Ґрунтознавство та екологічно безпечне землекористування

Мета вивчення дисципліни: є формування комплексу знань з основних питань теорії ґрунтів, що і базуються на сучасних уявленнях про ґрунтознавство. Обґрунтовано представ-лення ґрунтів як важливої складової біосфери та наведені головні їх властивості. Уяснити зв’язок антропогенного впливу на ґрунти та погіршення ґрунтового покриву. Охарактеризу-вати земельні ресурси України, антропогенні зміни ґрунтів та заходи, спрямовані на збере-ження та відтворення родючості і цілісності ґрунтів та ін.
Практичне значення та використання отриманих знань. Отримані знання і практичні навички дозволять аналізувати та забезпечувати оптимальні засоби взаємодії екологічних аспектів суспільства і природи та умов землекористування; дозволять аналізувати природні та антропогенні джерела небезпеки у сфері землекористування та сучасні методи підвищен-ня екологічності землекористування, зокрема шляхом оптимізації землекористування та бо-ротьби з забрудненням земель тощо.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти. 4 семестр.

Лекційні заняття
Лекція 1. Основні визначення ґрунтознавства.
Лекція 2. Загальна схема ґрунтоутворювального процесу.
Лекція 3. Основні ґрунтоутворюючі породи.
Лекція 4. Поняття про гранулометричний склад ґрунтів.
Лекція 5. Органічна частина ґрунту.
Лекція 6. Головні властивості ґрунтів.
Лекція 7. Джерела води в ґрунті та умови її знаходження.
Лекція 8. Типи водного режиму ґрунтів.
Лекція 9. Поняття про кислотність, лужність та буферність ґрунту.
Лекція 10. Температурний і поживний режим і його регулювання.
Лекція 11. Ґрунтово-географічне районування України.
Лекція 12. Забруднення земельних ресурсів.
Лекція 13. Система правових, організаційних, технологічних заходів, спрямованих на збере-ження та відтворення родючості та цілісності ґрунтів
Лекція 14. Концептуальні засади екологічно безпечного землекористування в Україні на су-часному етапі.
Лекція 15. Екологічні проблеми збереження земель сільськогосподарського призначення.
Практичні заняття
Практичне заняття №1.
Визначення забарвлення ґрунту і ґрунтоутворюючої породи
Мета заняття: визначити забарвлення та характер його плямистості кожного генетичного горизонту (підгоризонту) зразка ґрунту по мазках у протоколі опису зразка ґрунту і зв'язати його з хімічним і мінералогічним складом.
Практичне заняття №2.
2. Визначення механічного (гранулометрического) складу ґрунту
та ґрунтоутворюючої породи
Мета заняття: визначити механічний (гранулометричний) склад кожного генетичного горизонту (підгоризонту) зразка ґрунту методом розкочування.
Практичне заняття №3.
3. Визначення структури ґрунту Ознайомлення зі зразками ґрунтів Чорнобильської зони моніторингу (зібраних до аварії).
Мета заняття: визначити структуру кожного генетичного горизонту (підгоризонту) зразка ґрунту. Ознайомлення зі зразками ґрунтів Чорнобильської зони моніторингу (зібраних до аварії).
Практичне заняття №4.
4. Вивчення новоутворень і включень у ґрунті.
Мета заняття: визначити новоутворення і включення в кожному генетичному горизонті (підгоризонті) зразка ґрунту.

Практичне заняття №5.
5. Кислотно-основні властивості ґрунтів.
Мета заняття: Надбання практичних навичок визначенню сучасних методів вимірювання рН ґрунту і його вимірювання за допомогою цифрового тестера RoHs.

Практичне заняття №6.
6. Визначення пористості та коефіцієнту пористості ґрунту методом насичення.
Мета заняття: визначити пористість та коефіцієнт пористості ґрунту в кожному генетичному горизонті (підгоризонті) зразка ґрунту.
Практичне заняття №7.
Ґрунтовий покрив України.
Мета заняття: Надбання практичних навичок визначенню законів у розміщенні ґрунтів України на рівнинах (горизонтальної, або широтної, зональності), та вертикальної (в гірсь-ких районах).
Перелік установчих лекцій для заочної форми навчання (Семестр 4)
Лекція 1. Загальна схема ґрунтоутворювального процесу.
Визначення. Стадії розвитку ґрунту. Ґрунтоутворюючі процеси. Особливості стадії рів-новажного функціонування.
Лекція 3. Основні ґрунтоутворюючі породи.
Мінерали і гірські породи. Види вивітрювання. Фактори ґрунтоутворення.

Перелік практичних занять для заочної форми навчання
Практичне заняття 1. Вивчення будови ґрунтових профілів та генетичних горизонтів.
Мета заняття: Придбання практичних навичок визначенню по проведенню морфологічного аналізу ґрунтів для встановлення його генезису та вивченню морфологічних ознак ґрунту.
Індивідуальна робота. Для денної форми здобуття освіти

Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 20 теоретичних питань.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 1 сторінка машинописно-го тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчаль-ного посібника.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
- 7-ми практичних робіт. Роботи виконуються письмово і полягають в написанні тео-ретичної частини роботи, поясненні методів визначення характеристик ґрунтів, ви-значенні цих характеристик та написанні висновків. Бездоганне виконання робот оцінюються по 8 балів кожна;
- двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з те-оретичної і практичної частин та проводяться у письмовій формі. Бездоганне вико-нання кожної модульної контрольної роботи становить 22 бали.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен письмовий. Кожний білет складається з двох теоретичних питань та одного практичного питання. Теоретичні питання оцінюються по 30 балів, а практичне у 40 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти.
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті здобувач може отримати ще до 50 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен письмовий. Кожний білет складається з двох теоретичних питань та одного практичного питання. Теоретичні питання оцінюються по 30 балів, а практичне у 40 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.