Інформаційні телекомунікаційні системи

Мета вивчення дисципліни:
Метою вивчення дисципліни є формування комплексу знань щодо принципів побудови та роботи радіоелектронних систем передавання та вилучення інформації – систем радіозв’язку і радіонавігаційних систем.
Для досягнення мети вивчення дисципліни студенти повинні навчитися вирішувати задачі проектування структурних схем систем радіозв’язку і радіонавігаційних систем, аналізу якісних показників систем та вибору відповідних схемних реалізацій, які задовольняють технічним показникам системи в цілому.

Практичне значення та використання отриманих знань:
Отримані знання можуть використовуватися при виконанні кваліфікаційної роботи бакалавра за вказаною спеціальністю, при проектуванні, розрахунках та експлуатації телекомунікаційної та електронної апаратури, що входять до складу систем цифрового радіозв’язку і цифрових радіонавігаційних систем.
 
Тематика та види навчальних занять
Лекція №1. «Структура та основні характеристики інформаційних телекомунікаційних систем».
Лекція №2. «Сигнали та канали зв’язку в інформаційних телекомунікаційних системах». Лекція №3. «Кодеки та модеми в інформаційних телекомунікаційних системах».
Лекція №4. «Достовірність і швидкість передачі інформації. Ефективність цифровых РТС ПІ».
Лекція №5. «Тенденції розвитку інформаційних телекомунікаційних радіосистем». Лекція №6. «Бездротові та мобільні системи радіозв’язку».
Лекція №7. «Мобільні системи зв’язку першого і другого поколінь». Лекція №8. «Мобільні системи зв’язку третього покоління».
Лекція №9. «Кількісна міра інформації. Ентропiя та її властивості».
Лекція №10. «Інформаційні характеристики джерел дискретних повідомлень». Лекція №11. «Інформаційні характеристики джерел неперервних повідомлень».
Лекція №12. «Пропускна спроможність каналу зв'язку із завадами при передачі дискретних повідомлень та при передачі неперервних повідомлень».
Лекція №13. «Принципи ефективного кодування Класифікація ефективних кодів».
Лекція №14. «Інформаційне узгодження джерела з каналом зв'язку. Ефективні коди Шеннона-Фано та Хаффмена».
Лекція №15. «Коректувальні коди. Загальні властивості та основні параметри».

Лабораторні заняття
Лабораторна робота №1. «Рядковий (ручний) метод побудови кореляційних функцій дискретних сигналів».
Мета роботи: повторення раніше вивченого матеріалу для аналізу властивостей дискретних сигналів, які використовуються в інформаційних телекомунікаційних системах.
Лабораторна робота №2. «Принципи побудови ефективних кодів. Телеграфний код Морзе».
Мета роботи: вивчення принципів побудови ефективних кодів на прикладі телеграфного коду Морзе.
Лабораторна робота №3. «Інформаційне узгодження джерела повідомлень із каналом зв'язку. Ефективні коди Шеннона-Фано».
Мета роботи: вивчення ефективних кодів Шеннона-Фано та процедур інформаційного узгодження джерела повідомлень із каналом зв'язку, отримання практичних навичок використання зазначених кодів.
Лабораторна робота №4. «Інформаційне узгодження джерела повідомлень із каналом зв'язку на основі алгоритму Хаффмена».
Мета роботи: вивчення ефективного коду Хаффмена та процедур інформаційного узгодження джерела повідомлень із каналом зв'язку, отримання практичних навичок використання зазначеного коду.
Лабораторна робота №5. «Методи стиснення інформації з невідомою статистикою символів.
Метод стопки книг».
Мета роботи: вивчення методу ефективного кодування за допомогою стопки книг та дослідження ефективності зазначеного метода.
Лабораторна робота №6. «Методи стиснення інформації з невідомою статистикою символів.
Алгоритм Лемпеля-Зіва-Уелча (LZW - алгоритм)».
Мета роботи: вивчення методу ефективного кодування за допомогою алгоритму Лемпеля-Зіва-Уелча (LZW - алгоритму) та дослідження ефективності зазначеного метода.
 
Лабораторна робота №7. «Завадостійке кодування. Коректуючі коди Хемінга».
Мета роботи: вивчення коректуючих кодів Хемінга з кодовими відстанями 3 та 4, практичне використання зазначених кодів для виявлення та виправлення помилок різної кратності, обумовлених передачею інформації через канали з завадами.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Розрахунково-графічна робота має наступну мету:
– закріплення основних теоретичних положень курсу, придбання практичних навичок використання ефективного коду Хаффмена для інформаційного узгодження джерела повідомлень із каналом зв'язку та використання стиснення інформації за допомогою алгоритму Лемпеля-Зіва-Уелча (LZW - алгоритму).
Завдання на розрахунково-графічну роботу видається на початку 7-го семестру.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Поточний контроль полягає у виконанні:
–        7-ми індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються письмово і полягають у виконанні практичної частини до відповідної лабораторної роботи. Бездоганне виконання завдань лабораторних занять оцінюється у 5 балів;
–    розрахунково-графічної роботи. Бездоганне виконання оцінюється у 15 балів;
–        двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у письмової формі. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи оцінюється у 25 балів;
Підсумковий контроль – залік. Підсумкова оцінка формується як накопичувальна за результатами оцінювання всіх навчальних елементів, які заплановані на семестр для виконання здобувачами вищої освіти. Оцінку «зараховано» отримують здобувачі вищої освіти, які виконали всі навчальні елементи не менш, ніж на 60 %.