Екологія людини

Мета вивчення дисципліни «Екологія людини» – формування у майбутніх фахівців теоретичних знань та практичних навичок знань із закономірностей взаємодії людини із довкіллям; механізмів впливу екологічних чинників, в тому числі, антропогенних, на людину та адаптаційних можливостей організму; екологічних аспектів харчування, здоров’я, довголіття, здорового способу життя; демографічних проблем та завдань збереження генофонду людської популяції.
Практичне значення та використання отриманих знань:
Навчальна дисципліна «Екологія людини» спрямована на формування високо компетентних фахівців, здатних приймати екологічно зважені рішення, добре орієнтуватися в галузі сучасної екології, визначати найважливіші напрямки розвитку науки; аналізувати та робити адекватні висновки про впливи факторів зовнішнього середовища на рослинний та тваринний світ, прогнозувати зміни в конкретних екосистемах та попереджувати негативні наслідки, створювати передумови сталого розвитку, раціонально використовувати, зберігати та відновлювати природні ресурси.
Практичні завдання курсу: вміти визначати показники, які характеризують популяцію людини та стан середовища її мешкання; здійснювати статистичну оцінку небезпечних і шкідливих чинників для життя людини; визначати індекс людського потенціалу; моделювати небезпечні події та оцінювати рівень ризику; створювати оптимальні гігієнічні умови праці і відпочинку; визначати «кількісні» показники власного здоров’я і оцінювати його рівень; визначати адаптаційний потенціал організму; прогнозувати можливі зміни у характеристиках здоров’я людей під впливом динамічних змін зовнішнього середовища; застосовувати картографічні, математико-статистичні, соціально-гігієнічні методи контролю і управління в області екології людини; складати екологічні прогнози впливу факторів зовнішнього середовища на реалізацію генотипу; застосовувати методики визначення екологічних аспектів хронобіології для вивчення біологічних ритмів та їх адаптивної ролі в антропогенних екосистемах.
Teмaтикa та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Екологія людини як наука. Екологія людини як наука: предмет, об’єкт вивчення, мета і завдання. Роль і місце людини в екосфері. Швидкість еволюції людства як виду. Прискорення зростання енергетичних і ресурсних потреб і витрат людини. Безпрецедентно висока чисельність виду Homo sapiens.
Лекція 2. Людські потреби. Біосоціальна природа та потреби людини. Система людских потреб. Піраміда потреб А. Маслоу. Температурний чинник. Зв’язок внутрішнього середовища людини із навколишнім середовищем; поняття про гомеостаз.
Лекція 3. Адаптація людини до умов навколишнього середовища. Адаптогенні чинники. Загальні закономірності адаптації людини. Генотипова і фенотипова адаптація. Норма реакції. Неспецифічні реакції. Стрес. Теорія стресу.
Лекція 4. Загальні аспекти здоров’я людини. Характеристика рівнів здоров’я та його критерії. Здоров’я людини як комплексний показник стану людського суспільства. Біоритми та часова організація організму людини. Десинхроноз та його наслідки. Онкологічні захворювання.
Лекція 5. Екологічні чинники здоров’я людини. Екологічні аспекти впливу зовнішнього середовища на організм людини. Вплив фізичних факторів навколишнього середовища. Вплив на організм людини кліматичних факторів. Вплив баричних систем. Механізми дії температури і вологості, коливань концентрацій газів. Вплив на людський організм антропогенних порушень біосфери.
Лекція 6. Екологічні проблеми харчування. Енерговитрати людини та їх поповнення. Залежність обміну речовин від умов існування. Енергетична ефективність різних систем життєзабезпечення. Особливості харчування. Культурно-господарча адаптація. Харчування в різних зонах заселення. Вплив соціально-економічних чинників на харчування. Тенденції розвитку типів харчування. Штучна та генетично модифікована їжа
Лекція 7. Соціально-демографічний аспект екології людини. Життєвий потенціал людини. Смертність. Закон смертності Гомперца. Найпоширеніші причини смертності в Україні. Гіпотези старіння. Тривалість життя і чинники, що на неї впливають.
Лекція 8. Демографічна поведінка населення Типізація вікової структури населення. Демографічна поведінка, народжуваність і відтворення населення. Демографічні процеси в Україні. Сучасна духовність людини та психологія особистості.

Практичні заняття
Практичне заняття 1. Визначення екологічних умов проживання людини.
Мета заняття: Визначення найсприятливіших умов навколишнього природного середовища для гармонійного розвитку людини. Розв’язувати проблеми у сфері захисту навколишнього середовища із застосуванням загальноприйнятих та/або стандартних підходів та міжнародного і вітчизняного досвіду.
Практичне заняття 2. Розрахунок індексу людського розвитку. Визначити індекс людського розвитку в різних країнах світу, порівняти з даними щодо України
Мета заняття: Засвоєння методики визначення інтегрального показнику, індексу людського розвитку (ІЛР), який характеризує набуття людиною якісних ознак (тривалості життя, рівня освіти і реального ВВП на душу населення). Розв’язувати проблеми у сфері захисту навколишнього середовища із застосуванням загальноприйнятих та/або стандартних підходів та міжнародного і вітчизняного досвіду
Практичне заняття 3. Методи визначення адаптаційного потенціалу людини. Застосувати функціональні проби оцінки фізичної працездатності з метою визначення адаптаційного потенціалу людського організму. Зробити висновки та надати рекомендації щодо покращення фізичного стану.
Мета заняття: Застосувати функціональні проби оцінки фізичної працездатності з метою визначення адаптаційного потенціалу людського організму
Практичне заняття 4. Кількісне оцінювання індивідуального ризику небезпек, що пов’язані із способом життя. Розрахувати ризик наразитися протягом року на смертельну небезпеку для людини (дані представлені за номером варіанту), використовуючи вік людини; стать людини; місце проживання; вид професійної діяльності; спосіб життя (основні причини додаткового ризику) Визначити відносну частку кожного джерела небезпеки, що формує загальний індивідуальний ризик, і побудувати кругову діаграму.
Мета заняття: формування знань про сучасні моделі оцінки екологічних ризиків та придбання студентами практичних навичок щодо оцінювання основних видів ризику, що пов’язані із способом життя. Демонструвати навички оцінювання непередбачуваних екологічних проблем і обдуманого вибору шляхів їх вирішення. Уміти формувати ефективні комунікаційні стратегії з метою донесення ідей, проблем, рішень та власного досвіду в сфері екології
Практичне заняття 5. Визначення власних добових енергетичних витрат. Розрахувати власну масу тіла. Зробити висновки. Розрахунок індивідуальних добових витрат енергії. Визначити добові енерговитрати організму, використовуючи коефіцієнт фізичної активності. Визначити добові енерговитрати організму хронометражно-табличним методом.
Мета заняття: засвоїти теоретичний матеріал про добові енергетичні витрати організму та методи їх визначення; визначити добові енерговитрати за допомогою коефіцієнта фізичної активності та хронометражне-табличним методом; вміти визначати добові енерговитрати організму.
Практичне заняття 6. Визначення кількісних і якісних показників харчування. Визначити оптимально збалансовану масу основних поживних речовин в харчовому раціоні, відповідно до енерговитрат власного організму. Провести аналіз добового раціону на його збалансованість за основними поживними речовинами та забезпечення калорійністю.
Мета заняття: засвоїти теоретичний матеріал про енергетичну цінність продуктів харчування та основні поживні речовини; навчитись визначити збалансованість основних поживних речовин в харчовому раціоні відповідно до енерговитрат організму. Визначити масу основних поживних речовин та калорійність власного добового раціону.
Практичне заняття 7. Визначення забезпеченості організму вітамінами та мінеральними речовинами. Розрахувати кількість вітамінів і мінеральних солей у кожному продукті, що входить до складу блюда. Визначити добове споживання вітамінів і мінеральних солей.
Мета заняття: засвоїти теоретичний матеріал, вміти скласти добовий раціон харчування, збалансований за основними поживними речовинами, калорійністю, вмістом мікро- та макроелементів, вітамінів.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Екологія людини як наука: предмет, об’єкт вивчення, мета і завдання. Роль і місце людини в екосфері. Швидкість еволюції людства як виду. Людські потреби. Біосоціальна природа та потреби людини. Система людских потреб. Піраміда потреб А. Маслоу. Температурний чинник. Зв’язок внутрішнього середовища людини із навколишнім середовищем; поняття про гомеостаз. Адаптація людини до умов навколишнього середовища. Адаптогенні чинники. Загальні закономірності адаптації людини. Генотипова і фенотипова адаптація. Норма реакції. Неспецифічні реакції. Стрес. Теорія стресу.
Лекція 2. Загальні аспекти здоров’я людини. Характеристика рівнів здоров’я та його критерії. Здоров’я людини як комплексний показник стану людського суспільства. Екологічні чинники здоров’я людини. Екологічні аспекти впливу зовнішнього середовища на організм людини. Вплив фізичних факторів навколишнього середовища. Екологічні проблеми харчування. Енерговитрати людини та їх поповнення. Вплив соціально-економічних чинників на харчування. Соціально-демографічний аспект екології людини. Життєвий потенціал людини. Смертність. Найпоширеніші причини смертності в Україні. Гіпотези старіння. Тривалість життя і чинники, що на неї впливають. Вікова структура населення України. Демографічна поведінка, народжуваність і відтворення населення. Сучасна духовність людини та психологія особистості.
Практичні заняття
Практичне заняття 1. Методи визначення адаптаційного потенціалу людини. Застосувати функціональні проби оцінки фізичної працездатності з метою визначення адаптаційного потенціалу людського організму. Зробити висновки та надати рекомендації щодо покращення фізичного стану. Визначення власних добових енергетичних витрат. Розрахунок індивідуальних добових витрат енергії. Визначити добові енерговитрати організму хронометражно-табличним методом. Визначити оптимально збалансовану масу основних поживних речовин в харчовому раціоні, відповідно до енерговитрат власного організму. Провести аналіз добового раціону на його збалансованість за основними поживними речовинами та забезпечення калорійністю.
Мета заняття: демонструвати навички оцінювання непередбачуваних екологічних проблем і обдуманого вибору шляхів їх вирішення, уміти формувати ефективні комунікаційні стратегії з власного досвіду в сфері екології, використовувати різні види та форми рухової активності для ведення здорового способу життя.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

Для денної та заочної форми здобуття освіти

Виконання РР
Самостійна робота студентів передбачає виконання індивідуальних завдань консультуючись при цьому з викладачем, що керує цим видом роботи. Самостійна робота планується та організовується індивідуально кожним здобувачем. Необхідно самостійно підготувати реферат, використавши матеріали методичного та інформаційного забезпечення дисципліни на одну із зазначених тем:
Вчення «Живої Етики» про природу людини.
Психічна енергія і здоров’я людини.
Роль біологічних ритмів в житті людини.
Екологія житла та побуту людини.
Вплив гепатогенних зон на здоров’я людини.

Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання на виконання контрольної роботи здобувач отримає на установчій лекції.
Контрольна робота містить 10 теоретичних питань та 2 задачі (завдання).
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж один тиждень до початку заліково-екзаменаційної сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
Семестр 3

Поточний контроль полягає у виконанні 7 практичних робіт та двох модульних контро-льних робіт.
Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин. Перша МКР1 складається з 5 теоретичних запитань (по 4 бали за бездоганну відповідь). Практична частина МКР1 складається з 1 завдання (7 балів за бездоганне розв’язання). Максимально мо-жлива сума балів за МКР1 – 27 балів. Аналогічно МКР2 складається з 5 теоретичних запитань (по 4 бали за бездоганну відповідь). Практична частина МКР2 складається з 1 завдання (6 балів за бездоганне розв’язання). Максимально можлива сума балів за МКР2 – 26 балів. Максималь-но можлива сума балів за дві МКР – 53 бали.
Бездоганне виконання РР оцінюється в 5 балів. Разом, за теоретичну частину можна отримати 58 балів (з них 27 за МКР1, 5 балів за РР та 26 за МКР 2).
Бездоганне виконання кожного завдання на практичному занятті оцінюється у 6 балів, за 7 практичних робіт можливо отримати 42 балів, до МКР1 відносяться три практичні роботи (18 балів), до МКР2 відносяться 4 практичні роботи (24 бали).
Максимально можлива сума балів за МКР1 – 45 балів , за МКР2 ‒ 55 бали, що за підсум-ком складає 100 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів, мінімальна оцінка, яка відповідає оцінці “задовільно” – 60 балів.

Для заочної форми здобуття освіти
Семестр 4
Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 100 балів. З них практична частина ‒ 40 бали за бездоганне виконання (дві задачі по 20 балів) та теоретична частина 60 балів за бездоганне виконання (11 питань по 5 балів). Завдання з РР присутнє в КР як 12 завдання, яке оцінюється в 5 балів. Практична частина включає виконання двох практичних завдань, які були отримані під час практичного заняття 1.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів, мінімальна оцінка, яка відповідає оцінці “задовільно” – 60 балів.