як об'єктивне і соціальне утворення. Лекція 10. Суспільні функції рекреаційної діяльності (медико-біологічні, соціокультурні, економічні), їх зв'язок з навколишнім середовищем. Політична функція рекреаційної діяльності. Класифікація рекреаційної діяльності за мотивами рекреації, характером використання рекреаційних ресурсів. Лекція 11. Рекреаційні території і тенденції їх розвитку. Поняття рекреаційної системи і територіальної рекреаційної системи (ТРС). Міжрегіональний рекреаційний комплекс (МРК). Принципова схема ТРС. Елементи (підсистеми) ТРС: група відпочиваючих, природні та культурно-історичні комплекси, група обслуговуючого персоналу, технічні системи, орган управління. Лекція 12.Поняття рекреаційних ресурсів. Види рекреаційних ресурсів (кліматичні, бальнеологічні, ландшафтні, водні, історико-культурні, інфраструктурні та ін.). Типи оцінки рекреаційних ресурсів: медико-біологічний, психолого-естетичний, технологічний. Суб'єктивний характер оцінки. Основні принципи і критерії оцінки природних та культурно-історичних рекреаційних ресурсів. Підходи до оцінки рекреаційних ресурсів.. Лекція 13. Методика комплексної оцінки ТРС: визначення засад дослідження; виявлення оціночних показників; розробка оціночних шкал для окремих показників; отримання окремих оцінок; отримання інтегральної оцінки; аналіз оцінки. Концепція економічної оцінки природних ресурсів.. Лекція 14. Рекреаційний вплив на природне середовище, його охорона та оптимальне використання у зв'язку з розвитком масового відпочинку і туризму. Рекреаційне природокористування, його функції. Рекреаційна дигресія. Рекреаційне навантаження. Методичні підходи до визначення припустимих навантажень на рекреаційні території. Лекція 15.Визначення максимальної, оптимальної та прогнозованої рекреаційної ємності природно-територіальних комплексів. Ефективність використання рекреаційних ресурсів. Рекреаційне використання територій, що охороняються. Платні послуги на об'єктах природно-заповідного фонду. Екологічна ситуація і рекреаційне природокористування. Екологічні цілі рекреаційного природокористування.. (порожній рядок)* Практичні заняття
Практичне заняття №1. Екологічний туризм та екологічний тур. Основні визначення. Частина 1..
Мета заняття: Засвоїти основні визначення американської та європейської моделей екологічного туризму.
Практичне заняття №2. Екологічний туризм та екологічний тур. Основні визначення. Частина 2..
Мета заняття: Засвоїти основні визначення американської та європейської моделей екологічного туризму.
Практичне заняття №3. Рекреаційна ємкість лісових територій. Основні визначення.
Мета заняття: Ознайомитись з методикою визначення рекреаційної ємкості території за Додатком.
Практичне заняття №4. Використання медіа-ресурсів для організації екологічних турів.
Мета заняття: Користуючись літературними джерелами та джерелами Інтернету письмово відповісти на запитання відповідно до варіанту. Практичне заняття №5. Рекреаційна діяльність.
Мета заняття: Засвоїти та вміти тлумачити поняття рекреаційної екосистеми.
Практичне заняття №6. Рекреаційна система як об'єкт рекреалогії. Принципи і методи комплексної оцінки рекреаційних ресурсів території.
Мета заняття: Отримати розуміння принципів і методів комплексної оцінки рекреаційних ресурсів території. Практичне заняття №7. Природні рекреаційні ресурси та умови України.
Мета заняття:Рекреаційна система як об'єкт рекреалогії. Принципи і методи комплексної оцінки рекреаційних ресурсів території.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Особливості і переваги екологічного туризму.
Лекція 2.
Лекція 2. Принципи і методи комплексної оцінки рекреаційних ресурсів території. .
Практичні заняття
Практичне заняття №1.Рекреаційна система як об'єкт рекреалогії. Принципи і методи комплексної оцінки рекреаційних ресурсів території.
Мета заняття:Отримати розуміння принципів і методів комплексної оцінки рекреаційних ресурсів території.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
 Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Не передбачається
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Для здобувачів заочної форми навчання передбачене самостійне виконання планової контрольної роботи, яка виконується протягом семестру. Завдання на виконання контрольної роботи здобувач отримає на установчій лекції.
Контрольна робота містить 2 теоретичних питання за тематикою лекційних занять та одне практичне завдання. Обсяг відповіді на кожне питання та завдання не менше двох сторінок рукописного тексту.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, за 1 тиждень до початку заліково-екзаменаційної сесії.
 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні семи практичних робіт та двох модульних контрольних робіт.
Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів, разом 60 балів.
Бездоганне виконання практичних робіт № 1–4 оцінюється у 5 балів кожна; практичних робіт № 5–6 – у 7 балів кожна; практична робота № 7 оцінюється у 6 балів. Разом – 40 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач вищої освіти – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 60 балів (теоретичне питання – 20 балів кожне; практичне завдання – 20 балів). Захист контрольної роботи – до 40 балів. Разом – 100 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач вищої освіти – 100 балів.
 Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. (порожній рядок)*
Виконаний здобувачем не свій варіант завдання не оцінюється. Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається. Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів.
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання заліку організується за встановленим деканатом розкладом.