Кваліфікаційна робота

Кваліфікаційна робота бакалавра є одним з найважливіших видів самостійної роботи, яка завершує підготовку здобувачів за ступенем вищої освіти бакалавр спеціальності 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка», а також – основою для проведення підсумкової атестації.
Виконання кваліфікаційної роботи бакалавра є заключним і тому найбільш важливим етапом підготовки здобувачів, на якому вони одержують можливість застосувати отримані знання під час розробки актуальних задач. У процесі виконання кваліфікаційної роботи та підготовки до підсумкової атестації здобувач повинен показати свою підготовленість із дисциплін циклів загальної та професійної підготовки навчального плану, проявити вміння користуватись науково-технічною літературою, стандартами та спеціальними методичними матеріалами. На етапі виконання та захисту кваліфікаційної роботи виявляється професійна зрілість майбутнього фахівця, формуються вміння використовувати свої знання в практичній діяльності.
Метою виконання кваліфікаційної роботи бакалавра є:
• систематизацію, закріплення і розширення теоретичних знань за фахом і застосуванням цих знань при рішенні конкретних наукових, технічних і виробничих задач;
• розвиток навичок виконання самостійної роботи, оволодівання методикою дослідження та проведення експерименту при вирішенні проблем і питань, згідно завдання кваліфікаційної роботи;
• з'ясування підготовленості здобувачів для самостійної роботи в умовах сучасного виробництва, прогресу науки, техніки.
Виконання кваліфікаційної роботи повинно передбачати рішення наступних задач:
• систематизація, закріплення і розширення теоретичних знань, отриманих у процесі навчання за освітньо-професійною програмою підготовки фахівця першого (бакалаврського) рівня вищої освіти;
• ознайомлення здобувачів безпосередньо на виробництві в період переддипломної практики з роботою за обраною спеціальністю;
• розвиток та закріплення навичок самостійної роботи, оволодіння методикою досліджень та експериментування, моделювання, використання сучасних інформаційних технологій у процесі розв'язання питань, які передбачені завданням на кваліфікаційну роботу;
• збір і обробка відповідних матеріалів та їх практичне застосування у кваліфікаційній роботі;
• визначення відповідності рівня підготовки випускника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця, його готовності та спроможності до самостійної роботи в умовах ринкової економіки, сучасного виробництва, прогресу науки та техніки.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
Кваліфікаційна робота бакалавра за ОПП «Інтелектуальні комп’ютерні системи управління» має бути практично-дослідною роботою, мати рішення та рекомендації до її впровадження. Це означає, що вона повинна генерувати нову чи частково нову інформацію. Елементами такої інформації можуть уважатися поглиблений аналіз і пропозиції щодо вирішення конкретної проблеми автоматизації. Таким вирішенням може бути модернізація наявної системи автоматизації, наприклад, шляхом заміни поточних технічних засобів автоматизації на сучасні інтелектуальні, застосування комп’ютерно-інтегрованого управління та робототехнічних підсистем та/або окремих пристроїв, розробки програмного забезпечення систем автоматизації, пропозиції та впровадження математичних моделей керування тощо, або розробка нової системи автоматизації у випадку її відсутності на технологічній ділянці. Працюючи над кваліфікаційною роботою, здобувач повинен засвоїти та закріпити навички правильної постановки проблеми автоматизації, обґрунтування її актуальності, формулювання мети й завдань роботи, побудови логічного плану і структури, роботи з джерелами інформації, обґрунтування власних висновків і пропозицій.
Головними етапами виконання кваліфікаційної роботи бакалавра є такі:
1) Вибір теми кваліфікаційної роботи та збір і опрацювання інформації з літературних, технічних та технологічних джерел, яка стосується поточного стану об’єкту автоматизації (технологічного процесу) згідно з обраною тематикою. Даний етап починається при проходженні переддипломної практики.
2) Визначення структури та змісту кваліфікаційної роботи, її виконання.
3) Оформлення роботи згідно з вимогами.
4) Подання кваліфікаційної роботи на перевірку на плагіат, отримання відгуку керівника та рецензування.
5) Отримання допуску до захисту кваліфікаційної роботи.
Зміст пояснювальної записки повинний визначатися темою кваліфікаційної роботи і завданням. Кваліфікаційна робота бакалавра може бути початковим етапом виконання кваліфікаційної роботи магістра.

ТЕМА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Кінцева тематика кваліфікаційних робіт визначається випускаючою кафедрою комп’ютеризованих систем та програмних технологій. У кожному розділі кваліфікаційної роботи повинна бути розроблена основна тема, а також окремі (спеціальні) сучасні і перспективні теоретичні і практичні питання відповідно до завдання, схваленого кафедрою. Здобувачам надається право вибору теми кваліфікаційної роботи.
Вибір теми кваліфікаційної роботи є першим відповідальним етапом підготовки кваліфікаційної роботи бакалавра, яке має важливе значення для її успішного виконання здобувачем вищої освіти. При виборі теми слід враховувати її практичну актуальність і перспективність. При цьому перевага надається темам, що пов’язані з науковими дослідженнями (в рамках держбюджетних тем) кафедри, потребами підприємства та практичних професійних інтересів бакалавра.
Бакалавр має право пропонувати тему самостійно після її узгодження з керівником, при цьому вона повинна вирішувати актуальні проблеми автоматизації, бути впровадженням до його практичної та/або наукової роботи, відповідати запланованими програмним результатам навчання згідно ОПП «Інтелектуальні комп’ютерні системи управління» першого (бакалаврського) рівня підготовки за спеціальністю 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка».
Тематика кваліфікаційних робіт розробляється випускаючою кафедрою й затверджується наказом ректора. Теми кваліфікаційних робіт повинні відповідати профілю спеціальності. Назва теми повинна бути чіткою, короткою, однозначно відповідати предмету дослідження й змісту виконаної роботи. Здобувач має право вибору теми кваліфікаційної роботи, представивши на кафедру необхідне обґрунтування доцільності її розробки.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Тема кваліфікаційної роботи студента фіксується в завданні на розробку кваліфікаційної роботи.
У завданні повинні бути відбиті наступні позиції:
• тема й виконавець кваліфікаційної роботи;
• спеціальність;
• вихідні дані до роботи;
• структура розрахунково-пояснювальної записки;
• перелік графічних документів;
• консультанти по роботі;
• календарний план виконання роботи й строк здачі закінченої роботи.
Завдання, підписане науковим керівником, консультантами й здобувачем, затверджується завідувачем кафедри.
При необхідності зміни теми кваліфікаційної роботи здобувач подає на кафедру відповідну мотивовану заяву з візою наукового керівника на ім’я завідувача кафедри. У разі позитивного висновку готується проєкт відповідного наказу ректора. У разі відмови у задоволенні заяви здобувач зобов’язаний подати роботу за раніше затвердженою темою.
При отриманні теми та відповідно завдання бакалавр повинен з’ясувати у керівника усі питання щодо збору даних та виконанню додаткових завдань в період практики. Для керівництва окремими розділами випускної кваліфікаційної роботи можуть призначатися консультанти. Керівниками й консультантами кваліфікаційних робіт бакалаврі повинні бути переважно викладачі кафедри.
До основних функцій керівника кваліфікаційної роботи магістра належать:
• надати допомогу здобувачеві у формулюванні теми кваліфікаційної роботи й розробці плану її виконання;
• консультувати здобувача при виборі методики проведення дослідження, доборі літератури й фактичного матеріалу;
• рекомендації щодо вибору літературних джерел: наукової та спеціальної літератури, необхідної для написання кваліфікаційної роботи;
• здійснювати систематичний контроль виконання кваліфікаційної роботи відповідно до розробленого плану;
• оцінювати якість виконання кваліфікаційної роботи і її відповідність вимогам у відгуку наукового керівника.
• поради щодо виконання, оформлення роботи, підготовки доповіді та графічних матеріалів;
• відгук (подання) на кваліфікаційну роботу бакалавра.
Керівник кваліфікаційної роботи звертає увагу здобувача на недоліки в роботі (стиль викладу, оформлення, зміст підрозділів тощо), але не виправляє їх самостійно. Не допускається до захисту кваліфікаційна робота, яка не відповідає всім вимогам до кваліфікаційних робіт рівня «бакалавр», написана не за затвердженою темою, або має елементи плагіату.

СТРУКТУРА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Кваліфікаційна робота складається з текстової частини, додатків (за потреби) та графічної частини.
Текстова частина кваліфікаційної роботи містить такі структурні елементи:
1. Титульний лист.
2. Завдання.
3. Анотація.
4. Зміст.
5. Вступ.
6. Розділи основної частини.
7. Загальні висновки.
8. Перелік посилань.
9. Додатки;
Загальний обсяг кваліфікаційної роботи визначається тематикою та специфікою об’єкта дослідження та узгоджується з керівником роботи (приблизний обсяг основного тексту – 60 – 90 сторінок формату А4, до нього не входять: титульний аркуш; зміст; список використаних джерел, додатки).
Титульний лист і завдання оформляються на бланках стандартного зразка. Завдання представляється на одному аркуші, заповненому з двох сторін.
Анотація повинена містити відомості про обсяг роботи, кількості ілюстрацій, таблиць, додатків і посилань. Текст повинен представлятися на одному аркуші і відображати наступну інформацію:
• об'єкт дослідження;
• мета роботи;
• короткий опис результатів розробок і їх новизна;
• рекомендації з використання результатів роботи.
Після тексту анотації повинен бути наведений перелік ключових слів, істотних для розкриття суті роботи. Перелік ключових слів включає від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих прописними буквами в називному відмінку в рядок через коми.
Зміст приводиться на 4-му аркуші пояснювальної записки з основним написом за ДСТ 2.104 – 68 форма 2.
Вступ містить загальну характеристику роботи, що включає в себе наступні елементи:
• актуальність теми – короткий виклад суті проблемної ситуації, а також вимоги практики;
• об'єкт досліджень – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й вибраний для вивчення, наприклад, процес керування електроприводом;
• ціль дослідження – очікуваний результат, що перебуває зазвичай в площині критеріїв економічної ефективності, наприклад, підвищення продуктивності процесу механічної обробки;
• завдання досліджень – це перелік питань, які повинні бути розв'язані в ході досліджень;
• методи дослідження – це використовуваний математичний апарат і інструментальні засоби, наприклад, програмні засоби.
В основній частині пояснювальної записки логічно й аргументовано розкривається тема роботи, з достатнім ступенем деталізації розглядаються методика й техніка досліджень, обговорюються й узагальнюються отримані результати. В цій частині представляються також матеріали по ефективності результатів досліджень та по охороні праці.
Основна частина містить наступні розділи.
Технологічна частина. Тут автор описує суть передумов для ініціювання досліджень по проблемній ситуації, висуває гіпотезу або ідею про можливий шлях розв‘язку «вузького місця» і формулює завдання до проєктування відповідно зазначеної цілі.
Конструкторська частина. При проєктуванні системи керування устаткуванням необхідно спочатку розрахувати час робочого циклу, а також параметри периферійних пристроїв, що забезпечують необхідну точність і динаміку. Після цих розрахунків можна приступити до вибору апаратури керування, вимірювальних перетворювачів і виконавчих засобів, а також до розробки функціональної схеми автоматизації. Параметрами оцінки є стійкість процесу, швидкодія й точність системи керування. Якщо результат моделювання позитивний, виконується розробка схем з'єднань засобів керування з виконуючими пристроями, а також схем підключень каналів вводу-виводу. На завершення проводиться розробка структури програми користувача й створення програмного коду для однієї із задач керування.
Спеціальна частина. Цей розділ характеризує практичну складову роботи й містить у собі розробку методик, алгоритмів або вказівок по практичному використанню системи автоматизації. У цьому розділі слід розв'язати основні завдання проєктування системи.
Предметом проєктування є цифрова система керування, яка містить у собі наступні компоненти:
• засоби програмного керування;
• засоби інтерфейсу;
• інформаційні пристрої;
• виконавчі пристрої;
• перетворювальні пристрої;
• апаратура з'єднання;
• алгоритмічне й програмне забезпечення.
На наступному етапі розробляється спрощена структурна схема системи. Структурна схема – це графічне зображення структури системи. Під структурою розуміється сукупність частин, на які може бути розділена система за певною ознакою, а також шляхи передачі впливів між ними.
Після розробки структурної або функціональної схеми слід розробити більш детальне представлення проєкту – скласти принципіальні схеми, схеми з'єднань і схеми підключень.
Принципіальні схеми служать для визначення повного складу приладів, апаратів і пристроїв, а також зв'язків між ними. Принципіальні схеми є основою для розробки монтажних схем.
Схеми з'єднань призначені для виконання монтажу щитів і пультів, а також для з'єднання частин певної електроустановки.
Схеми підключення служать для графічного відображення з'єднань апаратури керування як між собою, так і із зовнішніми пристроями – вхідними й вихідними.
Правила виконання й оформлення схем регламентують стандарти сьомої класифікаційної групи ЄСКД. Види і типи схем, загальні вимоги до їхнього виконання повинні відповідати ДСТУ 2.701-84, правила виконання всіх типів електричних схем – ДСТУ 2.702-75.
Вирішення питань по охороні праці. В цьому розділі представляються матеріали по заходам безпеки.
Загальні висновки. Тут дається узагальнена підсумкова оцінка виконаної роботи. Висновки містять у собі:
• загальну характеристику кола вирішених завдань (коротко), в якій відображуються суть механізмів вирішення проблемної ситуації, а не перелік вирішених завдань;
• основні досягнені результати, представлені в логічній послідовності;
• можливі напрямки й перспективи продовження роботи з дослідженої теми.
Перелік посилань – це список використаної літератури, оформлений відповідно до вимог ДЕРЖСТАНДАРТУ 7.1-2003. Посилання на використану літературу в тексті обов'язкові. Список використаних джерел зазвичай містить не менше 20 найменувань.
Додатки – у них виноситься додатковий або допоміжний матеріал, який має інформативну цінність, однак його розміщення в основному тексті може порушити логічну стрункість документа.

ФОРМАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ТЕКСТОВОЇ ЧАСТИНИ
Текстова частина кваліфікаційної роботи виконується державною мовою з дотриманням вимог ДСТУ 3008:2015 «Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання».
Текст кваліфікаційної роботи магістра розміщується на сторінці книжкової орієнтації, яка обмежується полями: лівим – 25 мм, правим – 10 мм, верхнім та нижнім – 20 мм. Для великих таблиць і рисунків допускається альбомна орієнтація сторінок, на яких вони розміщені. Текст роботи друкується шрифтом Times New Roman, кеглем 14 з міжрядковим інтервалом 1,5.
При оформленні роботи не використовується підкреслений шрифт. Абзацний відступ має бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати 1,25 мм. Необхідно чітко дотримуватися структури роботи, яка докладно описана в попередньому розділі. Сторінки звіту нумерують наскрізно, охоплюючи додатки. Номери сторінок рукопису проставляють у верхньому полі аркуша праворуч, починаючи з третьої сторінки, дотримуючись наскрізної нумерації без пропусків і буквених доповнень. На сторінках (титульний лист і завдання) номер сторінки не ставиться. Листи «ЗМІСТ» та «ДОДАТКИ» включаються в наскрізну нумерацію сторінок. Зміст містить найменування та номери початкових сторінок всіх розділів та підрозділів роботи. Обов’язково формувати зміст автоматично засобами MS Word.
У тексті кваліфікаційної роботи необхідно дотримуватись єдиної термінології, логічної послідовності викладання матеріалу, чіткості і конкретності викладання теоретичних і практичних результатів роботи, обґрунтованості висновків і рекомендацій.
Текст кваліфікаційної роботи не повинен бути перевантаженим несуттєвою інформацією, описом загальновідомих даних, виведенням формул тощо. Наведені твердження або підґрунтя для будь­яких стверджень потрібно доповнювати посиланням на джерела, з яких запозичена інформації.
Текст кваліфікаційної роботи викладається з використанням безособової форми у відповідному відмінку й часі.

ФОРМАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ДОДАТКІВ
У додатки розрахунково-пояснювальної записки рекомендується виносити інформацію, що має довідкове або другорядне значення, але необхідну для повнішого висвітлення теми ВКР, або поміщати окремі матеріали (роздруківки програм тощо) для зручності роботи з текстом розрахунково-пояснювальної записки.
Допускається використовувати як додатки конструкторські документи. Програми розташовуються як посилання на них у тексті документа. Обсяг програм не лімітується.
Кожний додаток повинен починатися з нового аркуша із зазначенням нагорі праворуч сторінки слова «Додаток» та його позначення, а під ним у дужках для обов'язкового додатка пишуть слово «обов'язкове», а для інформаційного – «рекомендоване» або «довідкове». Додаток повинен мати змістовий заголовок, який записується симетрично щодо тексту з великої літери окремим рядком. Додатки позначають великими літерами українського алфавіту, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Якщо в документі є тільки один додаток, він називається «Додаток А». Додатки можуть бути позначені буквами латинського алфавіту, за винятком букв I і O. У разі повного використання букв українського та латинського алфавітів допускається позначення додатків арабськими цифрами.
Усі додатки повинні бути перераховані у змісті документа із зазначенням їх номерів та заголовків. Посилання на додатки в тексті роботи співпадають з послідовністю написання додатків, їх нумерацією. Тобто, вказівку на яке з додатків з'явилося в роботі першим, то додаток і очолюватиме розділ додатків.
До додатків не включають:
• матеріали, які є основним результатом виконання кваліфікаційної роботи та виносяться на захист, наприклад, коди програм, конструкторські та технологічні документи, креслення,схеми, малюнки іт.п. (такіматеріаливключаютьдо текстової абографічної частини);
• копії публікацій, в яких здобувач є автором/співавтором – такі публікації включають до списку використаних джерел через відповідне посилання у тексті кваліфікаційної роботи.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ІЛЮСТРАТИВНИХ МАТЕРІАЛІВ
Ілюстративний матеріал готується здобувачем освіти для представлення основних положень кваліфікаційної роботи під час її захисту орієнтовно на 10–12 слайдах. Презентацію зазвичай створюють у програмі Microsoft Power Point, хоча є інші засоби. Наприклад: Google Slides, Apple Keynote, LibreOffice Impress.
Слайд є допоміжним засобом під час усного виступу. На слайди можуть виноситись такі елементи:
• математичні моделі або формули розрахунків;
• графіки, діаграми, таблиці, схеми, тематичні карти­схеми;
• види технологічного обладнання;
• короткі текстові пояснення (до 20 % від загального об’єму ілюстративного матеріалу).
Розмір шрифту, який рекомендується використовувати при підготовці ілюстративних матеріалів, повинен бути не менш ніж 18 пт.
Слайд повинен мати заголовок, написаний без переносів і крапки в кінці. Нумерація слайдів здійснюється у правому верхньому куті в порядку їх згадування у доповіді.
Для подання ілюстративних матеріалів рекомендується така структура:
• перший слайд: тема, автор, керівник кваліфікаційної роботи;
• другий слайд: мета та задачі кваліфікаційної роботи;
• третій слайд: предмет та об’єкт кваліфікаційної роботи;
• решта слайдів: ілюстрація результатів кваліфікаційної роботи;
• останній слайд – загальні висновки кваліфікаційної роботи.

ВИМОГИ ДО ОРИГІНАЛУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Під час здійснення атестації здобувача освіти в Університеті використовується оригінал кваліфікаційної роботи у електронному вигляді.
Оригіналом електронного документа відповідно до чинного законодавства вважається його електронний примірник з електронним підписом автора, що базується на кваліфікованомусертифікаті електронного підпису. У виключних випадках, якщо накладання електронного підпису здобувача освіти неможливо, а авторство кваліфікаційної роботи не викликає сумнівів, за розпорядженням ректора на кваліфікаційну роботу замість підпису автора може бути накладено електронний підпис­печатку Університету.
Без накладеного електронного підпису кваліфікаційна робота у електронному вигляді не є оригіналом і не може бути використана при здійсненні атестації.
Оригінал кваліфікаційної роботи у електронному вигляді створюється у формі комп’ютерного файлу (далі – файл) у форматі PDF/A – стандартизованому форматі ISO (Міжнародної організації зі стандартизації), що підтримує архівування документів в електронному вигляді для майбутнього використання. Такі документи можуть бути відкриті будь­яким програмним забезпеченням або операційною системою без втрати форматування, кольору, гіпертексту та шрифтів.
Текстова частина кваліфікаційної роботи повинна мати текстовий шар та не може містити тексту та/або таблиць у вигляді зображень.
Після завершення виконання кваліфікаційної роботи здобувач освіти:
• формує в електронному вигляді комп’ютерний файл з кваліфікаційною роботою у форматі PDF/A з текстовим шаром за інструкцією;
• накладає на файл власний електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті за інструкцією;
• передає файл з кваліфікаційною роботою керівникові роботи.

ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Керівник кваліфікаційної роботи отримує від здобувача освіти оригінал кваліфікаційної роботи в електронному вигляди та перевіряє, що файл:
• містить завершену кваліфікаційну роботу повністю (з додатками та графічною частиною) сформовано у форматі PDF/A з текстовим шаром;
• має накладений електронний підпис здобувача освіти.
За умови виконання зазначених вимог керівник направляє кваліфікаційну роботу для перевірки на унікальність та відсутність академічного плагіату відповідальній особі випускової кафедри з антиплагіату.
Відповідальна особа з антиплагіату за допомогою технічних засобів:
• перевіряє основну текстову частину кваліфікаційної роботи на унікальність та відсутність академічного плагіату;
• за результатами перевірки основної текстової частини кваліфікаційної роботи формує звіт подібності та передає його керівникові кваліфікаційної роботи.
Кваліфікаційна робота проходить попередній захист на випусковій кафедрі, який має на меті встановити факт готовності роботи і здобувача освіти до захисту. Попередній захист кваліфікаційної роботи проводиться на засіданні комісії, склад і терміни роботи якої встановлюється розпорядженням завідувача випускової кафедри.
Комісія з попереднього захисту кваліфікаційних робіт у присутності керівника роботи, який надає комісії кваліфікаційну роботу та звіт подібності:
• аналізує звіт подібності за результатами перевірки основної текстової частини кваліфікаційної роботи на унікальністьта відсутністьакадемічного плагіату та робитьвисновок щодо відповідності роботи нормам академічної доброчесності;
• спілкується зі здобувачем освіти щодо кваліфікаційної роботи;
• аналізує відповідність кваліфікаційної роботи встановленим вимогам щодо її змісту та структури;
• здійснює нормоконтроль кваліфікаційної роботи.
За результатами попереднього захисту кваліфікаційної роботи комісія приймає одне з таких рішень:
• про готовність роботи до захисту та надання дозволу на її завантаження до РКР;
• про необхідність доопрацювання роботи та визначає терміни повторного розгляду роботи;
• про недопущення кваліфікаційної роботи до захисту (якщо робота маєсуттєві недоліки або комісією встановлено факт академічного плагіату).
Після отримання позитивного висновку комісії з попереднього захисту, керівник кваліфікаційної роботи повинен завантажити кваліфікаційну роботу до РКР не пізніше, ніж за три робочі дні до дати її захисту, відповідно до інструкції.
На кваліфікаційну роботу, розміщену в РКР, надається не менше, ніж одна рецензія, яка підписується науково­педагогічним працівником Університету або іншого закладу вищої освіти, або працівником іншої установи який є фахівцем відповідного профілю.
Рецензія складається із зазначенням:
• посилання на кваліфікаційну роботу в РКР (не допускається дописувати «від руки»);
• відповідності кваліфікаційної роботи затвердженій темі та завданню;
• повноти розкриття змісту кваліфікаційної роботи та поставлених в ній задач;
• недоліків та зауважень до кваліфікаційної роботи;
• рекомендованоїоцінки кваліфікаційноїроботи зачотирибальною шкалою(«відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та висновку про можливість присудження здобувачу відповідного ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації.
Рецензія має бути надана здобувачем освіти керівнику кваліфікаційної роботи, який передає її на випускову кафедру не пізніше ніж за день до встановленого терміну захисту кваліфікаційної роботи в ЕК.
Негативна оцінка, яка може бути висловлена в рецензії, не є підставою для недопущення роботи до захисту в ЕК.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Підсумкову оцінку кваліфікаційної роботи магістра дає атестаційна (екзаменаційна) комісія, призначена приказом ректора, з спеціальності 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка», яка враховує такі чинники:
1. Достатній науково-теоретичний рівень розробки проблеми та її актуальність.
2. Зв'язок теоретичних положень, розглянутих у роботі, із практикою.
3. Наявність елементів самостійної наукової творчості:
4. Використання оригінальних джерел аналітичного й статистичного характеру.
5. Повнота розв'язку поставлених у роботі завдань.
6. Грамотність і логічність у викладі матеріалу.
7. Якість оформлення роботи.
При виставлянні підсумкової оцінки враховується попередні оцінки, виставлені науковим керівником і рецензентом. Підсумкова оцінка може не збігатися з попередніми оцінками роботи.
Атестаційна (екзаменаційна) комісія оцінює всі етапи захисту:
• презентацію результатів роботи;
• розуміння питань, що задаються членами комісії, і якість відповідей на запитання;
• кваліфікацію й загальний рівень розуміння дослідженої проблеми, продемонстровані здобувачем у процесі захисту;
• загальний рівень культури спілкування з аудиторією.
Критерії оцінювання кваліфікаційної роботи та її захисту наведені у таблиці. Роботи, за якими визначено, що вони виконані без дотримання вимог академічної доброчесності, не оцінюються і до захисту не допускаються.