Загальна психологія

Мета вивчення дисципліни: опанування фундаментальних категорій загальної психології, наукових напрямів та методів дослідження; формування уявлень про психічні процеси як елементи психічної діяльності людини; засвоєння знань щодо основних психічних станів і властивостей людини, їхнього впливу на поведінку й діяльність; розвиток психологічної культури та сприяння становленню професійної самосвідомості.
Практичне значення та використання отриманих знань: розуміння закономірностей, механізмів, чинників основних психічних явищ, що необхідні для продуктивного виконання функцій і обов’язків сучасного соціального працівника; формування вміння використовувати фундаментальні знання з психології для аналізу та вирішення складних життєвих ситуацій; набуття практичного досвіду щодо виявлення психологічних особливостей людини; відпрацювання навичок застосування профілактичних методів для запобігання порушень і соціальних ризиків; розвиток здатності до взаємодії з клієнтами, надання підтримки та дотримання етичних стандартів тощо.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Психологія як наука».
Лекція 2. «Природа й сутність психіки людини».
Лекція 3. «Свідомість і неусвідомлювані психічні явища».
Лекція 4. «Психологічний аналіз діяльності людини».
Лекція 5. «Відчуття і сприймання».
Лекція 6. «Пам’ять».
Лекція 7. «Мислення».
Лекція 8. «Уява».
Лекція 9. «Увага».
Лекція 10. «Емоції».
Лекція 11. «Воля».
Лекція 12. «Психічні стани людини».
Лекція 13. «Темперамент».
Лекція 14. «Характер».
Лекція 15. «Здібності».

Практичні заняття
Практичне заняття № 1. «Методи психології».
Мета заняття: розширювати знання щодо методів психологічної науки; формувати розуміння можливостей застосування психологічних методів для вирішення професійних завдань.

Практичне заняття № 2. «Сутність відмінностей психіки тварини і людини».
Мета заняття: формувати уявлення щодо відмінностей між психікою тварин і людини, їхньої еволюційної природи та функціональної специфіки; розвивати вміння використовувати профілактичні методи для попередження порушень психічного розвитку, поведінкових відхилень і соціальних ризиків у людській взаємодії.

Практичне заняття № 3. «Психологічні захисти особистості».
Мета заняття: поглиблювати знання щодо психологічних захистів особистості як проявів неусвідомлюваних психічних процесів; набути навичок застосування інструментарію для їх діагностики.

Практичне заняття № 4. «Мотивація як рушійна сила діяльності».
Мета заняття: узагальнити знання про діяльність як психологічну категорію; оволодіти вміннями визначати мотивацію людини та способами мотивування.

Практичне заняття № 5. «Відчуття і сприймання».
Мета заняття: поглиблювати знання про сенсорно-перцептивні процеси; формувати розуміння їхньої ролі в пізнанні світу і прийнятті рішень.

Практичне заняття № 6. «Пам’ять».
Мета заняття: закріплювати знання щодо теорій пам’яті, її індивідуальних особливостей; формувати вміння використовувати методи профілактики для запобігання можливих відхилень у психічному розвитку.

Практичне заняття № 7. «Мислення».
Мета заняття: формувати розуміння соціальної природи мислення, вміння розрізняти розумові дії та операції; набути навичок використовувати методи профілактики для запобігання можливих відхилень у психічному розвитку.

Практичне заняття № 8. «Уява й творчість».
Мета заняття: закріплювати знання щодо механізмів уяви й творчості; формувати розуміння ролі уяви в розв’язанні проблем і пошуку творчих рішень.

Практичне заняття № 9. «Увага».
Мета заняття: розширювати знання про увагу як психічний процес, її властивості та види; оволодіти навичками застосування психодіагностичного інструментарію для її дослідження; набути навичок використовувати методи профілактики для запобігання можливих відхилень у психічному розвитку.

Практичне заняття № 10. «Емоції».
Мета заняття: систематизувати знання щодо емоцій, їхніх видів та фізіологічних основ; формувати розуміння значення емоцій у життєдіяльності людини.

Практичне заняття № 11. «Вольові стани та риси-якості особистості: формування, розвиток і вплив на поведінку».
Мета заняття: розвивати розуміння сутності вольових станів і їхнього зв’язку з рисами особистості; формувати практичні навички аналізу вольової регуляції поведінки, розвитку вольових якостей, а також застосування цих знань для саморозвитку і розв’язання складних життєвих ситуацій.

Практичне заняття № 12. «Негативні психічні стани: профілактика та подолання».
Мета заняття: поглиблювати уявлення про психічні стани особистості; відпрацювати навички застосування способів профілактики та подолання негативних психічних станів.

Практичне заняття № 13. «Темперамент».
Мета заняття: узагальнювати уявлення про темперамент; формувати усвідомлення ролі темпераменту в діяльності та поведінці людини.

Практичне заняття № 14. «Характер: риси та акцентуації».
Мета заняття: поглиблювати знання щодо закономірностей становлення характеру людини, засвоїти уявлення щодо ролі різних чинників у цьому процесі; сформувати розуміння сутності акцентуацій характеру та їхнього впливу на діяльність людини та її стосунки з іншими.

Практичне заняття № 15. «Здібності».
Мета заняття: зрозуміти природу здібностей та їх соціально-історичну зумовленість, співвідношення соціального і біологічного в становленні здібностей, їх види, рівні, природу загальних і спеціальних здібностей; з’ясувати можливі шляхи діагностики здібностей та шляхи їх формування.
Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Психологія як наука».
Лекція 2. «Психічні властивості особистості: темперамент, характер, здібності».

Практичні заняття
Практичне заняття № 1. «Об’єкт, предмет і завдання психології».
Мета заняття: поглиблювати уявлення щодо основ наукової психології; розвивати здатність аналізувати психологічні явища, визначати їх зв’язок із практикою.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

Індивідуальна робота для денної форми здобуття освіти – розрахунково-графічна робота.

Індивідуальна робота для заочної форми здобуття освіти – розрахунково-графічна робота.

Розрахунково-графічна робота
Мета розрахунково-графічної роботи – закріплення та поглиблення уявлень щодо категорій психологічної науки, розуміння яких є важливим для ефективного виконання професійних обов’язків; формування навичок теоретичного аналізу та аргументації шляхів подолання життєвих труднощів клієнтів, вибору ефективних методів їх вирішення та прогнозування наслідків; удосконалення вміння здійснювати профілактику відхилень у психічному розвитку, порушень поведінки та соціальних ризиків з метою попередження кризових ситуацій у клієнтів.
Здобувач отримує завдання першому в семестрі практичному занятті.
Змістовна послідовність виконання роботи.
1. Вибір теми, добір літературних джерел.
2. Опрацювання джерел.
3. Здійснення аналізу відповідно до обраної теми та графічне представлення його результатів.
4. Розроблення програми профілактики / практичних рекомендацій / схеми етапів психологічної підтримки залежно від проблеми, що розглядається.
5. Графічне моделювання розроблених програм / рекомендацій / етапів.
6. Написання висновків.
Захист розрахунково-графічної роботи – протягом останнього навчального тижня семестру.

Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Перше та друге питання носять теоретичний характер і мають продемонструвати здібність здобувачів до самостійного опрацювання теоретичного матеріалу. Обсяг відповіді має становити 3–4 сторінки. До кожного питання складається простий план, що містить три пункти, за якими розкривається його зміст. У тексті мають бути посилання на джерела, які використовувалися під час написання відповіді. Після розкриття змісту згідно з планом вказується перелік джерел. Третє питання є практичним і має на меті визначити здатність здобувачів до застосування отриманих знань з дисципліни для розв’язання професійних завдань.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку (завантаження до Гугл-класу) – не пізніше, ніж за два тижні до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль здійснюється у формі:
1) розв’язання письмових (тестових) завдань і практичних ситуацій (кейсів), опитувань, дискусій, виконанні творчих завдань, застосуванні психодіагностичних методик під час практичних занять. Активна робота на практичних заняттях № 1–2 оцінюється у 3 бали за кожне; на практичних заняттях № 3–4 – у 4 бали за кожне; на практичних заняттях № 5–7 – у 3 бали за кожне; на практичному занятті № 8 – у 2 бали; на практичних заняттях № 9–14 – у 3 бали за кожне; на практичному занятті № 15 – у 2 бали.
2) розрахунково-графічної роботи. Бездоганне виконання оцінюється у 10 балів. Захист роботи – 5 балів.
3) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп’ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 20 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 15 балів. Виконання практичного завдання на практичному занятті – 20 балів. Розрахунково-графічна робота – 15 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.