Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище

Навчальна дисципліна «Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище» є одним з головних важелів у здійсненні заходів з охорони довкілля. Комплекс екологічних норм і нормативів дозволяє отримувати реальну інформацію про стан довкілля, наслідком якого є розробка і впровадження заходів, щодо його поліпшення. Норми, стандарти, контроль і сертифікація у галузі природокористування – один з головних важелів у здійсненні заходів збереження всієї біосфери..
Мета вивчення дисципліни: формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок, необхідних для роботи у державних та відомчих виробничих підрозділах, що здійснюють нормування викидів в атмосферу, скидів у водотоки та водойми забруднюючих речовин, обсягів утворення та розміщення відходів, а також працюють в контролюючих організаціях.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичні, нормативно-правові та методологічні основи нормування антропогенного навантаження на природне середовище; система екологічних нормативів в галузі охорони природних середовищ; методи і методики визначання забруднюючих речовин довкілля; нормуванням впливу техногенних об’єктів на природне середовище, шумового, вібраційного, електромагнітного та радіаційного забруднень довкілля.
Практичне значення та використання отриманих знань:
Навчальна дисципліна «Нормування антропогенного навантаження на природне середовище» спрямована на формування високо компетентних фахівців, здатних користуватись довідковою та нормативною літературою у галузі охорони довкілля, розраховувати основні характеристика забруднення атмосферного повітря, природних водних об’єктів, ґрунтів тощо , визначати шляхи здійснення обмежень шкідливого впливу на стан довкілля, готувати вихідні дані для розрахунків ГДВ, ГДС та лімітів утворення відходів. Якісна зміна підходів у підготовці фахівців-екологів пов’язана з модернізацією змісту освітнього процесу на засадах інтегративного, системного та еколого-еволюційного підходів, відповідно до стандартів освіти вищої школи.
В результаті вивчення дисципліни майбутній фахівець має:
– Володіти знаннями концептуальних основ моніторингу та нормування антропогенного навантаження на довкілля.
– Володіти навиками участі у розробці та реалізації проектів, направлених на оптимальне управління та поводження з виробничими та муніципальними відходами;
– Обґрунтовувати ефективні комунікаційні стратегії з метою донесення ідей, проблем, рішень та власного досвіду в сфері екології;
– Мати навики донесення результатів діяльності до професійної аудиторії та широкого загалу, робити презентації та повідомлення.
– Вмісти обґрунтовувати та пояснювати соціальні, економічні та політичні наслідки впровадження екологічних проектів..
Teмaтикa та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Оцінювання антропогенного навантаження на довкілля. Процеси антропогенного впливу на довкілля. Порушення природного середовища. Оцінка антропогенних процесів впливу на довкілля. Поняття антропогенного навантаження на природне середовище. Сучасні види антропогенного впливу. Загальні поняття визначення безпечних меж антропогенного впливу на природні об’єкти.
Лекція 2. Види, принципи та механізми нормування. Мета та завдання природоохоронного нормування. Основні принципи та механізми екологічного нормування. Екологічне нормування. Науково технічне нормування. Типізація нормативів та екологічні показники. Класифікація нормативів.
Лекція 3. Атмосферне повітря та наслідки його забруднення. Склад та властивості атмосфери. Основні забруднювачі атмосферного повітря в Україні . Класифікаційні характеристики джерел забруднення атмосфери. Наслідки забруднення атмосфери.
Лекція 4. Нормативи якості атмосферного повітря. Нормативно-правові основи охорони атмосферного повітря: національна та європейська система. Нормативні показники якості атмосферного повітря. Принципи нормування якості повітря. Індекс забруднення атмосферного повітря. Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря.
Лекція 5. Розсіювання домішок та встановлення максимальної приземної концентрації. Атмосферні процеси, що сприяють розсіюванню домішок. Розподіл концентрації домішки в атмосфері під смолоскипом точкового джерела. Висота початкового підйому смолоскипу. Вплив температури на умови розсіювання. Градієнт температури і стійкість атмосфери. Градієнт температури і форма струменя. Вплив метеоумов на процеси розсіювання. Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела.
Лекція 6. Інвентаризація викидів та встановлення нормативів гранично допустимих викидів. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря. Інвентаризація викидів в атмосферу. Методи визначення кількісних і якісних характеристик викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Визначення фонових концентрацій забруднюючих речовин. Нормативи гранично допустимих викидів. Обґрунтування обсягів викидів для отримання дозволу на викиди. Порядок розгляду документів та умови видачі дозволів на викиди. Аналіз відповідності фактичних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до встановлених нормативів.
Лекція 7. Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря. Врахування основних чинників, що зумовлюють забруднення атмосфери. Чинники, що зумовлюють режим забруднення атмосфери. Нормальні і аномальні несприятливі метеорологічні умови. Розробка заходів щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах. Складання попереджень про підвищення рівня забруднення повітря. Визначення необхідного зниження концентрацій у повітрі і викидів в періоди НМУ. Встановлення та розрахунок санітарно-захисної зони. Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря.
Лекція 8. Нормування антропогенного навантаження на водне середовище як складова системи управління якістю довкілля. Основні терміни та поняття. Загальні проблеми водоспоживання. Екологічна політика України з охорони та раціонального використання водних ресурсів. Класифікація забруднення природних вод. Особливості забруднення підземних та поверхневих вод. Механізм забруднення та самоочищення природних вод. Характер забруднення проточних та стоячих водойм.
Лекція 9. Екологічна оцінка якості поверхневих вод. Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші України. Екологічні класифікації якості поверхневих вод суші (біотестування та біоіндикація). Екологічна оцінка якості води за індексом забрудненості води. Екологічна оцінка якості морських вод України. Правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів. Визначення розмірів і меж водоохоронних зон.
Лекція 10. Принципи нормування якості води. Нормативи в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Нормативні показники якості води. Гігієнічна та санітарна оцінка води. Нормативи якості води для різних категорій водокористування. Методи оцінювання якості води. Критерії оцінювання водних об’єктів. Оцінка стану водних об’єктів по гідробіологічним показникам.
Лекція 11 Встановлення та регуляція нормативів ГДС. Порядок розроблення та затвердження гранично допустимих скидів речовин у водні об’єкти. Методичні і організаційні основи встановлення ГДС речовин. Підготовка вихідних даних та визначення розрахункових умов. Умови відведення зворотних вод у водні об’єкти. Визначення фонової концентрації хімічних речовин у водних об’єктах. Розрахунок гранично допустимих скидів речовин.
Лекція 12. Нормування забруднення ґрунтів. Антропогенні впливи на ґрунти та їх наслідки. Номенклатура показників забрудненості ґрунтів. Нормативні показники якості ґрунту. Оцінювання рівня хімічного забруднення ґрунтів. Основні забруднювачі ґрунтів та їх нормативна оцінка. Нормативи розміщення відходів. Екологічна оцінка ґрунтів населених пунктів.
Лекція 13. Нормування забруднення продуктів харчування. Забруднювальні речовини в харчових продуктах і шляхи їх міграції. Критерії безпеки харчових продуктів. Державне регулювання якості харчових продуктів. Регулювання забруднення харчових продуктів металами. Забруднення харчових продуктів нітратами, нітритами і пестицидами.
Лекція 14. Нормування хвильового забруднення навколишнього середовища. Нормування шумового забруднення. Основні параметри шуму. Нормування впливу інфразвукових та ультразвукових шумів. Нормування вібраційного навантаження на навколишнє середовище. Нормування електромагнітного забруднення.
Лекція 15. Нормування радіаційного забруднення. Дози випромінювання. Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах. Нормування радіаційного забруднення. Нормування джерела випромінювання.
Практичні заняття
Практичне заняття 1. Теоретичні основи нормування антропогенного навантаження
на природне середовище. Визначити значення безпечної для людини концентрації речовини А за умови, якщо вона міститься у повітрі житлового кварталу сумісно із речовиною Б. Визначити значення безпечної для людини концентрації речовини А за умови, якщо вона міститься у повітрі житлового кварталу сумісно із речовинами Б та В
Мета: засвоєння студентами знань із сучасних методів, правил та методик нормування антропогенного навантаження на природне середовище
Практичне заняття 2. Визначення категорії небезпеки підприємства. Визначте, до якої категорії небезпечності належить підприємство, що забруднює атмосферу речовинами у кількостях.
Мета: опанування методом оцінювання небезпечності підприємства та визначення санітарно-захисної зони згідно із санітарною класифікацією підприємств і виробництв.
Практичне заняття 3. Побудова санітарно-захисної зони. Визначить, розміри санітарно-захисної зону, які треба встановити для підприємства. Проведіть коригування СЗЗ відповідно середньорічної повторюваності напрямку вітру за даними варіанту
Мета опанування методом оцінювання небезпечності підприємства та визначення санітарно-захисної зони згідно із санітарною класифікацією підприємств і виробництв.
Практичне заняття 4. Оцінювання стану повітряного середовища населених пунктів. Розрахувати комплексний індекс забруднення атмосферного повітря міста,. Визначити рівень забруднення атмосфери міста. Запропонувати заходи із зменшення рівня забруднення атмосфери міста. Розрахувати показник питомого викиду (на одиницю площі і на душу населення).
Мета: формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок, опанування методами оцінювання забруднення повітряного басейну населених пунктів.
Практичне заняття 5. Визначення концентрації забруднюючих речовин, що містяться у викидах в атмосферу. Визначати кількість забруднень у викидах в атмосферу на основі аналізу газового складу викидів у повітря. Визначить об’єми газових викидів та витрати газових відходів при спалюванні палива.
Мета: формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок визначати кількість забруднень у викидах в атмосферу на основі аналізу газового складу викидів, а також об’єми газових викидів та витрати газових відходів при спалюванні палив.
Практичне заняття 6. Визначення максимальної концентрації забруднюючих речовин, що містяться у холодних викидах. Розрахувати максимальну приземну концентрацію при холодних викидах.
Мета: формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок визначати максимальну концентрацію забруднень при холодних викидах з урахуванням висоти джерела викиду, потужності викиду при несприятливих метеорологічних умовах.
Практичне заняття 7. Визначити максимальної відстані від джерела викиду, на якій приземна концентрація забруднення при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального значення.
Мета: формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок визначати максимальну відстань від джерела викидів при холодних викидах з урахуванням висоти джерела викиду, потужності викиду при несприятливих метеорологічних умовах.
Практичне заняття 8. Визначення мінімальної висоти джерела викиду. Визначити мінімальні значення висоти джерела викиду, при яких концентрація забруднення у приземному шарі не перевищує рівень ГДК.
Мета: формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок визначати мінімальну висоту джерела викиду Н (м) для досягнення необхідних рівнів ГДК даної речовини у приземній зоні
Практичне заняття 9. Визначення гранично допустимих викидів шкідливих речовин за умови гарячих викидів. Визначити ГДВ димових газів за вихідними даними для гарячих викидів
Мета: формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок розраховувати допустимі викиди шкідливих речовин в атмосферу при відомих фонових концентраціях та рівнях гранично допустимих концентрацій.
Практичне заняття 10. Визначення гранично допустимих викидів шкідливих речовин за умови холодних викидів. Визначити ГДВ пилу промислового за вихідними даними для холодних викидів.
Мета: формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок розраховувати допустимі викиди шкідливих речовин в атмосферу при відомих фонових концентраціях та рівнях гранично допустимих концентрацій.
Практичне заняття 11. Визначення антропогенної евтрофікації водойм. Визначити ступінь евтрофікації річки за даними прозорості.
Мета ознайомитись з основними теоретичними положеннями щодо антропогенного впливу на евтрофікацію водойм та опанувати розрахунком ступеню евтрофікації природної водойми.
Практичне заняття 12. Розрахунок забруднення водних об’єктів біогенними елементами, що виносяться з сільськогосподарських полів. Визначити модуль поверхневого стоку та середню концентрацію нітратів в річці на ділянці виносу з масивів зрошування.
Мета: Ознайомитися з методикою розрахунку інфільтраційного живлення, проаналізувати забруднення природної водойми нітратами та запропонувати природоохоронні заходи щодо зниження надходження у природні води біогенних забруднювачів.
Практичне заняття 13. Порядок розрахунку величини індексу забруднення води. Визначити величину індексу забруднення води (ІЗВ) та встановити клас якості води у річці, використовуючи дані про вміст речовин, які є основними показниками якості води.
Мета: формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок визначати умови скиду стічних вод промисловими підприємствами та розраховувати індексу забруднення води
Практичне заняття 14. Розрахунок умов скиду стічних вод промисловими підприємствами у поверхневі водойми та встановлення величин гранично допустимого скиду забруднюючих речовин. Розрахувати коефіцієнт кратності розбавлення стічних вод. Розрахувати величини гранично допустимого і фактичного скиду і-ої забруднюючої речовини у поверхневі водойми. Розрахувати необхідну ступінь очистки стічних вод від і-ої забруднюючої речовини.
Мета: набуття знань у сфері нормування антропогенного забруднення поверхневих водойм та здобуття навичок із розрахунку умов скиду стічних вод промисловими підприємствами у водні об’єкти та встановлення величин гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.
Практичне заняття 15 Оцінка небезпеки забруднення ґрунту. Розрахувати сумарний показник забруднення ґрунтів та визначити категорію забрудненості ґрунту.
Мета: ознайомитись з нормативними положеннями оцінки небезпеки від забруднення ґрунту та опанувати методику розрахунку основного показника забрудненості ґрунтів.

Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Оцінювання антропогенного навантаження на довкілля. Загальні поняття визначення безпечних меж антропогенного впливу на природні об’єкти. Види, принципи та механізми нормування. Мета та завдання природоохоронного нормування. Класифікація нормативів. Атмосферне повітря та наслідки його забруднення. Нормативи якості атмосферного повітря. Індекс забруднення атмосферного повітря. Розсіювання домішок та встановлення максимальної приземної концентрації. Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела. Інвентаризація викидів та встановлення нормативів гранично допустимих викидів. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря. Визначення фонових концентрацій забруднюючих речовин. Нормативи гранично допустимих викидів. Аналіз відповідності фактичних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до встановлених нормативів. Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря. Визначення необхідного зниження концентрацій у повітрі і викидів в періоди НМУ. Встановлення та розрахунок санітарно-захисної зони.
Лекція 2. Нормування антропогенного навантаження на водне середовище як складова системи управління якістю довкілля. Екологічна оцінка якості поверхневих вод. Визначення розмірів і меж водоохоронних зон. Принципи нормування якості води. Встановлення та регуляція нормативів ГДС. Нормування забруднення ґрунтів. Оцінювання рівня хімічного забруднення ґрунтів. Основні забруднювачі ґрунтів та їх нормативна оцінка. Нормування забруднення продуктів харчування. Державне регулювання якості харчових продуктів. Нормування хвильового забруднення навколишнього середовища. Нормування шумового забруднення. Нормування вібраційного навантаження на навколишнє середовище. Нормування електромагнітного забруднення. Нормування радіаційного забруднення. Дози випромінювання. Нормування джерела випромінювання.

Практичні заняття
Практичне заняття 1. Визначення категорії небезпеки підприємства. Побудова санітарно-захисної зони. Визначення максимальної концентрації забруднюючих речовин, що містяться у холодних та гарячих викидах. Порядок розрахунку величини індексу забруднення води. Розрахунок умов скиду стічних вод промисловими підприємствами у поверхневі водойми та встановлення величин гранично допустимого скиду.
Мета: знати концептуальні основи моніторингу та нормування антропогенного навантаження; формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок щодо методичних підходів до екологічного нормування, визначення шляхів здійснення обмеження шкідливого впливу на природне середовище.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

для денної форми і заочної форми здобуття освіти

Виконання КР на тему:
«Визначення максимальної приземної концентрації від викидів одиночного джерела»
Мета курсової роботи – закріплення та поглиблення комплексу знань здобувачів вищої освіти щодо особливостей встановлення нормативів в галузі охорони повітря і формування навичок визначення концентрацій забруднюючих речовин, створених окремими джерелами.
У процесі виконання курсової роботи студент повинен навчитися:
‒ самостійно опрацьовувати науково-технічну літературу;
‒ творчо застосовувати здобуті теоретичні знання, розв'язуючи практичні задачі;
‒ виконувати якісну та кількісну оцінку отриманих результатів.
Об’єктом курсової роботи є умовно взятий промисловий комплекс або його частина, який здійснює негативний антропогенний впив на атмосферне повітря. Курсову роботу виконують за індивідуальним завданням і оформлюють у вигляді пояснювальної записки.
Основними завданнями курсової роботи є:
‒ сформулювати поставлену задачу;
‒ вибрати доступний і раціональний метод для вирішення поставленої задачі;
‒ здійснити розрахунково-обчислювальні операції;
‒ побудувати графік за даними розрахунків;
‒ сформулювати висновки.
Індивідуальне завдання на курсову роботу видається керівником згідно номеру варіанта. В індивідуальному завданні керівником визначається зміст курсової роботи.
Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання на виконання контрольної роботи здобувач отримає на установчій лекції.
Контрольна робота містить 10 теоретичних питань та 2 задачі.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж один тиждень до початку заліково-екзаменаційної сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні п’ятнадцять практичних робіт та двох модуль-них контрольних робіт.
Модульні контрольні роботи складаються з тестових запитань. Тестові завдання поглиб-люють теоретичні знання і вимагають чіткого і глибокого розуміння програмного матеріалу. В тестових завданнях пропонується 5 відповідей, серед яких студент повинен обрати лише одну правильну (або зайву) із запропонованих. Перша МКР1 складається з 29 тестових запитань, кожна вірна відповідь оцінюється в 1 бал, разом дають змогу для отримання 29 балів. Аналогі-чно, друга МКР2 складається з 26 тестових запитань, кожна вірна відповідь оцінюється в 1 бал, разом дають змогу для отримання 26 балів. Максимально можлива сума балів за дві МКР – 55 балів.
Бездоганне виконання кожного завдання на практичному занятті оцінюється у 3 бали, за 15 практичних робіт можливо отримати 45 балів, до МКР1 відносяться сім практичних робіт (21 балів), до МКР2 відносяться 8 практичні роботи (24 бали). Максимально можлива сума ба-лів за МКР1 – 50 балів , за МКР2 ‒ 50 балів.
Підсумковий контроль – іспит. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів, мінімальна оцінка, яка відповідає оцінці “задовільно” – 60 балів.

Для заочної форми здобуття освіти
Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 100 балів. З них практична частина ‒ 40 бали за бездоганне виконання (дві задачі по 20 балів) та теоретична частина 60 балів за бездоганне виконання (10 питань по 6 балів). Практична частина включає виконання двох практичних завдань, які були отримані під час практичного заняття 1.
Підсумковий контроль – іспит. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів, мінімальна оцінка, яка відповідає оцінці “задовільно” – 60 балів.